Решение № 139865648, 18.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18838/25

Провадження № 2/369/6715/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Худинець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до суду з вказаним позовом, вимоги за яким обґрунтувано тим, що 13 червня 2024 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 122-4 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв Танкістів, 45, с. Малютянки Фастівського району Київської області, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з електроопорою, в результаті чого матеріальну шкоду заподіяно зазначеному автомобілю та пошкоджено електроопору, після чого місце пригоди залишив.

Внаслідок вищевикладених неправомірних дій Відповідача витрати ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» по відновленню пошкодженої опори становлять 10 633 грн. 44 коп. (десять тисяч шістсот тридцять три гривні 44 коп.).

У зв`язку з цим, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10 633 грн. 44 коп. (десять тисяч шістсот тридцять три гривні 44 коп.).

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року постановлено здійснити перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Соклакова К.С. надала до суду заяву, якою підтримала пред`явлений позов та наполягала на його задоволенні у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. На підставі ч.11 ст.128 ЦПК України він був повідомлений про судове засідання через оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками відповідачу направлено на останню відому адресу зареєстрованого проживання. Конверти повертались з відміткою «Адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Додатково відповідач повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлень та розміщенням оголошенням на сайті суду. Також сторони мають можливість дізнатись про час розгляду справи з офіційного сайту суду. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Згідно ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення чи повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання або без зазначення причини невручення. Жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, які наведені у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення відповідної відмітки.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи..

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

При розгляді справи судом встановлено, що 13 червня 2024 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 122-4 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв Танкістів, 45, с. Малютянки Фастівського району Київської області, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з електроопорою, в результаті чого матеріальну шкоду заподіяно зазначеному автомобілю та пошкоджено електроопору, після чого місце пригоди залишив.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Спірні правовідносини врегульовані гл.82 «Відшкодування шкоди» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування . Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ч.3 ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до положення ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що пошкоджена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди електроопора є складовою частиною об`єкту основного засобу ПЛ 10 КВ Л-ТП-576 за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Малютянка, вул. Героїв Танкістів, 98.

Згідно довідки, підписаної генеральним директором ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» витрати ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» по відновленню збитої транспортним засобом електроопори за адресою: Київська область, Фастівський р-н, с. Малютянка, вул. Героїв Танкістів, 98, становлять 10 633 грн. 44 коп. (десять тисяч шістсот тридцять три гривні 44 коп.).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є винним у заподіянні ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» матеріальної шкоди, проте він відмовляється добровільно відшкодувати позивачу завдану шкоду, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути завдану матеріальну шкоду у розмірі 10 633 гривень 44 копійок.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції, що міститься в матеріалах цивільної справи, вбачається, що при пред`явленні позову до суду ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» сплатив судовий збір у розмірі 3028 гривень. Пред`явлений позов задоволений. Тому з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» належить стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.1166 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1 ст.89, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, матеріальну шкоду у розмірі 10 633,44 грн. (десять тисяч шістсот тридцять три гривень 44 копійок)та витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Позивач: приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, код ЄДРПОУ 23243188.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ