Постановление суда № 139861399, 08.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12357/26

1-кп/760/3196/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м.Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 29.122025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100000001598 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді маркетолога у ТОВ «Димовентсервіс», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 29.122025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100000001598 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зникли та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинувачених таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло за місцем мешкання у певний період доби із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії якого спливає.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_6 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливостей переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, про наявність яких, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, а також зухвалість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчиненого у стані алкогольного сп`яніння в умовах військового стану.

Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 має стійкі соціальні зав`язки, оскільки одружений, проте не має на утриманні неповнолітніх дітей, має постійне місце роботи, раніше не судимий.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру і тяжкості діяння, надає можливість перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню обвинуваченого від суду.

Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає. Доказів того, що всі обставини, які були підставою для обрання відносно обвинувачених ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з часом змінилися, суду не надано.

З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.ст. 177,178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло у певний період доби, застосований щодо обвинуваченого, може забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Суд також враховує доводи обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вислухавши сторони, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час продовжують існувати і не зменшились, а продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є виправданим, оскільки судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочину, а також наявний високий ступінь ризику ухилення та переховування обвинуваченого від суду та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачуються, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому, з огляду на викладене запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 00 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров`ю із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України підлягає продовженню строком на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 199, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 00 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров`ю строком на два місяці, тобто по 08 листопада 2026 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати обвинуваченому ОСОБА_6 :

- не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала суду діє строком на два місяці, тобто по 08 листопада 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали направити до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого для забезпечення контролю за поведінкою обвинуваченого під час дії відносно них запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1