Постановление суда № 139859010, 15.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

15.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2558/26За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест", м. Дніпро

на дії та рішення Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, м. Дніпро

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МирБМ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором підряду

Суддя Євстигнеєва Н.М.

За участю секретаря судового засідання Большакова А.О.

Представники:

Від позивача (стягувача): Уманець Б.Б., адвокат, ордер серії АЕ №1318172 від 28.05.2026 (в режимі відеоконференції )

Від відповідача (боржника, скаржника): Шпак В.І., адвокат, ордер серії АЕ №1501710 від 08.05.2026

Від приватного виконавця: Русецька О.О. (в залі суду) - посвідчення приватного виконавця №0296 від 08.02.2019; Мальцев В.П., адвокат, ордер серії АЕ №1047135 від 04.08.2026

С У Т Ь С П О Р У :

10 серпня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест" до господарського суду надійшла скарга, якою просить:

- визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. щодо винесення постанови від 28.07.2026 у виконавчому провадженні №81008012 про скасування процесуального документу, якою скасовано документ "Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 26.06.2026, виданого Русецькою О.О. при примусовому виконанні ухвали №904/2558/26, виданої 13.05.2026 Господарським судом Дніпропетровської області, та постанови від 29.07.2026 у виконавчому провадженні №81008012 про арешт коштів боржника;

- скасувати винесені Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О.: постанову від 28.07.2026 у виконавчому провадженні №81008012 про скасування процесуального документу; постанову від 29.07.2026 у виконавчому провадженні №81008012 про арешт коштів боржника.

Скаржник вважає зазначені дії приватного виконавця незаконними та протиправними, оскільки приватний виконавець не має права свавільно та на власний розсуд надавати визначення "об`єктивних підстав", лише за умови яких допускається скасування постанови чи іншого процесуального документа. Окрім того, приватним виконавцем в незаконний спосіб було збільшено суму коштів, на яку накладено арешт, всупереч вимогам та приписам ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 про забезпечення позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МирБМ" заперечує проти задоволення скарги, вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні, оскільки при винесенні постанов про скасування процесуального документа та про арешт коштів боржника за ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026, яка не була скасована чи змінена та продовжувала діяти, приватним виконавцем не було порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а його дії щодо накладення арештів на рахунки боржника, пов`язані з діями самого боржника щодо відкриття нових рахунків, були правомірними та направлені на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2026, в межах ухвали про забезпечення позову та жодним чином не порушували прав боржника.

Приватний виконавець проти задоволення скарги заперечує у повному обсязі, вважає доводи скарги необгрунтованими та такими, що не підтверджують порушення прав чи законних інтересів скаржника.

Ухвалою суду від 11.08.2026 прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у засідання на 24.08.2026.

З 24.08.2026 оголошено перерву до 15.09.2026.

15 вересня 2026 року від ТОВ "ТБМ-Інвест" до господарського суду надійшли додаткові пояснення. Скаржник зазначає, що приватним виконавцем Русецькою О.О. будь-яких постанов про відновлення виконавчого провадження не виносилося, а оригінал виконавчого документу був відсутній на момент винесення оскаржуваної постанови про скасування постанови про закриття виконавчого провадження. Відтак, без здійснення процедури поновлення виконавчого провадження, будь-які подальші дії та рішення приватного виконавця Русецької О.О. також є незаконними та не могли вчинятися. Окрім того, виконавець не міг виносити постанову про арешт коштів ТОВ "ТБМ-Інвест" на підставі положень ст. 48 та ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказані статті закону передбачають порядок звернення стягнення на кошти боржника, а не порядок виконання ухвали суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти. Вказані порушення були допущені приватним виконавцем Русецькою О.О., що на думку скаржника, також свідчить про незаконність та безпідставність оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 29.07.2026.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 частини третьої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та приватного виконавця, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МирБМ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест" заборгованості у розмірі 4578 684,60грн.

Ухвалою суду від 14.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

12.05.2026 до господарського суду надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест", які знаходяться на усіх його банківських рахунках, у тому числі на рахунку IBAN НОМЕР_1 у АТ "ПУМБ" МФО 334851 (відомий Позивачу з реквізитів, вказаних у договорі) у межах основної суми боргу 4 578 684,60грн.

Ухвалою суду від 13.05.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МирБМ" про вжиття заходів до забезпечення позову; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест", які знаходяться на усіх його банківських рахунках, у тому числі на рахунку IBAN НОМЕР_1 у АТ "ПУМБ" МФО 334851 (відомий позивачу з реквізитів, вказаних у договорі) у межах основної суми боргу 4 578 684,60грн (чотири мільйони п`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 60 копійок), до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Стягувач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МирБМ", звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни із заявою про прийняття до виконання ухвали суду від 13.05.2026 №904/2558/26 про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест".

13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81008012.

13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №81008012, загальна сума мінімальних витрат становить 560,00грн.

13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №81008012 (р/р НОМЕР_2 відкритий в АТ "ПУМБ"; р/р НОМЕР_1 відкритий в АТ "ПУМБ").

14.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №81008012.

26.06.2026 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №81008012, на підставі п. 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

28.07.2026 стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження і повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання та вжиття заходів примусового виконання ухвали суду про забезпечення позову.

28.07.2026 приватним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документу (постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2026) ВП №81008012.

29.07.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №81008012 (р/р НОМЕР_3 відкритий в АТ Універсал Банк; р/р НОМЕР_4 відкритий в АТ Універсал Банк).

Скаржник вважає зазначені дії приватного виконавця незаконними та протиправними, оскільки приватний виконавець не має права свавільно та на власний розсуд надавати визначення "об`єктивних підстав", лише за умови яких допускається скасування постанови чи іншого процесуального документа. Окрім того, приватним виконавцем в незаконний спосіб було збільшено суму коштів, на яку накладено арешт, всупереч вимогам та приписам ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 про забезпечення позову.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши наявні у справі матеріали господарський суд зазначає про наступне.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Аналогічне положення закріплено в частині першій ст. 1 Закону України "Про органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною першою ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження).

Відповідно до частини третьої ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п. 1); накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином, виконавчі дії здійснюються виконавцем саме в межах виконавчого провадження, яке розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Водночас суд звертає увагу, що Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає приватному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 в справі № 905/2999/17.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 в справі № 619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

Європейський суд з прав людини у справі у рішенні "Глоба проти України" no. 15729/07 від 05.07.2012 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Водночас суд наголошує, що з огляду на положення частини другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника та не повинно створювати для стягувача зайвих перешкод і витрат.

За приписами статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Верховний Суд у постанові від 13.11.2025 по справі №922/4059/24 звернув увагу, що господарське судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб, у тому числі у питанні виконання судового рішення, тобто для задоволення скарги на рішення/дії/бездіяльність виконавця господарський суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) виконавця судового рішення порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси учасників виконавчого провадження.

Отже, підставою для звернення сторони виконавчого провадження зі скаргою до суду на дію або бездіяльність виконавця є наявність факту порушення права заявника та лише в цьому випадку порушене право підлягає захисту.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ухвалою суду від 13.05.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МирБМ" про вжиття заходів до забезпечення позову; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест", які знаходяться на усіх його банківських рахунках, у тому числі на рахунку IBAN НОМЕР_1 у АТ "ПУМБ" МФО 334851 (відомий позивачу з реквізитів, вказаних у договорі) у межах основної суми боргу 4 578 684,60грн (чотири мільйони п`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 60 копійок), до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Частиною першою ст. 144 ГПК України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МирБМ" звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни із заявою про прийняття до виконання ухвали суду від 13.05.2026 №904/2558/26 про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест".

13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81008012 (а.с. 40 том 3).

13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №81008012, загальна сума мінімальних витрат становить 560,00грн (а.с. 41 том 3).

13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №81008012. Постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунку (ах) / електронному (их) гаманці(ях): НОМЕР_2 відкритий в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_1 відкритий в АТ "ПУМБ", крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунку(ах)/електронному(их) гаманці(ях), що має(ють) спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест", у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 579 244,6грн (а.с. 42 том 3).

14.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №81008012. Постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 43 том 3).

26.06.2026 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №81008012, на підставі п. 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 44 том 3).

Згідно п. 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 191 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч. 3 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження").

26.06.2026 постанова від 26.06.2026 винесена при примусовому виконанні ухвали суду №904/2558/26 від 13.05.2026 направлена до суду.

28.07.2026 стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження і повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання та вжиття заходів примусового виконання ухвали суду про забезпечення позову (а.с. 46-47 том 3).

Так, після закінчення виконавчого провадження стягувачу стало відомо, що боржником відкрито нові банківські рахунки, зокрема банківський рахунок у АТ "Універсалбанк", на який заходи забезпечення позову фактично не були поширені, оскільки зазначений рахунок був відкритий після завершення виконавчого провадження.

Згідно пункту 102 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє й на теперішній час.

Отже, закон прямо надає приватному виконавцю відповідне повноваження. При цьому законодавець не встановлює обмеження, відповідно до якого зазначене право може бути реалізоване виключно у випадку технічної помилки, неналежного функціонування реєстрів або якщо обставина, яка стала підставою для скасування постанови, існувала саме на момент її винесення.

28.07.2026 приватним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документу (постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2026) ВП №81008012 (а.с. 48 том 3).

29.07.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №81008012 (р/р НОМЕР_3 відкритий в АТ Універсал Банк; р/р НОМЕР_4 відкритий в АТ Універсал Банк).

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 40 Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання (ч. 2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження").

З Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що в ході виконавчого провадження ВП №81008012 приватним виконавцем скеровані запити до Державної податкової служби.

У відповідях на запити до Державної фіскальної служби України міститься інформація про наявні рахунки у боржника:

від 13.05.2026 р/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", р/р UA028999980385109000000317359 в Казначействі України (ел. адм.подат.), р/р НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ";

від 14.05.2026 р/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", р/р UA028999980385109000000317359 в Казначействі України (ел. адм.подат.), р/р НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ";

від 14.05.2026 р/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", р/р UA028999980385109000000317359 в Казначействі України (ел. адм.подат.), р/р НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ";

від 31.05.2026 р/р НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ", р/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", р/р UA028999980385109000000317359 в Казначействі України (ел. адм.подат.);

від 15.06.2026 р/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", р/р UA028999980385109000000317359 в Казначействі України (ел. адм.подат.), р/р НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ";

від 28.07.2026 р/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", р/р UA028999980385109000000317359 в Казначействі України (ел. адм.подат.), р/р НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк"; р/р НОМЕР_4 в АТ "Універсал Банк"; р/р НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ".

АТ "ПУМБ" листом реф. 116/360/07.8БТ від 28.05.2026 повідомило, що на рахунок ТОВ "ТБМ-Інвест" 27.05.2026 накладено арешт, станом на день прийняття постанови до виконання на арештованому рахунку недостатньо коштів для виконання арешту (а.с. 55).

24.08.2026 приватним виконавцем скеровано на адресу банків запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

Суд звертає увагу на те, що станом на час розгляду скарги провадження у справі №904/2558/26 триває.

У відповідності з частиною першою ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).

Ухвала суду від 13.05.2026, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МирБМ" про вжиття заходів до забезпечення позову, набрала законної сили 13.05.2026, оскаржена не була та станом на час розгляду скарги є чинною та її вимоги щодо необхідності накладення арешту на рахунки боржника продовжують діяти.

Зазначена ухвала, як зазначалось вище, є обов`язковою для виконання.

Як встановлено судом, приватним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, оскільки дії щодо накладення арешту на грошові кошти боржника були виконані.

Однак суми, передбаченої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, на рахунках боржниках не має.

З матеріалів справи убачається, що боржник після винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження здійснив дії щодо відкриття нових рахунків.

Отже, саме через дії боржника з відкриття нового рахунку в банківській установі, отримавши заяву стягувача, приватний виконавець зобов`язаний був вчинити дії на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2026.

Боржник, будучи стороною (відповідачем) у справі №904/2558/26 та маючи обізнаність про існування оскаржуваної ухвали, мав усвідомлювати наслідки відкриття нових банківських рахунків та передбачати, що у разі їх відкриття за умови діючої ухвали суду від 13.05.2026 на грошові кошти, що знаходяться на вказаних рахунках може бути накладений арешт.

Скаржником не надано суду належних та допустимих доказів того, що приватним виконавцем було накладено арешт на кошти боржника понад суму, визначену ухвалою суду від 13.05.2026 (4 578 684,60грн), з урахуванням мінімальних витрат виконавчого провадження (560,00грн), що в свою чергу могло б свідчити про порушення його права.

Доказів повного виконання зазначеної ухвали від 13.05.2026 (накладення приватним виконавцем арешту на кошти боржника в межах всієї суми позову у справі №904/2558/26) скаржником теж не надано і матеріали справи таких доказів не містять.

Господарський суд зауважує, що саме дії боржника стали підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Боржник має усвідомлювати наслідки своєї поведінки, зокрема, наслідки відкриття нового рахунку в банківській установі під час дії ухвали, якою накладено арешти на грошові кошти на всіх рахунках боржника в межах ціни позову.

Господарський суд вкотре звертає увагу, що ухвалою суду від 13.05.2026 накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест", які знаходяться на усіх його банківських рахунках, у тому числі на рахунку IBAN НОМЕР_1 у АТ "ПУМБ" МФО 334851 (відомий позивачу з реквізитів, вказаних у договорі) у межах основної суми боргу 4578 684,60грн (чотири мільйони п`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 60 копійок), до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Накладення виконавцем арешту на суму, яка є меншою, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення. Арешт коштів боржника за виконавчим документом у розмірі меншому, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), свідчить про порушення вимог щодо належного виконання судового рішення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2025 у справі №922/4059/24.

Частиною четвертою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2019 у справі №701/340/17 виснував, що однією з форм (способу) перешкоджання виконанню судового рішення є відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах незважаючи на накладений державним виконавцем арешт на кошти боржника-юридичної особи (ч. 6 ст. 65, ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно у старій та новій редакції вказаного закону).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).

Господарський суд виходить з того, що за наслідками ухвалення судового рішення Розділом VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Господарського процесуального кодексу України на суд, у першу чергу, покладено функції судового контролю належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Водночас, скарга ТОВ "ТБМ-Інвест" фактично спрямована не на захист порушених прав боржника у виконавчому провадженні №81008012 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №904/2558/26, що суперечить завданням та основним засадам господарського судочинства.

Враховуючи наведені норми законодавства, досліджені обставини з урахуванням доказів, поданих сторонами, у їх сукупності на відповідність приписам Закону України "Про виконавче провадження" та те, що боржник належними та допустимими доказами не довів суду в чому саме полягає порушення його прав, суд не вбачає підстав для задоволення вимог скарги.

Суд відхиляє доводи відповідача про безпідставність посилання приватним виконавцем на приписи статей 18,48,56 Закону України "Про виконавче провадження" в постанові про арешт коштів боржника від 29.07.2026 та відсутність оригіналу ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 на момент винесення спірної постанови про скасування постанови про закриття виконавчого провадження з огляду на таке.

Як вбачається із Постанови про арешт коштів боржника від 29.07.2026, приватний виконавець Русецька О.О. зазначила, що арешт на кошти накладається на підставі положень ст.ст. 18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає загальні обов`язки і права виконавців, та обов`язковість вимог виконавців, а також зазначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За ч. 2 ст. 48 вказаного Закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За ч. 2 ст. 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти/електронні гроші) боржника виконується виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника. Виконавець у день відкриття виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника та здійснити заходи щодо внесення відомостей про арешт такого майна (коштів/електронних грошей) до відповідного реєстру (відповідних реєстрів) у встановленому законодавством порядку (ч.1 ст. 62-1 Закону України "Про виконавче провадження").

Аналізуючи наведені вище положення Закону України "Про виконавче провадження" суд не вбачає порушень приватним виконавцем вимог цього Закону під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 29.07.2026 та посилання в цій постанові на приписи статей 18, 48, 56 цього Закону, оскільки, як передбачено ч.3 ст. 62-1 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти/електронні гроші боржника виконується у порядку, визначеному статтями 48 і 56 цього Закону.

Доводи відповідача про відсутність у приватного виконавця оригіналу ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 на момент винесення спірної постанови про скасування постанови про закриття виконавчого провадження не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги, оскільки в судовому засіданні 15.09.2026 приватним виконавцем надано оригінал цієї ухвали, який оглянуто судом та представником відповідача.

За викладеного, вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Інвест" на дії та рішення Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили 15.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена - 18.09.2026.

Суддя Н.М. Євстигнеєва