Постановление суда № 139856996, 17.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/1718/25

Провадження № 1-кп/552/921/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Полтава

Колегія суддів Київського районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 22024000000000075 від 23.01.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаївка, Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працюючої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

встановила:

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» змінено з 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Київського районного суду м. Полтави.

16.07.2026 до Київського районного суду м. Полтави зі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшли матеріали кримінального провадження № 22024000000000075 від 23.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (справа № 243/1718/25).

За наслідками автоматичного розподілу судової справи між суддями відповідна справа передана колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

10.09.2026 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_6 утримується під вартою з 14.11.2024, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 є ідентичними за змістом, не містять належного, допустимого чи достатнього доказу на підтвердження того, що ризики, на які посилається прокурор є реальними або що вони не зменшилися. Матеріали справи містять суттєві суперечності та процесуальні прогалини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо обвинувачення ОСОБА_6 . Також зазначив, що під час перебування ОСОБА_6 під вартою, померла її мати, за якою вона довготривалий час доглядала та помер її син. Донька народила онука, зять проходить військову службу в Збройних Силах України, а тому донька потребує фізичної та побутової допомоги у вихованні малолітньої дитини. Крім того, у ОСОБА_6 суттєво та критично погіршився стан здоров`я, під час перебування під вартою, що підтверджується офіційною відповіддю Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 31.07.2026 № 98, зокрема виявлено низку тяжких патологій та хронічних захворювань, належної медичної допомоги ОСОБА_6 в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» не отримує. Тривале перебування ОСОБА_6 в неналежних санітарних умовах СІЗО, постійний біль, психологічна травма від втрати дитини та відсутність реального, безперервного лікування призводить до щоденних фізичних і психічних страждань обвинуваченої, незворотного погіршення функцій внутрішніх органів та створює реальну загрозу її життю. Захисник просив суд змінити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, визначити місцем виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для ОСОБА_6 житловий будинок, який належить на праві приватної власності її доньці ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 , яка надала свою згоду на проживання матері у належному їй будинку та підтверджує створення всіх необхідних побутових і санітарно-гігієнічних умов як для постійного проживання й лікування обвинуваченої, так і для здійснення цілодобового контролю з боку органів Національної поліції (зокрема із застосуванням електронних засобів контролю), або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у помірному розмірі, з урахуванням майнового стану ОСОБА_6 , її стану здоров`я та тривалості тримання під вартою.

10.09.2026 до суду надійшло клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, обґрунтоване тим, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою мають однаковий зміст, ризики на які посилається прокурор є надуманими та не підтверджуються жодними доказами, ризик переховування від суду є необґрунтованим, оскільки з лютого 2022 року мала змогу перетнути кордон України, проте залишилася на території України, до затримання працювала, доглядала за літньою матір`ю, допомагала ЗСУ та мешканцям міста. Зазначені прокурором ризики також можна запобігти застосовуючи електронний засіб контролю. Просила суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації її доньки ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 , або внесенням визначеної застави та покладенням на неї обов`язків.

У судовому засіданні обвинувачена та її захисник підтримали попередньо подані клопотання про зміну запобіжного заходу.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотань обвинуваченої та її захисника про зміну запобіжного заходу та заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що остання може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Колегія суддів, заслухавши прокурора, думку обвинуваченої та її захисника, дослідивши матеріали справи, дійшла наступного висновку.

Так, строк дії обраного обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 19 вересня 2026 року. У зв`язку з чим виникло питання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом положень пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений.

Тобто, обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2024.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує те, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв`язку з чим у разі визнання її винуватою їй може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченій злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченій судом в разі доведення її винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні ще не розпочато, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема продовжити таємне спілкування із представниками іноземної держави, повідомити про власне викриття, що дозволить вживати заходи до перешкоджання встановлення істини у справі, крім того ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність. Натомість доводи сторони захисту щодо відсутності означених ризиків на даній стадії судового провадження є необґрунтованими.

Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.

При цьому, суд враховує те, що обвинувачена має місце реєстрації та проживання, соціальні зв`язки, має хронічні захворювання, що підтверджуються копіями медичних висновків, наданих захисником. У ОСОБА_6 з моменту затримання відбулися суттєві зміни в особистому та сімейному житті, але колегія суддів вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків. Отже, зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 .

На думку суду, застосування щодо обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Таким чином, визначення застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 111 КК України є правом суду і залежить від обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки обвинуваченого, наявних суттєвих змін його стану здоров`я, соціальних, сімейних зав`язків, зі сплином значного періоду часу, можливість пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_6 щодо її позитивної характеристики з попереднього місця роботи, незадовільного стану здоров`я, його погіршення і загострення в умовах установи попереднього ув`язнення, наявних суттєвих зміни у складі сім`ї, зокрема смерть рідних та близьких. Тривале перебування ОСОБА_6 під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу, не відповідає стандартам щодо дотримання прав людини, які гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням надмірної суспільної небезпеки злочинів проти основ національної безпеки України, розмір застави має бути визначений на рівні, необхідному для забезпечення дієвості такого заходу.

Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з можливістю визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400 гривень, що є достатнім для виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 181-183, 331, 372 КПК України,

ухвалила:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Клопотання адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 листопада 2026 року включно

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499200 гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими учасниками кримінального провадження, окрім суду, прокурора, адвоката з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити, що застава може бути внесена у визначеному судом розмірі у будь-який момент з часу винесення ухвали.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання покладених обов`язків, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для негайного виконання та вручення обвинуваченій ОСОБА_6 .

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3