№ 139856688, 18.09.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/733/11/26

Єдиний унікальний №733/1114/26

Рішення

Іменем України

18 вересня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Вовченка А.В.,

при секретарі Мошенець Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сакун І.А. звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за змістом якого просить скасувати постанову від 01 липня 2026 року серії ЕНА № 7471284, винесеною ст. інспектором відділу поліції №2 (м. Ічня ) Прилуцького РВП ГУННП в Чернігівській області Хайлуком А.А. , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 ,00 грн. за частиною 4 статті 126 КУпАП закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Позивач зазначає, що вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він 01 липня 2026 року взагалі не керував транспортним засобом та його не зупиняли працівники поліції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 справа №733/1114/26 передана на розгляд судді Вовченку А.В.

27.07.2026 ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області відкрито провадження у адміністративній справі №733/1114/26, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

7.07.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В заперечення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що доводи позивача є такими, що не відповідають дійсності та повністю спростовуються наявною у матеріалах справи сукупністю відео та фотодоказів , а також спрямовані виключно на цинічну спробу позивача ОСОБА_1 уникнути суворої адміністративної відповідальності за умисне вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під час діючої судової заборони. Також просив відмовити ОСОБА_1 в стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки сума 10 000,00 грн. суперечить критеріям розумності та співмірності.

06.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечив доводи відповідача, мотивуючи також відсутністю відеофіксації керування транспортним засобом.

В судове засідання сторони не з`явились, в заявах, просили проводити розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 01 липня 2026 року серії ЕНА № 7471284 , винесеною старшим інспектором відділу поліції №2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлуком А.А. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. за частиною 4 статті 126 КУпАП.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 01 липня 2026 р. ОСОБА_1 о 09.38.28 год. в м.Ічня Чернігівської області, по вул.Чернігівській ,60, керував транспортним засобом мопедом DEFIANT б/н, будучи позбавленим права керування Ічнянським районним судом постановою від 06.02.2026 року чим порушив п.2.1.а ПДР , за що відповідальність передбачена ч.4 ст.126 КУпАП, а також керував мопедом DEFIANT б/н , який був не зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, при обов`язковій його реєстрації, чим порушив п. 2.9 в ПДР України за що відповідальність настає за ч.6 ст.121 КУпАП . Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП об`єднано, та прийнято по справі рішення у виді адміністративного стягнення штрафу у розмірі 20400,00 грн.

Представником відповідача до відзиву на позов додано відеофайли з відеозаписом події правопорушення від 01.07.2026 року, однак на ньому не зафіксовано факту руху транспортного засобу під керуванням позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Згідно п.1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених частиною першою, другою та четвертою статті 126 КУпАП. Згідно п. 4 розділу ІІІ Інструкції № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини 4 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування таким транспортним засобом - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 6 статті 121 КУпАП, керування транспортним засобом не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В додатках до відзиву на позовну заяву відповідачем наданий відеофайли з відеозаписом події правопорушення від 01.07.2026, який було досліджено судом. З оглянутого відеофайлу вбачається, що патрульний поліції підійшов до ОСОБА_1 , який стояв біля магазину . Мопед стояв осторонь. У ході розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що він не керував транспортним засобом.

Тобто не зафіксовано правопорушення, яке зазначено в оскаржуваній постанові.

Отже, такий доказ вчинення адміністративного правопорушення є неналежним, оскільки не підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові. Інших відеозаписів, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а також інших доказів (показань свідків правопорушення, понятих) на підтвердження вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, відповідачем не надано.

Як зазначає представник позивача, клопотання про долучення доказів з додатками стороні позивача гне надсилались та зазначає, що суд не повинен брати їх до уваги , згідно п.9 ст.79 КАС України.

Суд не бере до уваги відповідні дрокази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відтак, наданий представником відповідача відеозапис, що міститься на PAZD0983/mp4 не може бути взятий судом до уваги, а інші докази на підтвердження вказаного у постанові правопорушення відповідачем не надані.

Єдиним доказом вчинення позивачкою адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Однак, суд зазначає, що вказана постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як беззаперечний доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17, № рішення 73700340).

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/855/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з наданих відповідачем доказів неможливо достовірно встановити факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.6 ст.121 та ч.4 ст. 126 КУпАП, яким вказане заперечується.

Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, а відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За правилом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за звернення до суду сплатив судовий збір у

розмірі 665,60 гривень. З огляду на результат розгляду справи, зазначені судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., то суд зазначає наступне.

01 липня 2026 року між адвокатом Сакун І.А. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги. Відповідно до вказаного договору, сторони погодили, що розмір гонорару адвоката визначається додатковою угодою до вказаного договору.

На підтвердження понесених витрат, стороною позивача надано до суду: додаткову угоду №б/н до вказаного вище договору від 01.07.2026, в якій сторони погодили розмір гонорару адвоката у сумі 10 000,00 грн.; акт виконаних робіт від 10.07.2026 в якому наведено детальний опис робіт (наданих послуг).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Разом з тим, враховуючи принцип розумності та справедливості, обсяг проведеної роботи, малозначимість даної адміністративної справи, суд вважає за доцільне зменшити суму витрати на правничу допомогу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача, враховуючи заперечення представника відповідача , за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУНП в Чернігівській області , слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн., що буде відповідати критерію розумності, справедливості та необхідності у даній адміністративній справі, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665,60 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову від 01 липня 2026 року серії ЕНА №7471284 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачену ч.6 ст.121 та ч.4 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 та ч.4 ст. 126 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на корить ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. та 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 3 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. В. Вовченко