Постановление суда № 139856542, 14.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/117/25

Номер провадження 1-кс/950/460/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до суду з даним клопотанням, в якому просив змінити йому, як підозрюваному у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024, запобіжний захід у вигляді застави, обраний згідно з ухвалою Лебединського районного суду 30.01.2026 (провадження 1-кс/950/72/26), на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Клопотання підозрюваного мотивовані тим, що на цей час слідчі дії по кримінальному провадженню закінчені. Він всіляко сприяв проведенню досудового розслідування, не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, приймав активну участь в слідчих діях, а також збиранні доказів по кримінальному провадженню. Неодноразово надавав особисті детальні та змістовні показання про обставини та події, подавав клопотання про проведення експертиз та допит свідків. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на цей час відсутні, а застосований запобіжний захід є надто суворим, враховуючи його особисте ставлення до подій, що супроводжують кримінальне провадження. Крім цього, підозрюваний зауважує, що застава внесена його сином, який на цей час не працює та має скрутне матеріальне становище.

У судовому засіданні ОСОБА_4 подане клопотання підтримав з наведених вище мотивів.

Прокурор проти зміни запобіжного заходу заперечила. Вважає клопотання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 до суду ще не скеровано. При цьому не зменшилися та продовжують існувати ризики, які були підставою обрання останньому запобіжного заходу у вигляді застави. Такий захід забезпечення кримінального провадження у даному разі є достатнім та дієвим для виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків. Підстави для його зміни відсутні.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Судовим розглядом установлено, що слідчими ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 42024202540000016 від 25.01.2024 щодо привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану посадовими особами ТОВ «Компанія з водозабезпечення «Бурвод» за попередньою змовою із посадовими особами Лебединської міської ради при будівництві глибоководної свердловини в м. Лебедин, у межах якого ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 30.01.2026 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.

За умови внесення застави покладено на підозрюваного строком на два місяці обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатися за межі м. Києва, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії зазначеної ухвали слідчого судді в подальшому продовжений не був і в частині покладених на ОСОБА_4 обов`язків судове рішення свою дію припинило.

Однак, після спливу строку дії передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків для підозрюваного продовжують діяти загальні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України, які забезпечуються внесеною заставою.

Так, відповідно до частини 7 статті 42 КПК України, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено обов`язки: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Судом встановлено, що упродовж строку досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, що свідчить про ефективність застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави, що підтвердила прокурор у судовому засіданні.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частиною 6 статті 182 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому ч. 3 ст. 201 КПК України визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.

Статтею 203 КПК України встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

В той же час ризики, які були підставою застосування зазначеного запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, і які б вказували на наявність достатніх підстав для зміни зазначеного запобіжного заходу на більш м`який, підозрюваним не наведено. Доказів на їх підтвердження не надано.

Щодо доводів про незадовільний майновий стан заставодавця ОСОБА_5 , то з такими суд також не погоджується та наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до приписів ст. 182 КПК України, внесення застави третьою особою (заставодавцем) за ухвалою суду є виключно її добровільним правом, яке не обумовлюється ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу, зокрема, й при настанні у заставодавця проблем матеріального характеру.

Реалізуючи це право, заставодавець свідомо погоджується на певні фінансові та процесуальні ризики за поведінку підозрюваного чи обвинуваченого такі як тривале неповернення своїх грошових коштів чи навіть стягнення в дохід держави та втрату суми застави через порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього обов`язки (наприклад, якщо той не з`явиться за викликом).

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на ризики, за наявності яких запобіжний захід у вигляді застави було застосовано, у випадку їх настання, будуть відсутні будь-які стримуючі стимули для неналежного поведінки підозрюваного.

В той же час застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави та розмір такого заходу свідчить про його ефективність, оскільки забезпечує можливість здійснення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в судовому засіданні підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання встановлено не було, а тому його клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 182, 203 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання про зміну ОСОБА_4 , підозрюваному у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024, запобіжного заходу у вигляді застави, обраного згідно з ухвалою Лебединського районного суду 30.01.2026, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18.09.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_6