Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 468/1927/26
2/468/1490/26
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
УХВАЛА
17.09.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
28.07.2026 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Гапєєвій Т.В.
Суддя ухвалою від 03.08.2026 відкрила провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача 11.09.2026 подав заяву про закриття провадження, покликаючись на погашення відповідачем заборгованості та відсутністю у зв`язку з цим предмету спору. Одночасно просить повернути позивачу суму сплаченого судового збору.
Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулося поштове відправлення, з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим).
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності та враховуючи клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина третя статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Виходячи із приписів п. 2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 р. у справі №13/51-04 прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до змісту ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема у разі закриття (припинення) провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відсутність предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Враховуючи, що представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття справи у зв`язку з відсутністю предмету спору, суд керуючись п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету суму судового збору сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. т. 13, 182, 255, 259, 260 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з відсутністю предмету спору - закрити .
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992030, адреса: пр. Центральний, 141-в, Миколаїв, Миколаївська область, Україна, 54055) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, б.Лесі Українки, буд 26, оф. 411 ЄДРПОУ: 41084239) суму судового збору згідно з платіжною інструкцією від 16.07.2026 № 20949 в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок, сплаченого при подачі позову.
Повернення сплаченого позивачем судового збору здійснити за наступними реквізитами: Найменування банку: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (АТ «ПУМБ»); Код ЄДРПОУ банку: 14282829 Код МФО банку: 334851 отримувач ТОВ «БІЗПОЗИКА» ЄДРПОУ 41084239 Номер рахунку: НОМЕР_1 .
Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду по справі подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ:
Судебное решение № 139853797, Баштанський районний суд Миколаївської області было принято 17.09.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 468/1927/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: