Решение № 139853541, 17.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6239/26

Провадження №2/442/2558/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючого судді - Хомика А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» - Гурський Г.Ю. звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3151209311-430272 від 13.08.2021 року у розмірі 4575,35 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір про надання коштів у позику №3151209311-430272 на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Договір укладено в електронній формі за допомогою веб-сайту ТОВ «Кошельок». Сума кредиту становить 3000,00 грн, початковий строк кредитування - 14 днів, дисконтна процентна ставка - 0,01 % на добу, базова процентна ставка - 2,20 % на добу. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином умов договору не виконав, у зв`язку з чим у нього перед ТОВ «Кошельок» утворилась заборгованість у загальному розмірі 4575,35 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1594,20 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою - 2981,15 грн. Просить позов задовольнити.

17.08.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою від 17.08.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 08.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд». Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання, проте, повернута з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичній особі направляється за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Окрім цього, Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Постанова ВП ВС від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), КГС ВС від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відтак, суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.08.2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику №3151209311-430272 в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5043, який було направлено позичальнику на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Згідно з умовами договору ТОВ «Кошельок» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору.

Відповідно до умов договору початковий строк кредитування становить 14 днів.

Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом Лояльного періоду.

Базова процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом. Зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду.

Оскільки після закінчення Лояльного періоду кредит відповідачем повернутий не був, строк користування кредитом було продовжено на 90 днів, а саме з 27.08.2021 року до 24.11.2021 року, із застосуванням базової процентної ставки у розмірі 2,20 % на добу.

Також 13.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було підписано в електронному вигляді паспорт споживчого кредиту та графік розрахунків.

Згідно повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК», 13.08.2021 через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було проведено успішне зарахування 3000 грн. на карту № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт перерахування кредитних коштів у розмірі 3000,00 грн на банківську картку, емітовану на ім`я відповідача.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №3151209311-430272 від 13.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 належним чином не виконав своїх зобов`язань за вказаним договором, унаслідок чого у нього перед ТОВ «Кошельок» утворилася заборгованість у загальному розмірі 4575,35 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1594,20 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою - 2981,15 грн.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, або аналога власноручного підпису у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, який укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором, надавши ОСОБА_1 кредит та перерахувавши 13.08.2021 року грошові кошти у розмірі 3000,00 грн на банківську картку відповідача.

Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти та нараховані відповідно до умов договору проценти у повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання ним взятих на себе договірних зобов`язань.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3151209311-430272 від 13.08.2021 року у розмірі 4575,35 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1594,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою - 2981,15 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача долучено договір про надання правової допомоги від 12.02.2025 року, акт №1 приймання - передачі правової допомоги від 10.06.2026 року до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, згідно якого витрати ТОВ «Кошельок» на правову допомогу становлять 10000 грн.

Однак, суд оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «Кошельок» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3151209311-430272 від 13.08.2021 року в розмірі 4575,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 3000 ( три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», юридична адреса: 08135, Київська обл., Бучанський р-н., с. Чайки, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Хомик А.П.