Решение № 139853527, 09.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4282/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі

Головуючого судді:Мисько Х.М.

за участю секретаря судових засідань Бевзюк М.О.,

представника відповідача Дем`яненко К.О. ( в режимі ВКЗ),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори заборгованості за кредитним договором в розмірі 172 489,37 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 08.02.2022 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту та страхування №А03.00615.009443348.

Згідно з кредитним договором позивач надав відповідачу кредит, у розмірі 145 522,00 грн., зі сплатою 48% річних з поверненням, сплатою кредиту, та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором та графіком щомісячних платежів. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується меморіальним ордером

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 , позичальник помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2897. Станом на дату смерті у Позичальника існувала непогашена заборгованість за Кредитним договором у сумі 172 489,37 грн.

На підтвердження вище вказаної заборгованості за Кредитним договором позивачем долучено виписку по рахунку № НОМЕР_2 , а також детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, виконаний АТ «Ідея Банк» станом на 21.05.2025 р.

Невідкладно після отримання інформації про смерть Позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до Першої Черкаської державної нотаріальної контори претензію кредитора, в якій просило прийняти претензію та довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконання заповіту про надання АТ «Ідея Банк» претензії кредитора .

07.11.2022 року Перша Черкаська нотаріальна контора повідомила АТ «Ідея Банк», що у нотаріуса відсутні правові підстави з огляду на ст. 8 Закону України «Про нотаріат» та надання інформації стосовно спадкоємців померлого ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , AT «Ідея Банк» пред`явило вимоги вчасно, шляхом надіслання вище вказаних претензій кредитора, отже, Позивачем було дотримано строки пред`явлення вимоги до спадкоємців померлого Позичальника, передбачені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, оскільки такий почав обчислюватися лише з моменту одержання свідоцтва про право на спадщину. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та витребувано з Першої Черкаської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.07.2025 року на виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2025 року, державним нотаріусом Черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. скеровано на адресу суду копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.11.2025 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено підготовче судове засідання.

12.11.2025 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Поліщук О.Ю. подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивачем не надано до суду жодного доказу, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Вказує, що наявність земельної ділянки, зареєстрованої за померлим (інформаційна довідка №320536152 від 18.01.2023), не свідчить, що саме це майно успадковано відповідачем. Без підтвердження цього факту стягнення повної суми боргу є передчасним та необґрунтованим. Позивач не довів правомірності вимог та розміру заборгованості, та не надав належного детального розрахунку заборгованості, підписаного уповноваженою особою, із зазначенням дати останнього платежу, періоду нарахування процентів та формули розрахунку. Крім того, не подано актів звірки, меморіальних ордерів чи платіжних документів, які б підтверджували фактичне отримання коштів позичальником і погашення частини боргу. Крім того, позивач не довів факту отримання Відповідачем грошових коштів. Належним доказом такого факту могла б бути банківська виписка з рахунку. Відповідача або підтвердження належності саме йому карткового рахунку, на який нібито перераховано кредитні кошти. Однак жодного з таких доказів надано не було. Саме по собі платіжне доручення або інформація про ініціювання переказу не свідчать про те, що кошти були фактично зараховані на рахунок Відповідача або що він мав можливість ними користуватися. Також не доведено самого факту вчинення волевиявлення Відповідача на укладення кредитного договору. Використання одноразового смс-коду не забезпечує достовірної ідентифікації особи і не може бути прирівняне до власноручного чи кваліфікованого електронного підпису. Немає жодних технічних даних, які б підтверджували, що саме Відповідач отримав, ввів і підтвердив цей код, здійснював вхід до особистого кабінету та виконував будь-які дії в інформаційній системі кредитора. Більше того, розмір заявленої до стягнення заборгованості суперечить принципам добросовісності, справедливості та співмірності зобов`язань споживача. Нараховані проценти та штрафні санкції є надмірними та фактично спрямовані на одностороннє обтяження Відповідача, що суперечить суті та цілі закону, який спрямований на захист прав та економічних інтересів споживачів. Таким чином, Позивач не довів ні належності себе як кредитора, ні факту отримання коштів, ні дійсності укладення договору саме Відповідачем, ні законності розрахунку заявленої суми. За відсутності цих ключових доказів позовні вимоги є необґрунтованими та підлягають відмові у повному обсязі. Вказує, що відповідач ОСОБА_2 категорично заперечує свою причетність до укладення кредитного договору від 08.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_3 , а також заперечує отримання будь-яких кредитних коштів, підписання будь-яких документів чи участь у фінансових правовідносинах із позивачем. Жодних доказів, які б свідчили, що відповідач укладала чи схвалювала спірний договір, позивачем не надано. У зв`язку з цим, позивач безпідставно ототожнює факт сімейних відносин із борговими зобов`язаннями, що суперечить принципу персональної майнової відповідальності (ст. 319, 321 ЦК України) та положенням ст. 1281 ЦК України, яка чітко встановлює, що спадкоємець відповідає лише за зобов`язання, які перейшли до нього у межах прийнятої спадщини, а не за власним статусом члена сім`ї. Позивач також не довів, що відповідач дійсно прийняла спадщину або набувала будь яких прав на майно померлого, відтак не є належним відповідачем у даній справі.

08.12.2025 року представником позивача АТ «Ідея Банк» скеровано на адресу суду відповідь на відзив з якого вбачається, що ОСОБА_2 є законним представником належного відповідача ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами спадкової справи та відомостями про прийняття ОСОБА_4 про прийняття спадщини, згідно з якою до прийняття спадщини до його відома нотаріусом доведено положення чинного законодавства України стосовно обов`язку спадкоємця, за наявності кредиторів повідомити їх про відкриття спадщини та задовольнити їх вимоги. Зазначає, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки:30536152 від 18.01.2023 року) вбачається, що боржника на праві власності перебувала земельна ділянка площею 3,8307 га, за кадастровим номером:7120680500:02:001:01551. обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця. Вказує, що відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю рід час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного баку України від 04.07.2018 року №75, відповідно до якого виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердження виконаних ха день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. За наведених обставин, просить позов задовольнити

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.01.2026 року здійснено заміну відповідача ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором, на належного відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши законним представником неповнолітнього відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.07.2026 року у задоволенні клопотання адвоката Дем`яненко Ксенії Олексадрівни про направлення за підсудністю справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Представник позивача АТ «Ідея Банк», згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Представник законного представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 адвоката Дем`яненко К.С. у судовому засіданні проти вимог позову заперечила, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначила, що позивачем АТ «Ідея Банк» пропущено шестимісячний строк звернення із вимогою до спадкоємця боржника, у зв`язку із чим, просить у позові відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно із частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 08.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту та страхування №А03.00615.009443348.

Відповідно до п.1. кредитного договору, банку відкриває клієнту банківський рахунок та надає клієнту кредит, а клієнт отримує його на наступних умовах: 1.2. сума кредиту 145 522,00 грн., п.1.3. процентна ставка становить 48%, п.4. строку кредиту становить 36 місяців.

Згідно із п.1.6 кредитного договору, строк дії договору та дата повернення кредиту до 08.05.2025 року. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок №UA653363102909100200200809142, відкритий Банку, відповідно до порядку повернення кредиту, згідно із Додатком №1 до Договору.

Відповідно до п.1.10 кредитного договору, банк надає кредит позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів у розмірі 138592,38 гривень на рахунок НОМЕР_3 позичальника, який відкритий у АТ «Ідея Банк».

Відповідно до п.1.12 кредитного договору, клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від такого договору без пояснення причин, у тому числі після отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від укладеного договору клієнт повідомляє кредитодавця у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно із вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», протягом 14 календарних днів з дня укладення договору.

Також ОСОБА_3 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, а також Графік щомісячних платежів за кредитним договором.

AT «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором №А03.00615.009443348 від 08.02.2022 року виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується меморіальними ордерами №3060589 від 08.02.2022 року, №306098 від 08.02.2022 року, та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2897.

Станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 існувала непогашена заборгованість за договором кредиту та страхування №А03.00615.009443348, яка згідно розрахунку становила: прострочений борг 140422,00 грн, прострочені проценти 32067,37 грн, а всього 172489,37 грн.

Невідкладно після отримання інформації про смерть позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до Першої Черкаської державної нотаріальної контори претензію кредитора, в якій просило прийняти претензію та довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконання заповіту про надання АТ «Ідея Банк» претензії кредитора .

07.11.2022 року Перша Черкаська нотаріальна контора повідомила АТ «Ідея Банк», що у нотаріуса відсутні правові підстави з огляду на ст. 8 Закону України «Про нотаріат» та надання інформації стосовно спадкоємців померлого ОСОБА_3 .

06.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Першої черкаської державної нотаріальної контори із заявою на прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві та момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Частиною 2 ст. 1281 ЦК України, передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України, кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм ст. ст. 1281 та1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Разом з тим, положення ст.1282 ЦК України застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст.1281ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені ст.1281 ЦК України, строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в своїй постанові від 12.04.2017 в цивільній справі № 6-2962.

Вирішуючи питання щодо обсягу відповідальності відповідача як спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , його син ОСОБА_1 06 березня 2023 року подав до Першої Черкаської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Водночас, відповідно до статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора спадкодавця лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину, причому кожен зі спадкоємців відповідає особисто в розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Отже, відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця не є безумовною та необмеженою, а безпосередньо пов`язана з вартістю майна, яке такий спадкоємець одержав у спадщину.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 зазначила, що задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватися в межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Обов`язок спадкоємця перед кредитором виникає лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а у разі неотримання спадкоємцем від спадкодавця у спадщину жодного майна обов`язок задовольняти вимоги кредитора померлої особи у нього відсутній.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 195/1369/21, у якій зазначено, що під час вирішення спору щодо відповідальності спадкоємця за борговими зобов`язаннями спадкодавця встановленню підлягають, зокрема, коло спадкоємців, належність спадкодавцю майна, вартість майна, отриманого спадкоємцями у спадщину, та частка кожного спадкоємця у спадщині.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем, який прийняв спадщину, є його неповнолітній син ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 .

Водночас матеріали спадкової справи не містять свідоцтва про право на спадщину, відсутні відомості про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , їх кількість та частки у спадщині, відсутні відомості про те, яке саме майно увійшло до складу спадщини та яке майно фактично одержано кожним із спадкоємців.

Посилання позивача на наявність у власності спадкодавця земельної ділянки площею 3,8307 га, кадастровий номер 7120680500:02:001:01551, саме по собі не свідчить про те, що зазначена земельна ділянка увійшла до складу спадщини та була прийнята і одержана у спадщину саме відповідачем.

Також відсутні будь-які належні докази вартості зазначеної земельної ділянки, що унеможливлює визначення граничного розміру відповідальності спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Відповідно до ст.ст.76,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положення ЦК України, зокрема ст.16 визначають, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач АТ «Ідея Банк», обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на перехід до відповідача прав та обов`язків спадкодавця і просить стягнути з нього конкретну суму заборгованості у розмірі 172 489,37 грн, а тому розмір заявленої до стягнення суми має бути узгоджений із встановленим законом обмеженням відповідальності спадкоємця вартістю одержаного ним спадкового майна.

Водночас відповідачем заперечується обґрунтованість заявлених позовних вимог, однак і ним не надано доказів, які б дозволяли встановити конкретний склад та вартість майна, одержаного у спадщину.

Доводи позивача АТ «Ідея Банк» про те, що обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, суд відхиляє як такі, що не звільняють позивача від обов`язку довести обставини, які є необхідними для встановлення самого обсягу відповідальності відповідача за зобов`язаннями спадкодавця.

За відсутності доказів щодо конкретного складу спадкового майна, одержаного відповідачем, його вартості та частки відповідача у спадщині суд позбавлений можливості визначити передбачену статтею 1282 Цивільного кодексу України межу відповідальності відповідача.

Відтак вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у повному заявленому розмірі 172 489,37 грн є необґрунтованою, оскільки позивачем АТ «Ідея Банк» не доведено, що вартість майна, одержаного відповідачем у спадщину, становить не менше заявленої до стягнення суми, а також не доведено, що саме таке майно перейшло у спадщину відповідачу.

Сам по собі факт прийняття спадщини неповнолітнім відповідачем ОСОБА_1 не є достатньою правовою підставою для покладення на нього відповідальності за всю суму боргу спадкодавця без встановлення вартості отриманого ним спадкового майна.

Отже, враховуючи зазначене, виходячи, що предметом спору є стягнення боргу кредитором зі спадкодавця з підстав, зазначених у позові, а у матеріалах справи відсутні докази наявності спадкового майна, фактичного прийняття цього майна у спадщину, співрозмірності вартості даного майна розміру заборгованості, тобто не встановлено фактичного отримання будь-якого спадкового майна спадкоємцем, а саме відповідачем ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовної заяви Акціонерного товариства «Ідея Банк».

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3 028,00 грн не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Доказів понесення відповідачем інших судових витрат, які відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України підлягали б розподілу між сторонами, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 1216, 1218, 1281, 1282 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , в особі його законного представника ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першої Черкаської державної нотаріальної контори, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ:19390819).

Відповідач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Перша Черкаська державна нотаріальна контора (18007, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255, код ЄДРПОУ:02901374).

Суддя Х.М.Мисько