Решение № 139852796, 14.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21162/26

Провадження № 2/761/12245/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

14 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 16736,39 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 14.02.2023 р. о 13:55 год. в м. Києві по вул. Щербаківського, 31/40 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість для руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілями «Hyuindai», під керуванням ОСОБА_2 , «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до постанови суду № 761/8839/23 від 21 квітня 2023 року, відповідача було притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-209468336. ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 16736,39 грн. Оскільки, відповідно до постанови суду водій вчинив дорожньо-транспортну пригоду у стані алкогольного сп`яніння, то у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія. Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача в порядку регресу виплату страхового відшкодування у розмірі 16736,39 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2026 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року змінено порядок розгляду справи на спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечую проти винесення заочного рішення.

Судом вживались заходи стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи.

Так, у призначені судові засідання відповідач не з`явився, поштові відправлені, направлені на його адресу повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.02.2023 р. о 13:55 год. в м. Києві по вул. Щербаківського, 31/40 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість для руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілями «Hyuindai», під керуванням ОСОБА_2 , «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 761/8839/23 від 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

У відповідності з частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-209468336.

29.05.2023 року власником автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 було подано до ПрАТ «УСК «Княжа» заяву на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до страхового акту №230000708192 від 31.05.2023 року страхове відшкодування потерпілому склало 16736,39 грн, які були перераховані на рахунок потерпілого, про що свідчить відповідна платіжна інструкція №ЗР043525 від 31.05.2023р.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини другої статті 1187, частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, при цьому шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до положень статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Водночас правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За приписами п. 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно із підпунктами «а», «в» пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння).

Отже, враховуючи встановлення судом обставин, передбачених статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які надають право страховику звернутись до страхувальника із регресною вимогою, та зважаючи на те, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відшкодувало завдану відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 16736,39 грн, у нього виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 - особи, протиправними діями якої завдано шкоди власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а позовна заява щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми коштів у розмірі 16736,39 грн. підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у порядку статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16736,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

14 вересня 2026 року