Решение № 139851750, 17.09.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7843/26

Провадження № 2/211/5931/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Зоріній С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом та просить визнати за ним право власності на 1/6 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . За життя 15.12.2007 року вона склала заповіт. Згідно приписів останнього заповіла йому свою частку квартири. Після смерті матері відкрилась спадщина на її частку квартири, однак нотаріус у видачу свідоцтва про право на спадщину відмовив, оскільки в квартирі було здійснено перепланування двокімнатної квартири у трикімнатну, при цьому житлова та загальна площа квартири залишилась без змін. Правовстановлюючі документи на переплановану квартиру не оформлені. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, оскільки в інший спосіб він немає можливості прийняти спадщину за заповітом.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

04 вересня 2026 року до суду надішли витребувані докази.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

Заперечень щодо позовних вимог від представника відповідача до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 . Вказана квартира належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/6 частці: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на підставі рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.03.2008 року.

За життя, 15 грудня 2007 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого вона на випадок своєї смерті заповідала належну їй частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 1/2012, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , який 03 січня 2012 року подав до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кузнецової О.С. заяву про прийняття спадщини.

27 лютого 2012 року своєю постановою приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кузнецова О.С. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири. Відмову мотивовано тим, що відсутній правовстановлюючий документ на трикімнатну квартиру, яка самочинно перепланована з двокімнатної.

Відповідно до статей 1216-1218, 1220, 1222, 1223 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1234 Цивільного кодексу України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Частиною 1 ст. 1235 Цивільного кодексу України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статтях 15 та 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, та одним із способів захисту прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Але як вбачається з матеріалів цивільної та спадкової справ у позивача наразі виникли реальні умови, які обмежують його право у реалізації ним своїх прав на належне їй нерухоме майно.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 392 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, беручи до уваги, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , іншого шляху для захисту прав позивача немає, тому позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд-

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/6 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,4 кв.м., житловою площею 35,4 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н. О. Сарат