№ 139843021, 16.09.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2323/26

Провадження № 3/376/618/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 від 21.10.1996р.,

ВСТАНОВИЛА:

28.07.2026 о 01 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , 1944 р.н., а саме виражався нецензурною лайкою в її бік, завдавши шкоди її психологічному здоров`ю. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VIII (далі Закон) визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно із п. 14 ч. 1 статті 1 даного Закону передбачено, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, психічному здоров`ю особи.

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення настає відповідальність за частиною 1 ст.173-1 КУпАП.

Відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою чи другою цієї статті.

Вина ОСОБА_1 доводиться належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст.251 КУпАП, а саме даними, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення: серії ВАД № 135564 від 28.07.2026;

- рапортах інспекторів, де зазначено про обставини здійснення неправомірної поведінки ОСОБА_1 ;

- поясненнями ОСОБА_2 ;

-постановою Сквирського районного суду Київської області від 02.04.2026 у справі №376/658/26.

Вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушеня, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Обираючи адміністративне стягнення суд враховує те, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, фізично здоровий, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, пом`якшуючих обставин не встановлено, обтяжуючих обставин не встановлено, тому приходить до переконання, що йому доцільно призначити адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

Такий вид адміністративного стягнення у відповідності до ст.23 КУпАП буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 33-35, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 251, 266, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП,суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 60 (шістдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн на користь держави за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Громадські роботи виконуються порушником у вільний від основної роботи чи навчання час. Виконання адміністративного стягнення у виді громадських робіт здійснюється відповідно до вимог КУпАП.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя С. С. Ловінська