Постановление суда № 139834656, 17.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

17 вересня 2026 року № 520/27982/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження заяву представника ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях (код ЄДРПОУ 20001504, вул. Ярослава Мудрого, б.56, Донецька обл., м. Краматорськ, 84300) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях щодо відмови оформити та видати ОСОБА_1 :

грошовий атестат з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25;

довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25 за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням;

- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях оформити та видати ОСОБА_1 :

грошовий атестат з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25;

довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25 за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

11.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, в якій він просив:

- визнати протиправними дії Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо відмови оформити та видати ОСОБА_1 :

- грошовий атестат з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25;

- довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25 за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях щодо:

ненарахування та несплати єдиного соціального внеску на донараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі № 200/7478/25;

неподання до відповідних контролюючих органів щомісячної звітності:

1) щодо нарахованого та сплаченого ЄСВ з грошового забезпечення ОСОБА_1 за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі № 200/7478/25;

2) щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску ПДФО, ВЗ, ЄСВ («Об`єднана звітність») ОСОБА_1 за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі № 200/7478/25;

- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях оформити та видати ОСОБА_1 :

грошовий атестат з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25;

довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25 за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням;

- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок з грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було донараховане за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25, за періоди проходження служби з 30 січня.2020 року по 19 травня 2023 року та з 19 червня 2025 року по 31 серпня 2025 року і сплачене Позивачу у розмірі 2048211,39 грн. двома сумами: 10 червня 2026 року - 628 747,51 грн. та 17 червня 2026 року - 1 419 463,88 грн.;

- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях подати до відповідних контролюючих органів щомісячну звітність:

1) щодо нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску з грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було донараховане за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25 за періоди проходження служби з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 19 червня 2025 року по 31 серпня 2025 року і сплачене позивачу у розмірі 2048211,39 грн. двома сумами: 10 червня 2026 року - 628 747,51 грн та 17 червня 2026 року - 1 419 463,88 грн.;

2) щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (ПДФО, ВЗ, ЄСВ («Об`єднана звітність») з грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було донараховане за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі №200/7478/25 за періоди проходження служби з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 19 червня 2025 року по 31 серпня 2025 року і сплачене Позивачу у розмірі 2048211,39 грн. двома сумами: 10 червня 2026 року - 628 747,51 грн та 17 червня 2026 року - 1 419 463,88 грн.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Наведена норма розмежовує такі самостійні процесуальні дії позивача, як зміна предмета позову, зміна підстав позову та збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить суд ухвалити рішення, а підставами позову юридично значимі фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує таку вимогу.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги, з якою позивач звернувся до суду, зокрема заміну однієї вимоги іншою або доповнення позову новою вимогою в межах тих самих спірних правовідносин.

Зміна підстав позову полягає у заміні обставин, якими обґрунтовується вимога, іншими обставинами або у доповненні первісних підстав новими юридичними фактами, що змінюють фактичну основу спору.

Водночас збільшення або зменшення розміру позовних вимог стосується виключно зміни кількісних показників уже заявленої матеріально-правової вимоги.

Збільшення розміру позовних вимог не може полягати у заявленні однієї або кількох нових самостійних вимог, які не були предметом первісного позову.

Отже, при вирішенні питання про прийняття відповідної заяви суд має виходити із обставин, зіставивши первісні позовні вимоги, обставини, якими вони обґрунтовані, та вимоги, викладені в поданій після відкриття провадження заяві.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2025 у справі №990/70/25.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що передбачене статтею 47 КАС України право збільшити розмір позовних вимог не охоплює можливості заявляти після відкриття провадження нові самостійні вимоги, які не перебувають у взаємному зв`язку з первісними вимогами, не є похідними від них і не випливають із тієї самої підстави виникнення спору.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що об`єднання пов`язаних позовних вимог можливе під час звернення до суду шляхом їх викладення в одній позовній заяві. Проте право на об`єднання вимог не може реалізовуватися після відкриття провадження шляхом подання під виглядом збільшення позовних вимог фактично нового позову з додатковими самостійними вимогами.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 31.07.2020 у справі №826/11947/18, відповідно до якого зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже передані на розгляд і вирішення суду. Можливість зміни предмета або підстав позову не може ототожнюватися з поданням нового адміністративного позову, не пов`язаного з первісним позовом. Якщо нові вимоги виходять за межі первісних спірних правовідносин та обґрунтовані іншими фактичними обставинами, така процесуальна дія за своєю суттю є одночасною зміною предмета та підстав позову і фактичним поданням нового позову.

Судом установлено, що предметом первісного позову ОСОБА_1 є правомірність дій Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо відмови оформити та видати позивачу два документи:

- грошовий атестат з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі №200/7478/25;

- довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням з оновленою інформацією щодо донарахованих сум грошового забезпечення.

Відповідно, первісні позовні вимоги спрямовані на перевірку наявності у відповідача обов`язку привести відомості, зазначені у грошовому атестаті та довідці, у відповідність до розміру грошового забезпечення, перерахованого на виконання судового рішення, та надати позивачу оновлені документи для реалізації його права на належне пенсійне забезпечення.

Фактичними підставами первісного позову є здійснення відповідачем перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі №200/7478/25, невідповідність раніше оформлених грошового атестата та довідки новим розмірам грошового забезпечення, звернення позивача із заявою про оформлення оновлених документів та відмова відповідача в їх оформленні і видачі.

Натомість у заяві від 11.09.2026 представник позивача, поряд із повторним викладенням первісних вимог, додатково просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми донарахованого грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до контролюючих органів звітності про нарахування та сплату єдиного внеску;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, сум утриманого податку та сум нарахованого єдиного внеску;

- зобов`язати відповідача нарахувати і сплатити єдиний внесок на суми грошового забезпечення, виплачені позивачу 10.06.2026 та 17.06.2026;

- зобов`язати відповідача подати до відповідних контролюючих органів звітність щодо єдиного внеску та об`єднану податкову звітність.

Зміст указаних вимог свідчить, що вони не змінюють кількісних показників первісних вимог про оформлення і видачу грошового атестата та довідки.

У первісному позові відсутня вимога про стягнення або сплату певної суми, розмір якої міг би бути збільшений чи зменшений.

Первісні вимоги мають немайновий характер і стосуються вчинення відповідачем конкретних дій з оформлення та видачі визначених документів.

Тому додавання вимог про нарахування і сплату єдиного внеску та подання звітності за своєю процесуальною природою не є збільшенням розміру первісних позовних вимог у розумінні частини першої статті 47 КАС України.

Суд також ураховує, що первісні та додатково заявлені вимоги спрямовані на перевірку різних за змістом дій та бездіяльності відповідача.

У первісному позові оскаржуються дії відповідача щодо відмови оформити та видати оновлені документи про грошове забезпечення.

У заяві від 11.09.2026 додатково оскаржується інша поведінка відповідача ненарахування і несплата єдиного внеску та неподання встановленої законом звітності до контролюючих органів.

Вирішення первісного спору вимагає встановлення правових підстав для внесення оновлених відомостей до грошового атестата та довідки й перевірки обов`язку відповідача видати ці документи позивачу.

Вирішення додатково заявлених вимог потребує встановлення іншого кола юридично значимих обставин, зокрема правової природи виплачених позивачу сум, належності цих виплат до бази нарахування єдиного внеску, статусу відповідача як платника єдиного внеску щодо спірних виплат, періодів, за які такий внесок мав бути нарахований, порядку і строків його сплати, змісту та періодів звітності, яка мала бути подана до контролюючих органів.

Отже, для розгляду нових вимог суду необхідно визначити окремий предмет доказування, дослідити інші докази та надати оцінку виконанню відповідачем інших публічно-правових обов`язків.

Різними є також способи судового захисту.

Первісний позов спрямований на отримання від відповідача оновлених документів про грошове забезпечення.

Додаткові вимоги спрямовані на покладення на відповідача обов`язку здійснити платежі до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування та подати відповідну звітність до інших державних органів.

Оформлення і видача грошового атестата та довідки не передбачають як автоматичного правового наслідку нарахування і сплату єдиного внеску або подання податкової звітності.

Також вирішення питання про наявність чи відсутність обов`язку зі сплати єдиного внеску не є необхідною передумовою для перевірки правомірності відмови в оформленні та видачі оновлених документів про грошове забезпечення.

Кожен із цих блоків вимог може бути розглянутий та вирішений незалежно від іншого. Задоволення або відмова в задоволенні первісних вимог не визначає результату розгляду вимог щодо єдиного внеску та звітності.

Факт того, що первісні й додаткові вимоги стосуються одного позивача, одного відповідача та сум грошового забезпечення, донарахованих на виконання одного судового рішення, не свідчить про тотожність предмета і підстав відповідних спорів.

Спільне походження виплат є лише загальним фактичним контекстом правовідносин. Вказані обставини не усувають самостійності юридичних фактів, які повинні бути встановлені для вирішення кожного спору, не є підставою покладення на відповідача різних обов`язків на один обов`язок та не робить вимоги про сплату єдиного внеску і подання звітності похідними від вимог про видачу грошового атестата і довідки.

Зі змісту заяви від 11.09.2026 також убачається, що нові вимоги обґрунтовані відомостями, викладеними у довідці Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 02.09.2026 №78-246, відповідно до яких відповідач не нарахував і не сплатив єдиний внесок на донараховане грошове забезпечення, а також нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Податкового кодексу України та законодавства, що регулює ведення реєстру застрахованих осіб і подання відповідної звітності.

У первісній позовній заяві зазначені обставини не визначалися як фактичні підстави позову, а питання виконання відповідачем обов`язків платника єдиного внеску та податкового агента не становило предмета заявленого спору.

При цьому довідка від 02.09.2026 №78-246 та лист-відповідь відповідача від 02.09.2026 №78/8-13299, якими позивач обґрунтовує додаткові вимоги, існували до подання первісної позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд» 04.09.2026, та до відкриття провадження у справі 10.09.2026.

Отже, додаткові вимоги не зумовлені зміною фактичних обставин після відкриття провадження у справі.

За таких обставин суд доходить висновку, що під виглядом збільшення позовних вимог позивач фактично доповнив позов самостійними матеріально-правовими вимогами, які мають інший безпосередній предмет, ґрунтуються на інших юридично значимих обставинах, регулюються іншим комплексом норм матеріального права та потребують визначення окремого предмета доказування.

Відтак подана заява в частині вимог щодо нарахування і сплати єдиного внеску та подання звітності одночасно є новим позовом, подання якого в межах уже відкритого провадження не відповідає положенням статті 47 КАС України.

Збереження в заяві від 11.09.2026 первісних позовних вимог не змінює наведеного висновку, оскільки поряд із ними позивач просить прийняти до розгляду нові самостійні вимоги.

При цьому, повторення первісних вимог у новій редакції позовної заяви не надає новим вимогам характеру кількісного збільшення та не створює підстав для їх спільного розгляду в межах цього провадження.

Право позивача на судовий захист у частині вимог щодо нарахування і сплати єдиного внеску та подання відповідної звітності може бути реалізоване шляхом подання окремої позовної заяви з дотриманням установлених КАС України вимог.

Повернення заяви про збільшення позовних вимог не позбавляє позивача права на звернення до суду та не перешкоджає розгляду первісних позовних вимог у межах справи №520/27982/26.

У постанові від 06.11.2024 у справі №640/11489/22 Верховний Суд зазначив, що процесуальним наслідком неприйняття заяви про зміну позовних вимог є її повернення заявникові.

З огляду на відсутність у КАС України спеціальної норми, яка безпосередньо регулює порядок такого повернення, Верховний Суд визнав можливим застосування за аналогією закону положень статті 169 КАС України щодо загального порядку повернення позовної заяви.

За змістом частини шостої статті 7 КАС України в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини.

Ураховуючи викладене, заява представника ОСОБА_1 від 11.09.2026 про збільшення позовних вимог не підлягає прийняттю до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 7, 9, 47, 160, 166, 167, 169, 243, 248, 256, 262, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 від 11.09.2026 про збільшення позовних вимог у справі №520/27982/26 повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви про збільшення позовних вимог не позбавляє його права звернутися до адміністративного суду з окремим позовом щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях стосовно нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подання відповідної звітності, а також щодо зобов`язання вчинити такі дії.

Розгляд справи №520/27982/26 продовжити в межах позовних вимог, викладених у первісній позовній заяві.

Копію цієї ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.А. Полях