Приговор № 139833065, 17.09.2026, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1941/25

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Кринички кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025041430000260 від 01 червня 2025 року щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Аули Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, розлученого, на утримані неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2025 року близько 13:28 год., ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний номер реєстрації НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, здійснював рух по асфальтованій дорозі проїзної частини автодороги Т-0429, сполученням «Новомиколаївка-Верхівцеве-Божедарівка», разом із пасажиром ОСОБА_4 . Під час руху по вищезазначеній автодорозі, на відрізку автодороги між населеними пунктами сел. Новомиколаївка та м. Верхівцеве, на відстані 1020м від стели м. Верхівцеве, з боку сел.Новомиколаївка, водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено: - п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Водій ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, керуючи технічно- справним автомобілем, проявляючи неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, та її зміни, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, грубо порушуючи п.12.1 Правил дорожнього руху України, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я людей, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, повинен був здійснювати рух зі швидкістю, при котрій він мав би можливість постійно контролювати рух автомобіля й виконувати всі необхідні дії, щоб безпечно керувати ним, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України. Та, діючи у порушення вимог зазначеного пункту правил, водій ОСОБА_5 , проявляючи злочинну самовпевненість, та легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, проїжджаючи по вище вказаній автодорозі у напрямку від сел. Новомиколаївка у бік м.Вірхівцеве, обрав швидкість руху транспортного засобу, за якої на заокругленні автошляху втратив контроль над керуванням автомобіля, в результаті чого автомобіль виїхав за межі проїзної частини дороги, на праве узбіччя по ходу свого руху, з подальшим з`їздом у кювет, де відбулось контактування кузову автомобіля з опорною поверхнею кювета різного профілю.

Внаслідок указаної ДТП, пасажиру ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 729-Е від 25.06.2025 року, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла, закритого перелому в середній треті правої плечової кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої травми шийного відділу хребта з переломом тіла та кореня лівої дужки 2-го шийного хребця, закритого перелому кісток носу відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю (п.п.2.1.2 та 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, чи при ударі о подібні предмети, якими могли бути частини салону автомобіля. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення, незадовго до потрапляння в стаціонар та може відповідати терміну 31.05.2025 року.

Згідно висновку експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/104-25/23253-ІТ від 12.06.2025 року, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_5 , при заданому механізмові ДТП, визначалась виконанням ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.

Вказаними умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнає свою провину у порушенні Правил дорожнього руху та спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, не погоджується з кваліфікацією органу досудового розслідування. Пояснив, що він займається вирощуванням овочів, 31.05.2025 року вранці найняв потерпілого ОСОБА_4 для роботи на огороді, потім відвіз його на платформу в сел.Аули на електричку. Через деякий час, йому зателефонував ОСОБА_4 і попрохав відвезти його додому у м.Верхівцеве, бо він запізнився на електричку, ввійшовши в положення ОСОБА_4 , він повіз його у м.Верхівцеве. Під час руху раптово почув хлопок і машину кинуло та миттєво знесло до кювету. Він має тривалий водійський стаж, майже 40 років, ніколи не вчиняв ДТП, не притягувався до відповідальності. Перебуваючи у шоковому стані після вчинення ДТП, він взяв горілку, яка була в машині, і випив. Категорично заперечує перебування в стані алкогольного сп`яніння на момент ДТП. У вчиненому щиро розкаюється, завдані збитки потерпілому ним відшкодовано у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що вранці 31.05.2025 року він приїхав до сел.Аули в пошуках роботи, де зустрів ОСОБА_7 , працював у нього, запізнився на електричку та зателефонував обвинуваченому, попрохав його відвезти додому в м.Верхівцеве. Рухаючись по автодорозі, він сидів на задньому сидінні автомобіля, запаху алкоголю від водія не чув, водій був трезвий. Після ДТП ОСОБА_5 в стані шоку взяв горілку, що була у машині, і почав пити, до ДТП водій не був у стані сп`яніння, ніяких ознак сп`яніння не мав. Його госпіталізували до лікарні, ОСОБА_5 надавав йому матеріальну допомогу на лікування, завдану шкоду відшкодував, претензій до обвинуваченого він не має, цивільний позов не заявляв, просить пом`якшення вироку обвинуваченому.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді екстреного медичного техніка, від диспетчера надійшло повідомлення про виклик на ДТП. Приїхавши на місце ДТП, вони побачили, що машина з`їхала з автошляху, водій сидів на передньому сидінні за кермом в стані шоку та пив з пляшки горілку, вони почали на нього кричати, вибили у нього пляшку з рук. Потім повезли потерпілого до лікарні.

Вищевказані покази обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження є узгодженими, системними, послідовними, які надавалися як обвинуваченим, так і потерпілим під час досудового розслідування та при складанні акту медичного огляду медпрацівниками, так і під час судового розгляду, підтверджуються дослідженими письмовими доказами по кримінальному провадженню:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з додатками від 31 травня 2025 року, слідчим поліції оглянуто місце події, яким є ділянка а/д Т-04-29 між смт. Новомиколаївка та м.Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської області, розташування автомобіля ВАЗ -2107, д.н. НОМЕР_1 , пошкоджені гілки та шар грунту на узбіччі по напрямку руху автомобіля. Транспортний засіб автомобіль «ВАЗ -2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , має механічні пошкодження, за результатами огляду транспортний засіб та змиви з керма автомобіля вилучено. (а.п.21-37);

- постановою слідчого від 01 червня 2025 року транспортний засіб та змиви з керма автомобіля визнані речовими доказами, квитанція про отримання на зберігання речових доказів № 1566 (а.п.40-41);

- висновком експерта № СЕ-19/104-25/23259-ІТ від 17.06.2025 за результатами проведення судової експертизи дослідження технічного стану транспортних засобів, згідно якого, на момент експертного огляду, робоча гальмова система автомобіля «ВАЗ-2107» номерний знак НОМЕР_1 перебуває у працездатному стані, на момент експертного огляду, рульове керування автомобіля «ВАЗ-2107» номерний знак НОМЕР_1 перебуває в стані повної відмови. Стан повної відмови рульового керування автомобіля «ВАЗ-2107» номерний знак НОМЕР_1 виник внаслідок аварійного пошкодження елементів передньої підвіски автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди (а.п.80-88);

- висновком експерта № СЕ-19/104-25/23254-ІТ від 16.06.2025 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, згідно якого, виявлені в ході експертного огляду пошкодження автомобіля «ВАЗ-2107» номерний знак НОМЕР_1 характерні для виїзду за межі проїзної частини та контакту з опорною поверхнею, яка має різний профіль. Пошкодження, які були б характерні для контактування з іншим транспортним засобом на автомобілі відсутні (а.п.91-97);

- висновком експерта № СЕ-19/104-25/23253-ІТ від 12.06.2025 за результатами проведення судової експертизи дослідження механізму та обставин ДТП, згідно якого, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно вимог п.12.1 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_5 , при заданому механізмові ДТП, визначалась виконанням ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, для чого в нього не було перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати (а.п.100-104);

- висновком експерта № 729-Е від 25.06.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , згідно якого, виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла, закритого перелому в середній треті правої плечової кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої травми шийного відділу хребта з переломом тіла та кореня лівої дужки 2-го шийного хребця, закритого перелому кісток носу відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю (п.п.2.1.2 та 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, чи при ударі о подібні предмети, якими могли бути частини салону автомобіля. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення, незадовго до потрапляння в стаціонар та може відповідати терміну 31.05.2025 року (а.п.111-112);

- висновком експерта № 730-Е від 25.06.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 по висновку експерта, згідно якого гр. ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня алкогольного сп`яніння. При токсигологічному дослідженні крові, взятої 31.05.2025 16:00 та сечі, взятої 31.05.2025 16:20, (за методом ГРХ) : етанол в крові виявлено, в концентрації 1,62%0, сеча -3,45%0, фенотіазін негатив. (а.п.114-115);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.07.2025 та фототаблицями до нього за участі потерпілого гр. ОСОБА_4 , відповідно до якого, він показав місце його розташування у салоні автомобіля та місце ДТП на автодорозі Т-0429, де ОСОБА_9 з`їхав із автодороги на праве узбіччя, потім у кювет та місце кінцевої зупинки автомобіля (а.п.133-138);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.07.2025 та фототаблицями до нього за участі гр. ОСОБА_5 , відповідно до якого, він показав місце вчинення ДТП, відрізок автодороги Т-0429, де він з`їхав із автодороги на праве узбіччя, потім у кювет та місце кінцевої зупинки автомобіля (а.п.139-145);

При доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст.17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ураховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). У постанові від 12 червня 2018 року. Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445). Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.

Надаючи оцінку позиції сторони обвинувачення щодо перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння під час дорожньо-транспортної події суд ураховує, що на підтвердження цієї обставини сторона обвинувачення покликається на акт медичного огляду, результати тесту «Драгер» та висновок експертного дослідження.

Як встановлено під час розгляду, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до ЄРДР 01.06.2025 за номером 12025041430000260, згідно витягу з якого, 31.05.2025 о 13:20 год., ОСОБА_5 , 1968 р.н., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107» з пасажиром ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі «Т0429» з боку смт.Новомиколаївка у бік м.Верхівцеве, не обрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням автомобілю, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя, та з`їхав у кювет. У результаті ДТП водію ОСОБА_10 тілесних ушкоджень не спричинено, пасажиру ОСОБА_11 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, доставлено до КНП КМР МЛШМД. Водій у стані алкогольного сп`яніння, дані газоаналізатора «Драгер» 2,43 проміле. ЖЕО 5672. Органом досудового розслідування визначено відділення поліції №3 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Час внесення відомостей 01.06.2025 о 08:46:02 (т. 2 а.п. 1).

Згідно акту медичного огляду (пункт 4 акту), ОСОБА_5 , було направлено на огляд 31.05.2025 о 17:35 год. (т. 2 а.п. 15).

Відповідно до акту медичного огляду, складеного 31.05.2025 о 17:45 год лікарем КП «Верхньодніпровська ЦМЛ «ВМР», огляд гр. ОСОБА_5 , доставленого слідчим ВП №3 ОСОБА_12 , 31.05.2025 о 17:40 год. (пункт 7 акту), відомості про останнє вживання алкоголю зі слів вживав алкоголь після ДТП (пункт 16 акту), висновок та діагноз за результатами огляду не вказаний, лікар (фельдшер), який проводив огляд підпис та ПІБ відсутні (п.20 акту), проведено медичною сестрою Троцко, 31.05.2025 о 17:40 год. через 4 години 15 хвилин після ДТП відібрана кров 10 мл, результат лабораторних тестів, заключний діагноз не вказано, акт складено 31.05.2025 о 17:45 год. Про відібрання зразків сечі обвинуваченого ОСОБА_5 в акті медичного огляду не вказано (забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об`єкта, їх достовірності).

Згідно висновку експерта № 7303 від 02.06.2025 за результатами проведення судово-токсикологічної експертизи доставлених зразків крові та сечі від гр. ОСОБА_5 , згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні газо-хроматографічним методом, в доставленому зразку крові від гр. ОСОБА_5 , виявлено етиловий спирт у концентрації 2,13%. Дана кількість етилового алкоголю у крові відноситься до середнього ступеня алкогольного сп`яніння. При судово-токсигологічному дослідженні газо-хроматографічним методом, в доставленому зразку сечі від гр. ОСОБА_5 , виявлено етиловий спирт у концентрації 3,16%. (а.п.72-75).

Згідно ст.94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Висновок експерта не є обов`язковим для суду. Суд оцінює його за загальним правилом поряд з іншими доказами. У відповідності до ст.101 КПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Суд визнає зазначені докази належними та допустимими, однак оцінює їх достовірність і достатність у сукупності.

Зокрема, акт медичного огляду містить лише окремі ознаки та не відображає повної клінічної картини стану алкогольного сп`яніння. Матеріали кримінального провадження не містять доказу перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння під час керування ним транспортним засобом, зокрема, відсутній відповідний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або інший письмовий доказ, що підтверджував би факт перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом в момент вчинення ним ДТП 31.05.2025 року.

Згідно показань свідка ОСОБА_8 , який прибув на місце ДТП 31.05.2025, ОСОБА_5 вживав алкогольні напої після вчинення ДТП та згідно пояснень потерпілого ОСОБА_4 , безпосереднього учасника вказаної події, які не змінювалися, як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду справи.

Надані обвинуваченим докази підтверджують факт виявлення у біологічному зразку обвинуваченого етанолу, однак у сукупності ці докази не доводять поза розумним сумнівом, що саме на момент керування транспортним засобом обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння. За вказаних підстав - наявні сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого. У зв`язку з цим відповідна кваліфікуюча ознака підлягає виключенню.

Ураховуючи наведене, інкримінована ознака - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння - підлягає виключенню, а отже, на думку суду, поза розумним сумнівом, було доведено, що ОСОБА_5 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху (порушення пункту 12.1 Правил дорожнього руху України) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

З цих підстав, суд, керуючись положеннями частини 3 статті 337 КПК України, шляхом складення відповідного формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, яке визнане судом доведеним, тобто відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст.374 КПК України, змінив правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст.286-1 КК України на ч. 2 ст.286 КК України, що покращує становище обвинуваченого.

На думку суду, у діях ОСОБА_5 є щире каяття, оскільки невизнання обвинуваченим правової кваліфікації інкримінованого діяння за умови визнання фактичних обставин події саме по собі не виключає можливості визнання щирого каяття, якщо сукупність поведінки особи свідчить про критичне ставлення до власних дій, усвідомлення їх наслідків та щирий жаль з приводу вчиненого.

Також, під час судового розгляду, було достеменно встановлено, що обвинуваченим відшкодовано у повному обсязі завдану потерпілому шкоду ще під час досудового розслідування, ці обставини було підтверджено потерпілим під час судового розгляду.

Указані обставини доводять, що суд, відповідно до ст.66 КК України, має урахувати як обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

При цьому відповідно до ст.67 КК України судом не встановлені обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, виходить із положень статей 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання є заходом державного примусу, що застосовується від імені держави до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, та має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Під час визначення виду та розміру покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, форму вини, обставини його вчинення, наслідки, що настали, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про призначення покарання.

Варто також урахувати думку потерпілого, який фактично просив для обвинуваченого пом`якшення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який кримінальне правопорушення вчинив вперше, визнав себе винним, щиро розкаявся у скоєнні кримінального правопорушення та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, за місцем проживання характеризується позитивно, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

За указаних обставин, відомостей щодо особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, інших установлених обставин в кримінальному провадженні, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання в виді позбавлення волі, але зі звільненням від його відбуття з іспитовим строком, а також призначенням додаткового виду покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 підлягають покладенню обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а також передбачені пунктом 2 ч. 3 ст.76 КК України.

Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, є необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст.50 КК України мети покарання.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів, що перебувають на відповідальному зберіганні у ВП №3 Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України: автомобіль марки «ВАЗ 2107», державний номер реєстрації НОМЕР_1 який належить ОСОБА_5 , залишити у володінні останнього, змиви з керма автомобіля, які опечатано до паперового конверту НПУ, зразки крові гр. ОСОБА_5 , об`ємом 5 мл.куб. у скляному флаконі та сечі, об`ємом 47 мл. у ємкості для збору сечі знищити.

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області № 173/1364/25 від 04.06.2025, було накладено арешт на майно - автомобіль марки «ВАЗ 2107», державний номер реєстрації НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне скасувати, оскільки судом не приймалось рішень про конфіскацію, чи спеціальну конфіскацію майна обвинуваченого.

Процесуальні витрати у провадженні, на підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України, а саме витрати на проведення експертиз: № СЕ-19/104-25/23259-ІТ від 17.06.2025 у розмірі 3565,60 грн., № СЕ-19/104-25/23254-ІТ від 16.06.2025 у розмірі 3565,60 грн., № СЕ-19/104-25/23253-ІТ від 12.06.2025 у розмірі 1782,80 грн., - підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пункту 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави документально підтверджені витрати на проведення:

-судової експертизи технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/104-25/23259-ІТ від 17.06.2025 року, що складають 3565,60 грн.;

-судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/23254-ІТ від 16.06.2025 року, що складають 3565,60 грн.;

- судової експертизи дослідження механізму та обставин ДТП № СЕ-19/104-25/23253-ІТ від 12.06.2025 року, що складають 1782,80 грн., всього 8914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2025 року на автомобіль марки «ВАЗ-2107», державний номер реєстрації НОМЕР_1 .

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ-2107», державний номер реєстрації НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_5 ;

- вилучені із салону автомобіля змиви з керма автомобіля на марлевий тампон, які поміщено до паперового конверта, зразки крові гр. ОСОБА_5 , об`ємом 5 мл.куб. у скляному флаконі та сечі, об`ємом 47 мл. у ємкості для збору сечі знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1