Решение № 139831342, 16.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/49742/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «За збереження скверу імені Павла Тичини в місті Києві», ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, треті особи - Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельного кооперативу «Дельфін», Товариство з обмеженою відповідальністю «Райдуга», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будєвросервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс», про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернулись Громадська організація «За збереження скверу імені Павла Тичини в місті Києві», ОСОБА_1 з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, треті особи - Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельного кооперативу «Дельфін», Товариство з обмеженою відповідальністю «Райдуга», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будєвросервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс», в якому позивачі просять суд визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:135:0002 (реєстраційний номер № ЄДЕССБ: MU01:9830-5216-7538-4379; реєстр. № 345 від 25.03.2020), видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивачі наголошують на тому, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:135:0002 (реєстраційний номер № ЄДЕССБ: MU01:9830-5216-7538-4379; реєстраційний номер № 345 від 25.03.2020) видані з порушенням вимог законодавства та з відхиленням від визначеного цільового призначення земельної ділянки.

Зазначають, що будівництво 26-поверхового комплексу здійснюється на території скверу ім. Павла Тичини, що має культурне та екологічне значення, а також у безпосередній близькості до існуючих житлових будинків. Безконтрольне продовження робіт на щільно забудованій території створює реальну загрозу обвалу прилеглих житлових будинків, пошкодження інженерних мереж, підтоплення ґрунтів та ставить під небезпеку життя і здоров`я мешканців.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачами у поданій до суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 жовтня 2012 року між ТОВ «Савона» та ТОВ «Будівельна компанія «Будєвросервіс» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: вул. Івана Миколайчука (колишня - Серафимовича), буд. 3. За договором визначено такі ідентифікаційні відомості: кадастровий номер - 8000000000:90:135:0002; площа - 0,2421 га (2421 м2); цільове призначення - будівництво, експлуатація та обслуговування блоку громадського призначення з офісними приміщеннями.

Наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.03.2020 № 345 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою: вул. Івана Миколайчука (колишня - Серафимовича), буд. 3).

Також, як вбачається з матеріалів позовної заяви, 08 вересня 2021 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210903861.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Стаття 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що вихідними даними для проєктування є:

- містобудівні умови та обмеження;

- технічні умови щодо інженерного забезпечення;

- завдання на проєктування.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є основними складовими вихідних даних.

За змістом частин 2, 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. При цьому законодавцем наголошено, що цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Замовником, у розумінні п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до вимог ч. 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, визначений ч. 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач видав оскаржувані містобудівні умови та обмеження на підставі:

- перевіреної уповноваженими особами письмової заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будєвросервіс» про видачу містобудівних умов та обмежень;

- документів, що підтверджують право власності забудовника на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:135:0002, а саме договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 жовтня 2012 року;

- містобудівної документації, зокрема Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

При цьому, містобудівні умови та обмеження №345 від 25.03.2020 містять:

1. Відомості про земельну ділянку, а саме:

- кадастровий номер: 8000000000:90:135:0002;

- площа: 0,2421 га (2421 м2);

- місцезнаходження: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 3;

- цільове призначення: для будівництва, експлуатації та обслуговування блоку громадського призначення з офісними приміщеннями.

- категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

2. Містобудівні умови:

- функціональне призначення об`єкта: територія багатоповерхової житлової забудови та частково територія зелених насаджень загального користування, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804;

- зона забудови згідно з Планом зонування;

- вимоги щодо дотримання меж забудови;

- вимоги щодо благоустрою прилеглої території

- інші вимоги передбачені чинним законодавством на момент видачі містобудівних умов та обмежень.

Містобудівні умови та обмеження видані на підставі даних Генерального плану міста Києва та Плану зонування території, що відповідає вимогам статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:135:0002 розташована у зоні, де згідно з містобудівною документацією (Генеральний план міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804) допускається будівництво громадських будівель та споруд.

Позивачі стверджують, що у 2020 році розпочато проєктування будівництва багатофункціонального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука (колишня Серафимовича 3), що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки.

Однак, відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру, відповідна земельна ділянка належить до:

- Категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- Вид цільового призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування блоку громадського призначення з офісними приміщеннями.

А тому, будівництво багатофункціонального комплексу відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та іншим параметрам, які визначені у наданих містобудівних умовах та обмеженнях.

У позовній заяві позивачі також стверджують, що «містобудівні умови та обмеження носять відсильний характер до низки ДБН та не встановлюють конкретизованих параметрів (зокрема відсутні відомості щодо остаточної висотності та інші індивідуальні обмеження щодо межових норм).

Як вже зазначалось, містобудівні умови та обмеження є складовою частиною вихідних даних у розумінні статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які використовуються виключно на етапі проектування об`єкта. Лише після проведення експертизи проектної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт можливе фактичне виконання будівельних робіт.

Жодні права чи обов`язки третіх осіб не виникають безпосередньо з моменту видачі містобудівних умов та обмежень. Їх існування не спричиняє будь-яких матеріальних чи екологічних наслідків, не впливає на стан навколишнього середовища, не передбачає вирубки зелених насаджень або змін благоустрою.

Містобудівні умови та обмеження у відповідності до вимог чинного законодавства мають безпосередньо інформаційно-нормативний характер і спрямовані на забезпечення дотримання містобудівного законодавства у процесі подальшого проектування.

Позивачі безпідставно ототожнюють земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 3 (кадастровий номер 8000000000:90:135:0002) зі «сквером імені Павла Тичини», оскільки на момент видачі містобудівних умов та обмежень жодного офіційного статусу «скверу» чи «зеленої зони громадського користування» ця територія не мала.

Позивачі наводять проєкт рішення Київської міської ради від 21.11.2022 про перейменування скверу ім. В. Леніна на сквер ім. Павла Тичини.

При цьому, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання пункту 3 рішення Київської міської ради від 15.12.2022 №5900/5941 «Про перейменування скверу в Дніпровському районі міста Києва» 02.02.2023 звернувся до Комунального підприємства зелених насаджень Дніпровського району м. Києва з проханням надати кадастровий номер земельної ділянки (скверу ім. Павла Тичини) або ж якісні графічні матеріали зі схемою розташування скверу імені Павла Тичини (колишній сквер імені В. Леніна).

На даний запит Комунальне підприємство зелених насаджень Дніпровського району м. Києва 06.02.2023 надало відповідь про те, що інформація щодо актуального кадастрового номеру даної земельної ділянки відсутня та надали графічні матеріали зі схемою розташування скверу імені Павла Тичини (колишній сквер імені В. Леніна).

Окрім цього, позивачі долучили до позовної заяви відповідь від Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), де зазначено, що в графічних матеріалах Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381 (зі змінами та доповненнями), не відображено об`єкт зеленого господарства за вказаною адресою із назвою «Сквер імені Леніна» (теперішня назва «Сквер імені Тичини»), що додатково підтверджує факт відсутності скверу ім. Павла Тичини на момент видачі містобудівних умов та обмежень.

Посилання позивачів на історичні матеріали землекористування, архівні схеми або облікові записи земель не підтверджують існування у спірної земельної ділянки правового режиму земель рекреаційного призначення. Визначальним у цьому випадку є її правовий статус як сформованого об`єкта цивільних прав із присвоєним кадастровим номером та зареєстрованим правом власності.

Твердження про входження ділянки до складу парку або скверу мають оціночний характер та не підтверджені рішеннями компетентних органів про зміну категорії земель, встановлення рекреаційного статусу або вилучення земельної ділянки з цивільного обороту. Сам факт існування поруч зелених насаджень або історичних назв території не змінює правового режиму земельної ділянки, яка сформована, зареєстрована у Державному земельному кадастрі та перебуває у приватній власності.

Отже, судом встановлено, що оспорювані містобудівні умови та обмеження містять усі обов`язкові відомості, передбачені частиною 3 статті 29 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема: відомості про земельну ділянку та об`єкт будівництва, містобудівні умови та інші вимоги, визначені законодавством. При цьому, ототожнення земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 3 (кадастровий номер 8000000000:90:135:0002) зі «сквером імені Павла Тичини» є не доцільним, оскільки на момент видачі містобудівних умов та обмежень жодного офіційного статусу «скверу» чи «зеленої зони громадського користування» ця територія не мала.

Щодо питання знаходження на території земельної ділянки газопроводу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт видається за наявності затвердженої проектної документації, розробленої з урахуванням вихідних даних на проектування та вимог законодавства. Сам по собі дозвіл не вирішує технічних питань реконструкції, перенесення або експлуатації інженерних мереж, оскільки такі питання належать до стадії проектування та виконання будівельних робіт і регулюються спеціальними технічними нормами.

Механізм урахування існуючих інженерних мереж прямо врегульований статтею 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої після отримання вихідних даних замовник звертається до експлуатуючих організацій для отримання технічних умов як складової вихідних даних на проектування. Отримання технічних умов після видачі дозволу не є порушенням, а становить законодавчо визначену стадію реалізації будівельного проекту.

Так, ТОВ «Будівельна компанія «Будєвросервіс» звернулася до оператора газорозподільної системи - АТ «Київгаз» для отримання технічних умов на будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією системи газопостачання.

За результатами цього звернення ТОВ «Будівельна компанія «Будєвросервіс» отримало технічні умови №SW044271021 від 14.10.2021, згідно з якими передбачено виконання робіт за об`єктом «Реконструкція системи газопостачання - перенесення газопроводу-вводу низького тиску» за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, Тобто, газопровід не залишиться в межах забудови, а буде перенесений у відповідності до вимог закону.

Додатковим підтвердженням належного врегулювання питання є розробка проектної документації спеціалізованою проектною організацією ТОВ «ТРІОГАЗБУДПРОЕКТ», яка передбачає вжиття технічних заходів з перенесення газопроводу, узгоджені з розташуванням фундаментів майбутньої будівлі. 14.03.2025 АТ «Київгаз» офіційно підтвердило, що проект відповідає вимогам технічних умов № SW044271021 від 14.10.2021, що свідчить про його відповідність усім нормативам та стандартам.

Згідно з проектом, газопровід-ввід низького тиску буде прокладений по новій трасі, що повністю виключає перетинання з фундаментами чи іншими елементами будівництва. Проект передбачає герметизацію всіх інженерних вводів та встановлення сигнальної стрічки над газопроводом, що є стандартними та обов`язковими заходами безпеки відповідно до ДБН В.2.5-20-2018 «Газопостачання» та Правил безпеки систем газопостачання.

Таким чином, доводи позивачів про небезпечний характер будівництва та порушення державних будівельних норм є безпідставними.

Суд звертає увагу, що позивачі наводять низку тверджень, що стосуються незаконності здійснення забудови, порушення екологічного балансу, знищення зелених насаджень, проведення будівельних робіт, шуму, вібрацій, встановлення тимчасової огорожі, видачі контрольних карток та інших дій, які, на думку позивачів, порушують громадські інтереси.

Однак, жодна з перелічених дій не входить до компетенції Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Так, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2023 №6293/6334 не є органом контролю чи нагляду у сфері виконання будівельних робіт, не здійснює видачу дозволів на будівництво, не контролює благоустрій або видалення зелених насаджень.

Тому, жоден із таких доводів позивачів не доводить протиправності дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при виданні оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, оскільки відповідач не є відповідальним за подальше використання чи реалізацію будівельного проєкту іншими суб`єктами на території, щодо якої були видані вказані містобудівні умови та обмеження.

Беручи до уваги наведене, судом за час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення, зокрема порушення порядку його прийняття або його невідповідності вимогам нормативних актів вищої юридичної сили. Відтак, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Громадської організації «За збереження скверу імені Павла Тичини в місті Києві», ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, треті особи - Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельного кооперативу «Дельфін», Товариство з обмеженою відповідальністю «Райдуга», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будєвросервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс», про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.