Постановление суда № 139830337, 10.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2026 року Справа №160/35816/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.,

перевіривши заяву представника військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/35816/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково та вирішено:

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення обчислення в період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 р. у справі № 160/35816/25 повернуто заявнику.

14.08.2026 року представником Військової частини НОМЕР_1 подано до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої представник відповідача просить суд переглянути рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/35816/25 від 26.02.2026 року за нововиявленими обставинами.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/35816/25 від 26.02.2026 року.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає наступне.

16 липня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №320/29450/24, адміністративне провадження №К/990/31448/25, якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнив, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову, предметом якого було оскарження дій Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 12 травня 2023 року №481 та пункту 2 цієї постанови, яким було змінено пункт 4 постанови №704. Постанова Верховного Суду набрала законної сили 16 липня 2026 року, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 абзац перший пункту 4 постанови №704 було викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні шляхом множення цієї величини на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Зазначена редакція набула чинності 20 травня 2023 року. У постанові від 16 липня 2026 року Верховний Суд здійснив безпосередній аналіз повноважень Кабінету Міністрів України щодо визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, змісту частини четвертої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанов №704 та №481 і дійшов принципово іншого висновку, ніж той, що був покладений в основу рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №320/29450/24.

Таким чином, Верховним Судом у постанові від 16 липня 2026 року фактично підтверджено, що законодавство не містило безумовного припису, який після набрання чинності постановою №481 зобов`язував би Кабінет Міністрів України визначати посадові оклади військовослужбовців виключно шляхом щорічного застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Навпаки, визначення розміру грошового забезпечення та базового критерію його обчислення віднесено законом до компетенції Кабінету Міністрів України. Спір, вирішений судовим рішенням по цій справі, стосується безпосередньо розміру грошового забезпечення військовослужбовця, яке нараховувалося та виплачувалося під час проходження військової служби.

Представник відповідача зазначає, що Постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, адміністративне провадження №К/990/31448/25, у взаємозв`язку з фактом існування та обов`язковості у відповідний період нормативного регулювання пункту 4 постанови №704, встановлює обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи, безпосередньо впливають на юридичну оцінку поведінки військової частини та могли б зумовити інший результат розгляду спору. Саме тому, на думку представника військової частини НОМЕР_1 , правова передумова, покладена в основу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/35816/25 від 26.02.2026 року, потребує переоцінки з урахуванням остаточних висновків Верховного Суду.

Окрім того, представник відповідача звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Частиною 1 статі 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 2 ч, 3 статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документ про сплату судового збору.

Відповідно до статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідно заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана без додержання вимог статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху, у зв`язку з тим, що заявником не сплачено судовий збір та не долучено докази сплати судового збору до заяви.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами справляється:

-якщо подана юридичною особою - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми;

- якщо подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1211,20 грн., відповідно за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1453,44 грн.

За вказаних обставин, з урахуванням частини 3 статті 366 КАС України, суд вбачає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, та відповідно вказана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що полягають в наданні до суду представником військової частини НОМЕР_1 документу про сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст.169, 248, 364-366 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору -відмовити.

Заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без руху.

Надати заявнику 7-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.

Суддя В.М. Олійник