Постановление суда № 139824378, 16.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1441/26

Провадження № 2/338/1269/26

16 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.,

з участю секретаря Смеречук Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

20 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1657-2332 від 08 лютого 2026 року у загальному розмірі 12 329 грн 60 коп. та судових витрат.

У позовній заяві позивач просив стягнути 4 248 грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 5 097 грн 60 коп. заборгованості за нарахованими процентами, 2 894 грн 00 коп. процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, 90 грн 00 коп. комісії, а також 2 662 грн 40 коп. судового збору.

11 вересня 2026 року представник позивача Тетерук Інна Русланівна подала через підсистему «Електронний суд» заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору та просила повернути ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачений при зверненні до суду судовий збір.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на заяву позивача про закриття провадження та наведені вище обставини врегулювання спірного матеріально-правового питання, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Що ж стосується вимоги про повернення з державного бюджету судового збору, суд зазначає наступне.

Судові витрати відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір є понесеними ним судовими витратами, питання про остаточний розподіл яких має бути вирішено судом при завершенні розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з державного бюджету. Таким чином, закриття провадження не звільняє суд від обов`язку визначити, за рахунок кого мають бути остаточно понесені витрати, необхідні для судового захисту права.

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Разом з тим цією ж нормою встановлено спеціальне правило: якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Зміст зазначеної норми свідчить, що вирішальним для покладення судових витрат на відповідача є причинний зв`язок між необхідністю звернення позивача до суду та подальшим задоволенням заявленої вимоги відповідачем уже після пред`явлення позову. За таких обставин саме поведінка відповідача зумовила необхідність понесення позивачем витрат на судовий захист, а припинення спору настало лише після ініціювання судового провадження.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачена можливість повернення сплаченої суми судового збору у разі закриття провадження у справі. Водночас зазначена норма регулює бюджетний механізм повернення збору, тоді як частина третя статті 142 ЦПК України спеціально визначає розподіл уже понесених сторонами судових витрат у ситуації, коли позивач не підтримує вимог саме внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову.

За своєю правовою природою ці механізми мають різні підстави. Повернення судового збору з державного бюджету усуває витрати платника за рахунок бюджету, тоді як стягнення судових витрат з відповідача покладає фінансові наслідки судового спору на особу, поведінка якої зумовила необхідність звернення до суду та яка задовольнила вимогу лише після такого звернення. Тому у разі встановлення саме другої фактичної ситуації пріоритет має спеціальне правило про компенсацію витрат позивача за рахунок відповідача.

Аналогічний за функціональним змістом підхід до співвідношення загальних правил повернення судового збору та спеціального правила про відшкодування витрат особою, яка задовольнила вимогу після пред`явлення позову, послідовно пов`язується судовою практикою з необхідністю не перекладати на державний бюджет витрати у спорі, який був фактично припинений виконанням відповідача вже після звернення позивача до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що при зверненні з позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатило судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп. за платіжною інструкцією № 66067 від 11 серпня 2026 року. Платником зазначено ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598; отримувачем - ГУК в Івано-Франківській області / ТГ Богородчани / 22030101; призначення платежу - судовий збір за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

Отже, понесення позивачем судових витрат у сумі 2 662 грн 40 коп. є документально підтвердженим і безпосередньо пов`язаним із розглядом цієї справи.

Враховуючи, що спір припинено після звернення позивача до суду внаслідок задоволення заявлених вимог відповідачем, покладення сплаченого судового збору на державний бюджет не відповідало б причині виникнення цих витрат. Судовий захист був ініційований позивачем до моменту задоволення вимоги, а тому витрати, необхідні для такого захисту, мають бути компенсовані стороною, яка задовольнила вимогу лише після пред`явлення позову.

За таких обставин заява в частині повернення судового збору з державного бюджету задоволенню не підлягає. Водночас, керуючись частиною третьою статті 142 та частиною другою статті 255 ЦПК України, суд вважає за необхідне розподілити понесені позивачем судові витрати та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у повному розмірі - 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 133, 142, 255, 256, 258-260, 353, 354 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Тетерук Інни Русланівни про закриття провадження у справі та повернення судового збору - задовольнити частково.

Провадження у цивільній справі № 338/1441/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

У задоволенні заяви в частині повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судового збору з Державного бюджету України - відмовити.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Решетов