№ 139809372, 15.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6126/26

Провадження № 3/466/2040/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, працездатну, непрацевлаштовану, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

09.06.2026, близько 10 год 26 хв, перебуваючи в магазині «Сім-23», що адресою м. Львів, вул. Липинського, 60, гр. ОСОБА_1 таємно, шляхом вільного доступу з прилавку вказаного магазину викрала товар а саме: каву Якобс монарх 200г 2 шт., каву Лаваца Матіно 2 шт., сосиски екстра парувки 1 пачка, загальна сума викраденого становить 1088 грн. без ПДВ. Відтак, ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , повторно не з`явилась з невідомих суду причин, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки остання була присутня під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та була повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Львова. Окрім того, була повідомлений судом про дату та час судового засідання, що стверджується рекомендованим повідомленням, та СМС про доставку судової повістки. Окрім того, судом було застосовано привід ОСОБА_1 через органи Національно поліції. Проте постанова суду про примусовий привід - станом на момент розгляду справи не виконана.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України.

Частина 1 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 передбачає відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєному стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №214637 від 29.06.2026, реєстрацією звернення потерпілим до ВП, письмовою заявою потерпілого, довідкою про вартість товару, який викрадено, рапортом працівників поліції, письмовими поясненнями, в яких ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнає, та іншими матеріалами справи.

Оглянувши протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку, що його вина доведена, дії за ч. 2 ст. 51 КУпАП кваліфіковані вірно, а тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та оштрафувати його на 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн (одна тисяча сімсот гривень) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів -ГУК Львів/Львівська ТГ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA268999980313070106000013933, Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача-Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Квитанції про сплату штрафу та судового збору слід надіслати до Шевченківського районного суду м. Львова, для долучення до матеріалів адміністративної справи.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. Є. Зима