Постановление суда № 139809351, 16.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6222/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття провадження у справі

16 вересня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Невойта П.С.,

секретар судового засідання Малаковської І.А.,

розглянувши у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Львова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою від 09.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження по суті без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Гончарук Д.Р. 16 вересня 2026 року подав до суду заяву про закриття провадження у справі, так як заборгованість відповідача перед позивачем погашена, що свідчить про відсутність предмету спору та як наслідок є підставою для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Суд, ознайомившись з матеріалами позову, дослідивши клопотання позивача, вважає, що є підстави для задоволення клопотання про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Положеннями статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так як позивач, розпоряджаючись своїм правами на предмет спору на власний розсуд, реалізуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, подав відповідну заяву про закриття провадження у справі, відтак з огляду на наведені вище положення ЦПК України така підлягає задоволенню.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2026, тобто після відкриття провадження у справі, позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подано заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Отже, сама по собі сплата відповідачем заборгованості за договором позики № 7953814 в розмірі 19 295,20 після відкриття провадження у справі не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Разом з тим, правовою підставою закриття провадження у справі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у поданому ним клопотанні вказано відсутність предмета спору.

Однак, фактичний зміст вищезазначеного клопотання свідчить про відмову позивача від позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що позивач обізнаний про наслідки закриття провадження у справі, підстави для відмови у прийнятті такої заяви судом не встановлено, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Разом з тим, позивач просить повернути сплачений ним при поданні позову судовий збір з державного бюджету.

Так, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 133 ЦПК України).

Вирішуючи питання повернення судового збору, слід вказати, що за ч. 3 ст. 142 ЦПК України в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Як вказує ВС у постанові від 05.08.2026 в справі № 953/10140/25, вказана норма права є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює правові наслідки відмови позивача від позову. Вона встановлює правила, які підлягають застосуванню в певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма (ч. 1 ст. 142 ЦПК України) встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання. Якщо відповідач добровільно задовольняє позовні вимоги вже після звернення позивача до суду, останній має право на повне відшкодування понесених ним судових витрат за рахунок відповідача. Застосування механізму, за якого частина судового збору повертається з державного бюджету, а інша частина стягується з відповідача, у таких випадках є помилковим.

Таким чином, враховуючи, практику Верховного Суду, судовий збір не може бути повернутий з державного бюджету, а підлягає покладенню на відповідача.

Одночасно, матеріали справи не містять доказів звільнення відповідача від сплати судового збору, оскільки сторонами не подано доказів проходження відповідачем військової служби та наявності спеціального статусу учасника бойових дій, який би давав підстави для його звільнення від сплати судового збору, а тому суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем у зв`язку з поданням позовної заяви до суду, за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 13, 133, 142, 247, 255, 256, 259, 260 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву від 16.09.2026 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Гончарука Д.Р. - задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення суддею. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя П. С. Невойт