Постановление суда № 139801742, 14.09.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/719/26

провадження 2/287/1510/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «ОТП БАНК», Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про визнання кредитних договорів неукладеними, -

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «ОТП БАНК», Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про визнання кредитних договорів неукладеними, у якій позивачка просить суд: визнати неукладеним кредитний договір № 0001/980/3477366/26 від 19 березня 2026 року укладений від імені позивачки з АТ «ОТП БАНК»; визнати неукладеним договір про комплексне банківське обслуговування від 19 березня 2026 року укладений від імені позивачки з АТ «ТАСКОМБАНК»; зобов`язати АТ «ОТП БАНК» та АТ «ТАСКОМБАНК» вилучити інформацію щодо вказаної заборгованості з Бюро кредитних історій.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області стосовно зареєстрованого місця проживання позивачки ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд встановив таке.

Згідно із частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями, зазначеними позивачкою у позовній заяві, та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті відповідача-1 АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166), його місцезнаходження (юридична адреса) є: 01033, місто Київ, вул. Жилянська, буд. 43, що територіально відноситься до Голосіївського районного суду міста Києва.

Відповідно до відомостей, зазначених позивачкою у позовній заяві, та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті відповідача-2 АТ «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443), його місцезнаходження (юридична адреса) є: 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачка просить визнати неукладеними кредитні договори, зазначаючи, що вона їх не укладала, кредитних коштів за ними не отримувала, а відповідні договори від її імені були укладені іншими особами внаслідок шахрайських дій.

Отже, позивачка заперечує сам факт укладення нею спірних кредитних договорів та виникнення між нею і відповідачами договірних правовідносин, у тому числі правовідносин у сфері споживчого кредитування. Позивачка не посилається на порушення відповідачами умов укладених нею кредитних договорів чи інших прав, які виникли у неї як у споживача відповідних фінансових послуг, а навпаки, стверджує про відсутність у неї будь-яких договірних зобов`язань перед відповідачами.

Таким чином, за змістом заявлених вимог та наведених позивачкою обставин предметом спору є не захист її прав як споживача за укладеним нею договором споживчого кредиту, а встановлення факту відсутності договірних правовідносин між сторонами внаслідок неукладення позивачкою спірних кредитних договорів.

Саме посилання позивачки у позовній заяві на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не є визначальним для встановлення характеру спірних правовідносин та правил територіальної підсудності, оскільки при визначенні підсудності суд виходить із предмета та підстав позову, а не з правової оцінки, наданої їм позивачкою.

За таких обставин підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини п`ятої статті 28 ЦПК України як таких, що передбачають право споживача на звернення до суду за зареєстрованим місцем свого проживання, суд не вбачає.

При цьому вимога позивачки про зобов`язання відповідачів вилучити інформацію щодо спірної заборгованості з бюро кредитних історій є похідною від вимог про визнання кредитних договорів неукладеними та самостійно не змінює правил територіальної підсудності справи.

Також, суд звертає увагу і на те, що позовні вимоги не містять вимоги про відшкодування шкоди, що виключає можливість застосування для визначення підсудності частини третьої статті 28 ЦПК України.

Враховуючи викладене, територіальна підсудність даної справи визначається за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 ЦПК України, за місцезнаходженням відповідачів як юридичних осіб.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Враховуючи предмет позову та відоме місцезнаходження відповідачів, до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила підсудності.

Частиною п`ятнадцятою статті 28 ЦК України передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно із пунктом першим частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, враховуючи, що місцезнаходження відповідача-1 АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166), є: 01033, місто Київ, вул. Жилянська, буд. 43, то даний позов підлягає направленню на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27,28,30,31,187 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «ОТП БАНК», Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про визнання кредитних договорів неукладеними передати для розгляду за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (03127, м. Київ, вул. Виставкова, 14А).

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Л. В. Винар