Постановление суда № 139780446, 15.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 203/2627/26

Провадження № 2/201/4578/2026

УХВАЛА

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває вищевказана цивільна справа.

29.05.2026р. представником відповідачки адвокатом Зачепіло З.Я. (діє на підставі ордеру від 18.05.2026р.) поданий відзив на позовну заяву.

03.06.2026р. представником позивача надана відповідь на відзив.

10.06.2026р. від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив.

16.06.2026р. від представника позивача надійшли письмові заперечення.

24.06.2026р. до суду, від представника відповідачки надійшли додаткові пояснення по справі.

20.08.2026р. через підсистему «Електронний суд» від позивача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20) та від 11.04.2019 у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вважає, що оскільки сам позивач наразі не підтримує свій позов, то з огляду на принцип диспозитивності суд не може продовжити розгляд справи.

Розглянувши заяву позивача, вивчивши матеріали справи, та враховуючи, що по справі відкрито провадження, суд вважає за можливе позовну заяву залишити без розгляду.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 388/1029/20 (провадження № 61-5083св22):

«За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04 квітня 2022 року у справі № 441/1609/19 (провадження № 61-20050св21)».

Враховуючи, що звернення позивача з заявою про залишення позову без розгляду, що є диспозитивним правом самого позивача, здійснено після відкриття провадження у справі, суд вважає, що в такому разі залишення позову без розгляду не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та держави.

При цьому, суд роз`яснює, що ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 49, 142, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Роз`яснити положення частини 2 статі 257 ЦПК України - особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева