Постановление суда № 139770714, 15.09.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/842/26

Провадження №2/547/751/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Самойленко Л.М., за участю секретаря Вареник К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є.О. звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просив суд ухвалити рішення, яким стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.02.2024-100000612 від 02.02.2024 у розмірі 7113,60 грн та судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідачці позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 130,98 грн.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 05.08.2026 цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.08.2026 року на адресу суду через «Електронний кабінет» надійшла заява представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є.О. про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви вказано, що відповідачкою 27.08.2026 сплачено 7113,60 грн в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 02.02.2024-100000612, але витрати понесені на сплату судового збору не компенсовані.

Враховуючи вищевикладене, станом на 28.08.2026 позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Також у заяві про закриття провадження представник позивача, покликаючись на ч.3 ст. 142 ЦПК України просить суд стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати в розмірі 2662,40 грн та 130,98 грн - витрати пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, позивач має право відмовитися від позову. Це право закріплено в ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 206 ЦПК України і може бути реалізовано на будь-якій стадії судового процесу.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.

Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За таких обставин, враховуючи що відмова від позову є правом позивача, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову, оскільки позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тому зазначене клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Окрім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом з цим, у другому реченні частини третьої ст. 142 ЦПК України закріплено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У даному випадку норма, закріплена у другому реченні частини третьої ст. 142 ЦПК України, є спеціальною нормою, яка конкретизує загальну норму п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» та відповідно носить конкурентний характер в частині її застосування.

При подачі даної позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00128412 від 24.07.2026 (а.с.11).

Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 38).

Оскільки позивач не підтримує позовних вимоги внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, то понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у порядку, передбаченому другим реченням частини третьої ст. 142 ЦПК України.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 142, 206, 255, 256, 260, 263, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є.О. про закриття провадження у справі та стягнення з відповідачки понесених судових витрат зі сплати судового збору задовольнити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Відповідно до ч. 2ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр», сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 130,98 грн - витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, що разом становить 2793,38 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 15.09.2026.

Суддя Самойленко Л.М.