Постановление суда № 139754469, 14.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

14 вересня 2026 р. Р і в н е№460/484/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Т.О. Комшелюк, розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду від 02 лютого 2026 року в адміністративній справі № 460/484/26,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 460/484/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі № 460/484/26, що набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відновити ОСОБА_1 з 01.01.2026 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" у розмірі 67500,00 грн.

11.08.2026 від позивача надійшла письмова заява про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що рішення суду не виконується.

12.08.2026 ухвалою суду задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів, з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало звіт про виконання рішення суду та додаткові пояснення до нього.

Зі змісту звіту та доданих до нього документів встановлено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, виходячи з установленого судовим рішенням розміру пенсії 67500,00 грн. До виконання рішення суду розмір пенсійної виплати позивача становив 35814,00 грн. Внаслідок проведеного перерахунку відповідачем визначено різницю між розміром пенсії, установленим на виконання рішення суду, та фактично виплаченими позивачу сумами. За період з 01.01.2026 по 31.08.2026 така різниця становила 253488,00 грн. У травні та червні 2026 року позивачу проведено часткову виплату нарахованої заборгованості в загальному розмірі 1948,00 грн.

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що станом на 02.09.2026 заборгованість за рішенням суду у справі №460/484/26 обліковується в Реєстрі судових рішень, а її подальша виплата здійснюватиметься відповідно до механізму фінансування пенсій, перерахованих на виконання судових рішень. Відповідач також надав документи щодо бюджетного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та пояснив порядок фінансування таких виплат.

Оцінюючи поданий звіт та надані на його підтвердження докази, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Згідно з частиною другою статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Отже, вирішуючи питання про прийняття звіту, суд має оцінити як фактичний стан виконання судового рішення, так і обставини, які ускладнюють його повне виконання, а також характер та достатність заходів, вжитих суб`єктом владних повноважень для досягнення результату, визначеного судовим рішенням.

Судом встановлено, що відповідачем виконано рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії позивача: розмір пенсії визначено виходячи із 67500,00 грн без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів.

Водночас фактична виплата позивачу всієї суми пенсії у розмірі, визначеному рішенням суду, станом на час розгляду звіту не здійснена. Невиплачена різниця облікована відповідачем як заборгованість за судовим рішенням, частина якої вже виплачена.

19.08.2026 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)», яка набрала чинності 28.08.2026.

Зазначеною постановою внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 №157.

Зокрема, запроваджено поняття перерахованої пенсії за рішенням суду як різниці між розміром пенсії, призначеної або перерахованої на виконання рішення суду, що набрало законної сили, та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Крім того, установлено, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, включеним до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі відповідного переліку, виходячи з виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше належної до виплати суми.

Наведене нормативне регулювання визначає порядок бюджетного фінансування та фактичної виплати сум, нарахованих на виконання судових рішень.

Разом з тим суд наголошує, що зазначений механізм не змінює змісту рішення суду від 02.02.2026, не зменшує встановленого цим рішенням розміру пенсії позивача та не припиняє обов`язку відповідача виплатити всю належну позивачу суму.

Встановлений рішенням суду розмір пенсії позивача становить 67500,00 грн, а невиплачена різниця продовжує залишатися заборгованістю відповідача, яка підлягає погашенню на виконання судового рішення.

Також матеріали звіту свідчать, що відповідач не заперечує обов`язку здійснити таку виплату та не виключив відповідні суми з обліку. Навпаки, ним проведено перерахунок пенсії відповідно до рішення суду, визначено суму заборгованості, забезпечено її облік у передбаченому законодавством порядку, здійснено часткову виплату та вчинено дії, необхідні для подальшого погашення заборгованості в межах встановленого на цей час механізму фінансування.

Таким чином суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області наведено обґрунтовані обставини, які на цей час ускладнюють повне фактичне виконання рішення суду, та підтверджено вчинення залежних від нього дій, спрямованих на його виконання.

Посилання позивача на те, що право на пенсійну виплату у визначеному судом розмірі не може залежати від наявності бюджетних коштів, наведеного висновку не спростовують.

Суд не ставить реалізацію встановленого рішенням суду права позивача у залежність від бюджетного фінансування та не визнає належним виконанням виплату пенсії у меншому розмірі.

Предметом оцінки на цій стадії є достатність вжитих відповідачем заходів для подальшого повного виконання рішення суду та наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють його негайне виконання в повному обсязі.

Так само застосування при оцінці звіту чинного механізму фінансування, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)», не означає зміни судом способу виконання рішення чи змісту його резолютивної частини. Такий нормативно-правовий акт враховується судом виключно при оцінці фактичних обставин, від яких на цей час залежить виплата вже нарахованої на виконання рішення суду пенсії та заборгованості по ній.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіту.

Щодо виплати перерахованих коштів на виконання рішення то суд зазначає, що ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пп. «а» п. 9).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 Nє 423 (далі -Положення № 423), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства лід час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.

З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11*, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З огляду на наведене, саме Мінсоцполітики України, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».

Так, зі звіту вбачається, що залишок суми заборгованості, нарахованої безпосередньо на виконання рішення суду станом на 19.08.2026, становить 251540грн.

Судом встановлено, що відповідачем ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили.

Станом на 02.09.2026 рішення суду у справі № 460/484/26 обліковується в Реєстрі судових рішень за № № 821-108150.

Згідно Плану доходів і видатків відповідача на 2026 рік виділено кошти на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень в сумі 73338,1тис.грн.

Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням № K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.

Таким чином Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах своїх повноважень.

Слід також зазначити, що приписами ч. 11 ст. 382-3 КАС України встановлено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Проте, суд зважає на те, що позивач не акцентує своєї уваги на невиплаті заборгованості за цим рішенням суду. А враховуючи наведені вище положення права стосовно розпорядників бюджетних коштів, та те, що рішення суду виконуються відповідачем в порядку черговості набрання рішеннями суду законної сили, суд не вважає за необхідне встановлювати відповідачу додатковий строк для подання звіту у цій частині рішення суду, позаяк уважає, що таке рішення буде виконано відповідачем безальтернативно, у разі надходження коштів за відповідною бюджетною програмою.

Окрім того суд роз`яснює, що позивач має право також подати заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо стягнення боргу у порядку ст. 378 КАС України.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку про прийняття звіту відповідача.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/484/26.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 14 вересня 2026 року

Суддя Т.О. Комшелюк