Постановление суда № 139750840, 15.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 вересня 2026 року Справа №160/15484/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву представника третьої особи Житлово-будівельний кооператив "Салют-2 про відвід судді Букіної Л.Є. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, - Житлово-будівельний кооператив "Салют-2" про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, - Житлово-будівельний кооператив "Салют-2" про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №693 від 22.05.2026 "Про встановлення тарифів на послуги із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Комунальному підприємству "Кривбасводоканал".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

10.09.2026 до суду від представника третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Салют-2» надійшла заява про відвід судді Букіної Л.Є. від розгляду справи №160/15484/26.

В обґрунтування поданої заяви представник зазначає, що в діях судді наявні ознаки необ`єктивного розгляду справи, упередженого ставлення до Житлово-будівельного кооперативу «Салют-2» та створення умов, за яких розгляд справи по суті не матиме ефективного значення для членів Житлово-будівельного кооперативу «Салют-2».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року визнано необґрунтованою заяву представника третьої особи Житлово-будівельний кооператив "САЛЮТ-2" про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіної Л.Є. в адміністративній справі №160/15484/26 та передано матеріали адміністративної справи №160/15484/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді відповідно до ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з автоматизованим розподілом заява про відвід була передана для розгляду судді Сластьон А.О. 14 вересня 2026 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіно Л.Є. в адміністративній справі №160/15484/26 у порядку письмового провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав для відводу судді, суд виходить з такого.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно частин 1-3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Із системного аналізу підстав, які наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, такі обставини мають бути доведеними.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі Мироненко і Мартенко проти України, Олександр Волков проти України).

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі Ветштайн проти Швейцарії зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Проте, відповідно частині 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Застосовуючи вищевказані положення до обставин цієї справи, здійснюючи надання зазначеним в заяві про відвід фактам правової оцінки, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, представник третьої особи посилається на те, що предметом заяви є не незгода з процесуальними рішеннями судді, а її дії (бездіяльність), а саме: перехід до розгляду справи по суті без відкладення підготовчого засідання після залучення Житлово-будівельного кооперативу «Салют-2» до участі у справі 02.09.2026, відмова у поверненні до підготовчого провадження, у прийнятті самостійних позовних вимог третьої особи та у витребуванні додаткових доказів, а також ознаки, на думку заявника, позапроцесуального спілкування судді з представниками відповідача.

Надаючи оцінку цим доводам, суд виходить з того, що зазначені заявником дії судді щодо переходу до розгляду справи по суті, відмова у поверненні до підготовчого провадження, у прийнятті самостійних вимог та у витребуванні доказів - не є діями, відокремленими від процесуальних рішень судді, а є формою реалізації суддею процесуальних повноважень, які оформлюються відповідними (в тому числі протокольними) ухвалами.

Розмежування, яке проводить заявник між «діями (бездіяльністю)» судді та її «процесуальними рішеннями», не змінює правової природи постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження чи про відмову у задоволенні клопотання, які є процесуальним рішенням незалежно від того, у якій формі - окремим документом чи протокольно - його викладено.

Відповідно, оцінка правильності таких дій (рішень) з точки зору дотримання вимог статті 181 та інших норм Кодексу адміністративного судочинства України належить до предмета апеляційного перегляду відповідних судових рішень, а не до предмета розгляду заяви про відвід.

Щодо посилань представника на статтю 181 Кодексу адміністративного судочинства України та на те, що головуюча суддя під час судового засідання 08.09.2026 нібито визнала наявність підстав для відкладення підготовчого засідання у зв`язку із залученням третьої особи.

Обов`язок суду відкласти підготовче засідання у разі вступу (залучення) у справу третьої особи, передбачений частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спеціальний порядок захисту прав такої особи шляхом подання клопотання про розгляд справи спочатку, передбачений частиною четвертою цієї статті, поширюється на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, тоді як Житлово-будівельний кооператив «Салют-2» був залучений до участі у справі ухвалою від 02.09.2026 саме як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог.

Навіть якщо припустити, що суддею дійсно було висловлено в судовому засіданні судження щодо застосування вказаної норми, таке судження є оцінкою процесуального питання, здійсненою в межах розгляду справи, а не визнанням заінтересованості чи упередженості судді в розгляду справи.

Спроможність судді відкрито обговорювати з учасниками справи спірні питання застосування процесуальних норм є складовою належного, гласного здійснення правосуддя, а не підставою для сумніву в її безсторонності.

У будь-якому разі обґрунтованість застосування судом статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та наслідки її можливого порушення підлягають перевірці судом апеляційної інстанції під час перегляду відповідного судового рішення, а не під час вирішує питання про заявлений відвід.

Твердження представника про нібито «позапроцесуальне спілкування» головуючої судді з представниками відповідача та про існування «змови» між відповідачем, Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» і судом з метою використання судового рішення у цій справі на користь зазначеного підприємства в іншій справі (№160/24827/26), суд відхиляє як такі, що не підтверджені жодними доказами.

Заява про відвід не містить посилання на конкретні факти, документи, повідомлення чи інші відомості, які б об`єктивно свідчили про існування такого спілкування або про будь-яку особисту, майнову чи іншу заінтересованість судді в результаті розгляду справи.

Наведені твердження ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті заявником змісту прийнятих не на його користь процесуальних рішень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України прямий чи опосередкований інтерес судді в результаті розгляду справи має бути встановлений, а не припущений; саме собою незадоволення учасника справи процесуальними наслідками розгляду клопотань не може розглядатися як доказ заінтересованості судді.

З огляду на це відсутні підстави вважати доведеними обставини, які б викликали сумнів у безсторонності судді Букіної Л.Є. за пунктом 2 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічним чином не можуть бути підставою для відводу судді доводи заявника щодо незгоди з відмовою у прийнятті позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами, з відмовою у витребуванні додаткових доказів та у залученні до участі у справі органу державного контролю, а також щодо форми викладення відповідних ухвал (протокольно, без розгорнутого мотивування).

Усі ці доводи за своєю суттю зводяться до незгоди заявника з оцінкою судом обставин справи та застосуванням норм процесуального і матеріального права при вирішенні конкретних клопотань, що згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України прямо виключено з переліку підстав для відводу судді та може бути перевірено виключно в апеляційному порядку одночасно з переглядом судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Отже, при розгляді заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіної Л.Є. в адміністративній справі №160/15484/26 не знайшли свого підтвердження обставини, які викликають чи можуть викликати сумнів у об`єктивності судді Букіної Л.Є. та в її упередженості щодо позивача або прихильності до відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника третьої особи Житлово-будівельний кооператив "Салют-2 про відвід судді Букіної Л.Є. у справі №160/15484/26, - відмовити.

Адміністративну справу №160/15484/26 передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.О. Сластьон