Постановление суда № 139743034, 10.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"10" вересня 2026 р. Cправа № 902/44/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,

приватного виконавця - Гунька В.В.,

представників:

ТОВ "МВН" - Юрченка Т.П.,

АТ "Гарантований покупець" - Подобєда О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича № 9054 від 20.08.2026 (вх. № 01-30/8514/26 від 20.08.2026) про звернення стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вул. Петлюри Симона, будинок 27, ідентифікаційний код юридичної особи 43068454) у сумі 521785,19 грн, як особи, що має заборгованість перед боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" у рахунок погашення заборгованості - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МВН" за наказом Господарського суду Вінницької області від 22.05.2026 у справі № 902/44/26, виданому на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.04.2026 у справі № 902/44/26 шляхом перерахування коштів на рахунок приватного виконавця у справі № 902/44/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МВН" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, м. Вінниця, 21021)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, оф. 703, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 465840 грн та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном,

В С Т А Н О В И В :

17.04.2026 Господарським судом Вінницької області (головуючий суддя Тварковський А.А.) ухвалено рішення у справі №902/44/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" про стягнення 465840 грн та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, відповідно до якого позов задоволено повністю.

22.05.2026 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.04.2026 у справі № 902/44/26 видано відповідні накази, зокрема, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, оф. 703, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39114300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МВН" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 32538118) 102 240 грн - основного боргу; 363 600 грн - неустойки та 8 252,48 грн - витрат на сплату судового збору.

20.08.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича № 9054 від 20.08.2026 (вх. № 01-30/8514/26 від 20.08.2026) про звернення стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства "Гарантований покупець" у сумі 521785,19 грн, як особи, що має заборгованість перед боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" у рахунок погашення заборгованості - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МВН" за наказом Господарського суду Вінницької області від 22.05.2026 у справі № 902/44/26, виданому на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.04.2026 у справі № 902/44/26 шляхом перерахування коштів на рахунок приватного виконавця у справі № 902/44/26.

У зв`язку з перебуванням судді Тварковського А.А. у відпустці, відповідно до пункту 5.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду та згідно розпорядження керівника апарату суду № 01-24/62/2026 від 20.08.2026 призначено повторний автоматизований розподіл заяви Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича б/н від 20.08.2026 року (вх. № 01-30/8514/26), за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 26.08.2026 суддею Шамшуріною М.В. прийнято справу № 902/44/26 в частині розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича № 9054 від 20.08.2026 (вх. № 01-30/8514/26 від 20.08.2026) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам у справі № 902/44/26 до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 31.08.2026 о 14:00 год.

У судовому засіданні 31.08.2026 судом у протокольній формі постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника АТ "Гарантований покупець" та про відкладення судового засідання з розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича № 9054 від 20.08.2026 (вх. № 01-30/8514/26 від 20.08.2026) на 08.09.2026 о 15:30 год.

На підставі заяви судді Шамшуріної М.В. № 902/44/26/954/26 від 04.09.2026, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.09.2026 заяву приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича № 9054 від 20.08.2026 (вх. № 01-30/8514/26 від 20.08.2026) передано для розгляду судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 04.09.2026 вищевказану заяву прийнято суддею Тварковським А.А. до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.09.2026 о 15:30 год.

На визначений час у судове засідання 08.09.2026 з`явилися заявник (приватний виконавець), представники стягувача та АТ "Гарантований покупець" (останній в режимі відеоконференції). Повідомлений належним чином боржник (шляхом доставки ухвали до Електронного кабінету ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористався.

Приватний виконавець та представник стягувача повністю підтримали розглядувану заяву про звернення стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства "Гарантований покупець". Представник Акціонерного товариства "Гарантований покупець", в свою чергу, проти задоволення такої заяви заперечив.

У судовому засіданні відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин ухвали) відбудеться 10.09.2026 о 16:00 год.

У судовому засіданні 10.09.2026 за участю представника АТ "Гарантований покупець" суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали суду.

В обґрунтування поданої заяви приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадим Вікторович вказує, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП № 81157767 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, оф. 703, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39114300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МВН" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 32538118) 102 240 грн - основного боргу; 363 600 грн - неустойки та 8 252,48 грн - витрат на сплату судового збору.

В ході проведення виконавчих дій виконавцем вжито повний комплекс заходів, передбачених Законом №1404-VIII, спрямованих на виявлення та майновий стан боржника. За результатами проведених перевірок та отриманих відповідей від контролюючих органів і банківських установ встановлено, що грошові кошти на рахунках боржника, а також рухоме та нерухоме майно, на яке за законом може бути звернено стягнення, відсутні в обсязі, необхідному для повного виконання рішення суду.

Загальна сума заборгованості Боржника з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження складає 521785 (п`ятсот двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять) грн. 19 коп.

З метою виявлення майна та майнових прав боржника, 23.06.2026 за вихідним № 6871 виконавцем скеровано запит до AT "Гарантований покупець" (код ЄДРПОУ 43068454) щодо надання відомостей про належне боржнику ТОВ "АЕУ ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 39114300) майно, яке перебуває у вказаного товариства, а також майно чи грошові кошти, які AT "Гарантований покупець" повинне передати боржнику.

Листом №15/2715 від 06.07.2026 AT "Гарантований покупець" повідомило виконавця, що станом на 01.07.2026 в бухгалтерському обліку гарантованого покупця обліковується заборгованість перед ТОВ "АЕУ Енерго" за куплену електричну енергії згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 3 324 708,41 грн, та переплата ТОВ "АЕУ Енерго" за частку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця згідно з договором від 30.12.2015 № 11996/07 у сумі 27 408,41 грн. Крім того, станом на 01.07.2026 в бухгалтерському обліку Підприємства обліковується заборгованість ТОВ "АЕУ Енерго" перед Гарантованим покупцем: за спожиту електричну енергію на власні потреби згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 264 804,59 грн; за частку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 19 837,83 грн та згідно з договором від 26.01.2024 №740/07/24 у сумі 473,35 грн; за відшкодування вартості відхилення згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 258,17 грн та згідно з договором від 26.01.2024 №740/07/24 у сумі 293,39 грн. Також просило врахувати, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі № 902/1141/25 позов Гарантованого покупця до ТОВ "АЕУ Енерго" задоволено, вирішено стягнути з ТОВ "АЕУ Енерго" на користь Гарантованого покупця 264 804,59 грн суми основного боргу за спожиту електричну енергію на власні потреби згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07: 9 747,46 грн 3 % річних, 38 077,87 грн інфляційних втрат та 4 689,45 грн витрат на сплату судового збору.

За таких обставин приватний виконавець вважає заборгованість AT "Гарантований покупець" перед ТОВ "АЕУ Енерго" безспірною, внаслідок чого заявлено про звернення стягнення на відповідні грошові кошти AT "Гарантований покупець" в порядку ст. 336 ГПК України.

Згідно з поясненнями Товариства з обмеженою відповідальністю "МВН" зазначено, що норма ст. 336 ГПК України встановлює дві альтернативні підстави для звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником: 1) заборгованість не оспорюється особою, якій належать кошти; 2) заборгованість підтверджена судовим рішенням. При цьому AT "Гарантований покупець" фактично не заперечує ані факту, ані розміру своєї заборгованості перед ТОВ "АЕУ Енерго".

Також, на переконання стягувача, питання про особу виконавця не входить до предмета доказування за ст. 336 ГПК України і не є підставою для відмови в задоволенні заяви.

AT "Гарантований покупець" у поданих поясненнях по суті заяви вказує на відсутність повноважень у приватного виконавця на виконання рішення у справі № 902/44/26 у разі набуття AT "Гарантований покупець" статусу боржника у виконавчому провадженні № 81157767 як юридичної особи, частка держави у статутному капіталі якої перевищує 25%.

Також зазначає, що єдиним наданим виконавцем доказом на підтвердження обставин, викладених у заяві є лист АТ "Гарантований покупець" №15/2715 від 06.07.2026. Проте, такий доказ не підтверджує факт наявності заборгованості АТ "Гарантований покупець перед ТОВ "АЕУ Енерго", а тим більше її безспірності. Зокрема, обліковувана заборгованість складається і з частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця. Відповідно до пункту 9 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції чинній з 03.03.2022 , пп. 13 п. 1 - у редакції чинній з 26.04.2022) гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії. Тобто Гарантований покупець в будь-якому випадку має право зменшити рівень розрахунків з ТОВ "АЕУ Енерго" на суму 20862,74 грн.

З`ясування питання про наявність заборгованості АТ "Гарантований покупець" перед ТОВ "АЕУ Енерго", та визначенні її розміру (за наявності) можливо виключно шляхом вирішення спору між сторонами. Вирішення відповідного спору в межах вирішення питання у порядку статті 336 ГПК України є неможливим, з огляду на зміст зазначеної норми, поточну судову практику щодо її правозастосування, а також з огляду на те, що у такому випадку, зважаючи на відмінність процесуального порядку вирішення питання порушеного виконавцем та порядку вирішення спорів АТ "Гарантований покупець" буде обмежене у реалізації права на судовий захист.

У додаткових поясненнях приватний виконавець вказує, що ст. 336 ГПК України не містить обмежень подачі приватним виконавцем відповідних заяв щодо підприємств, установ, організацій, юридичних осіб, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету. При цьому факт існування заборгованості не обов`язково має підтверджуватися судовим рішенням.

Також приватним виконавцем подано клопотання, відповідно до якого заявник просить звернути стягнення на грошові кошти АТ "Гарантований покупець" в сумі 474092,48 грн (сума боргу за наказом від 22.05.2026 у справі № 902/44/26). Водночас зазначає, що у розглядуваній заяві вказано суму 521785,19 грн з урахуванням основної винагороди приватного виконавця.

Визначаючись щодо поданої заяви про звернення стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства "Гарантований покупець", суд враховує таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Частинами 1- 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

При цьому за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підставами відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 ГПК України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

У виконавчому провадженні особа, яка має заборгованість перед боржником і у випадку задоволення заяви стягувача набуває статусу боржника, має права та обов`язки боржника, визначені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження.

Реалізуючи ці права у виконавчому провадженні, особа, яка має заборгованість перед боржником, вже як боржник може заперечувати проти стягнення з неї коштів, зокрема якщо рішення вже виконано.

Норма частини дев`ятої статті 336 ГПК України спрямована на захист особи, яка має заборгованість перед боржником, від повторного стягнення з неї цієї заборгованості таким боржником як стягувачем і реалізується у відповідному виконавчому провадженні. Однак вона не встановлює додаткових умов для задоволення заяви стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать цій особі, яка має заборгованість перед боржником.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 913/558/17 та постанові від 01.07.2024 № 910/177/22.

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16).

Як встановлено судом, 22.05.2026 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.04.2026 у справі № 902/44/26, яке набрало законної сили 19.05.2026, видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, оф. 703, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39114300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МВН" (просп. Космонавтів, буд. 30-А, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 32538118) 102 240 грн - основного боргу; 363 600 грн - неустойки та 8 252,48 грн - витрат на сплату судового збору.

Тобто, грошове зобов`язання ТОВ "АЕУ Енерго" перед ТОВ "МВН" становить 474092,48 грн. Доказів повного чи часткового погашення такої суми матеріали справи не містять та боржником не надано.

За змістом листа №15/2715 від 06.07.2026 AT "Гарантований покупець" повідомило виконавця, що станом на 01.07.2026 в бухгалтерському обліку гарантованого покупця обліковується заборгованість перед ТОВ "АЕУ Енерго" за куплену електричну енергії згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 3 324 708,41 грн, та переплата ТОВ "АЕУ Енерго" за частку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця згідно з договором від 30.12.2015 № 11996/07 у сумі 27 408,41 грн. Крім того, станом на 01.07.2026 в бухгалтерському обліку Підприємства обліковується заборгованість ТОВ "АЕУ Енерго" перед Гарантованим покупцем: за спожиту електричну енергію на власні потреби згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 264 804,59 грн; за частку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 19 837,83 грн та згідно з договором від 26.01.2024 №740/07/24 у сумі 473,35 грн; за відшкодування вартості відхилення згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07 у сумі 258,17 грн та згідно з договором від 26.01.2024 №740/07/24 у сумі 293,39 грн. Також просило врахувати, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі № 902/1141/25 позов Гарантованого покупця до ТОВ "АЕУ Енерго" задоволено, вирішено стягнути з ТОВ "АЕУ Енерго" на користь гарантованого покупця 264 804,59 грн суми основного боргу за спожиту електричну енергію на власні потреби згідно з договором від 30.12.2015 №11996/07: 9 747,46 грн 3 % річних, 38 077,87 грн інфляційних втрат та 4 689,45 грн витрат на сплату судового збору.

Саме на вказаний лист як єдиний доказ посилається приватний виконавець у підтвердження безспірної заборгованості АТ "Гарантований покупець".

За визначеннями наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зі змісту частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

Отже, наявність заборгованості, в разі якщо така заборгованість не встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, має підтверджуватися первинними документами.

Навіть акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції та не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Такий акт може засвідчувати заборгованість лише за наявності відповідних первинних документів.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 21.12.2020 у справі № 916/499/20).

Позиції, що наявність заборгованості має підтверджуватися первинними документами притримується Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 у справі № 910/14613/24.

Поряд з цим первинних бухгалтерських документів на засвідчення заборгованості АТ "Гарантований покупець" перед ТОВ "АЕУ "Енерго" матеріали справи не містять.

Також, як встановлено судом, отриманий виконавцем лист підписано заступником директора з юридичних питань, водночас наявні у справі докази, а також інформація з Єдиного реєстру юридичних осіб не уповноважують директора з юридичних питань діяти саме від імені юридичної особи у випадку підготовки листа та наповнення його відповідним змістом.

Крім того, слушними є доводи АТ "Гарантований покупець", що за змістом листа №15/2715 від 06.07.2026 обліковувана заборгованість складається і з частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця. Відповідно до пункту 9 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції чинній з 03.03.2022, пп. 13 п. 1 - у редакції чинній з 26.04.2022) гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії. Тобто, зазначена у листі сума заборгованості може бути зменшена, що перебуває виключно в межах правовідносин між АТ "Гарантований покупець" та "АЕУ "Енерго".

Отже, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявності безспірної заборгованості АТ "Гарантований покупець" перед ТОВ "АЕУ "Енерго", відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №902/44/26.

Поряд з цим суд бере до уваги, що ВС КГС у постанові від 11.09.2020 у справі № 905/183/18 зазначив, що звернення стягнення на кошти у порядку, передбаченому частинами першою, четвертою статті 53 названого Закону, повинно здійснюватися в межах виконавчого провадження (зведеного виконавчого провадження) без відкриття нового виконавчого провадження стосовно особи, у якої знаходиться майно боржника, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою. Аналогічна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 13.10.2020 у справі № 913/526/17 та від 25.09.2020 у справі № 913/558/17.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1633 "Про утворення акціонерного товариства "Гарантований покупець" утворено акціонерне товариство "Гарантований покупець", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства "Гарантований покупець" (код згідно з ЄДРПОУ 43068454).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими боржником є державне підприємство (або юридична особа, у статутному капіталі якої держава має частку не менше 25%, або яка фінансується за рахунок державного бюджету).

Враховуючи викладене, слушними є доводи АТ Гарантований покупець" про відсутність повноважень у приватного виконавця на виконання рішення у справі № 902/44/26 у разі набуття AT "Гарантований покупець" статусу боржника у виконавчому провадженні № 81157767 як юридичної особи, частка держави у статутному капіталі якої перевищує 25%.

Заперечення ТОВ "МВН", що питання про особу виконавця не входить до предмета доказування за ст. 336 ГПК України і не є підставою для відмови в задоволенні заяви, не спростовують вищенаведеного.

Водночас суд акцентує увагу, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявності безспірної заборгованості АТ "Гарантований покупець" перед ТОВ "АЕУ "Енерго", що є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №902/44/26.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зави приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича № 9054 від 20.08.2026 (вх. № 01-30/8514/26 від 20.08.2026)

Керуючись ст.ст. 234, 235, 240, 242, 326, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунько Вадима Вікторовича № 9054 від 20.08.2026 (вх. № 01-30/8514/26 від 20.08.2026) про звернення стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вул. Петлюри Симона, будинок 27, ідентифікаційний код юридичної особи 43068454) у сумі 521785,19 грн, як особи, що має заборгованість перед боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" у рахунок погашення заборгованості - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МВН" за наказом Господарського суду Вінницької області від 22.05.2026 у справі № 902/44/26, виданому на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.04.2026 у справі № 902/44/26 шляхом перерахування коштів на рахунок приватного виконавця у справі № 902/44/26.

2. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

3. За приписами ст. 255 ГПК України ухвалу може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати Акціонерному товариству "Гарантований покупець", учасникам справи та приватному виконавцю Гунько В.В. до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 15.09.2026.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.