Постановление суда № 13973895, 18.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 У Х В А Л А про закриття провадження у справі

18 листопада 2010 рокум. Київ№ 2а-14967/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого –судді Добрянської Я.І.,

при секретарі Пономарьові Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними дій та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яке оформлене актом № 191/1-23-70-33881002 від 19.04.2010 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінпроект»з питання формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за березень 2010року, в повному обсязі;

- визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо позбавлення ТОВ «Фінпроект»права на залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1882грн.

- відновити право ТОВ «Фінпроект»на залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 1882грн., в повному обсязі.

Враховуючи предмет даного позову, судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо оскарження актом № 191/1-23-70-33881002 від 19.04.2010 р., у зв’яжу із тим, що він не має нормативно –правового характеру.

Представник позивача заперечив щодо закриття провадження у справі.

Представник відповідача наполіг на закритті провадження у справі у частині оскарження акту.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що оскаржуваний документ, що винесений ДПІ у Голосіївському районі міста Києва 19.04.2010 р. № 191/1-23-70-33881002, не являється рішенням, яке містить обов’язковість його приписів, а є лише має описовий характер перевірки, на підставі якого приймається рішення, що підлягає виконанню або оскарженню.

Так, ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

Враховуючи практику застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, можна зробити висновок, що правовий акт - офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права. Нормативно-правовий акт –виданий суб’єктом владних повноважень документ, який встановлює, зміст чи припиняє дію обов’язкових правил поведінки, обмежень в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії –виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов’язкових правил поведінки не стосується прав і обов’язків чітко визначеного суб’єкта /суб’єктів/, якому він адресований.

Обов’язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта /суб’єктів/, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Як вже було зазначено вище акт перевірки не має юридичного характеру, а лише має описовий характер перевірки, на підставі якого приймається рішення, що підлягає виконанню або оскарженню, а відтак акт не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду, він породжує, не змінює або не припиняє права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ч.2 ст.2, п.1 ст. 17, п.1 ст. 157 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №2а-14967/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект» до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва в частині визнання протиправним та скасування акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінпроект»з питання формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за березень 2010року, № 191/1-23-70-33881002 від 19.04.2010 р. –закрити.

Про прийняте рішення повідомити осіб, які беруть участь у справі.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Порядок і строки апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції встановлено статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя: Я.І. Добрянська