Постановление суда № 139736827, 14.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/170/23

№ провадження 1-кп/738/5/2026

УХВАЛА

14 вересня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:

суддi - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi питання про виправлення описок у вироку Менського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2022 року за №12022270290000324, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, третьою, четвертою статті 191, частинами першою, третьою, четвертою статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2026 року ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частинами першою, третьою, четвертою статті 191, частинами першою, третьою, четвертою статті 358 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначено ОСОБА_3 остаточне покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально відповідальні посади на підприємствах, установах, організаціях строком на 3 (три) роки. На підставі статті 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені статтею 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд встановив наявність описок у вироку Менського району Чернігівської області від 10 вересня 2026 року, а саме в абзаці третьому розділу «Позиції сторін кримінального провадження» вироку допущено описку у викладенні позиції прокурора щодо призначення покарання обвинуваченій на підставі ст.75 КК України, зазначено «….на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком» замість «….на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком»; абзаци другий та третій розділу «Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.» викладені помилково та не стосуються даного кримінального провадження; в абзаці третьому резолютивної частини вироку не вказано вид покарання від відбування якого ОСОБА_3 звільняється на підставі ст.75 КК України», зазначено: « На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням…» замість: «На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням….», у зв`язку з чим за ініціативою суду, розглядається питання про виправлення описок.

Учасники судового провадження не прибули в судове засідання, що відповідно до частини другої статті 379 КПК України, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до положень статті 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відповідно до пункту п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються зокрема : мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом. Якщо обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.

Із дослідженого звукозапису судового засідання у даному кримінальному провадженні вбачається, що прокурор ОСОБА_4 просила на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням.

Судом встановлено, що абзац другий розділу «Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.» у редакції: «Ухвалою слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2026 року накладено арешт на паперовий пакет Нової пошти, зіп-пакет з прозорою кристалічною речовиною, змив з поверхні зіп-пакету, мобільний телефон Росо Х6, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , із забороною права розпоряджатись, користуватись та відчужувати дане майно.» та абзац третій вказаного розділу у редакції: «Суд дійшов висновку, що відповідно до положень частини 4 статті 174 КПК України, необхідно скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2026 року.» викладені помилково та є технічною помилкою.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказаною нормою КК України визначено види покарань від відбування яких особу може бути звільнено з випробуванням, зокрема, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Вказаним вироком суду ОСОБА_3 призначено основне покарання у вигляді позбавлення волі та додаткове у вигляді позбавлення права обіймати матеріально відповідальні посади на підприємствах, установах, організаціях, проте у резолютивній частині вироку суд помилково не зазначив про звільнення обвинуваченої від відбування нею основного покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність виправлення допущених у мотивувальній та резолютивній частинах вироку Менського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2026 року описок.

Керуючись статтями 372, 379 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Виправити описки у вироку Менського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2026 року, виклавши:

1)Абзац третій розділу «Позиції сторін кримінального провадження» мотивувальної частини вироку у такій редакції:

«Прокурор просила призначити ОСОБА_3 покарання за частиною першою, третьою та четвертою статті 191 КК України у виді позбавлення волі у межах санкцій, передбачених вказаними частинами статті 191 КК України з позбавленням права обіймати матеріально відповідальні посади на підприємствах, установах, організаціях; за частиною першою, третьою та четвертою статті 358 КК України у виді обмеження волі у межах санкцій, передбачених вказаними частинами статті 358 КК України; остаточне покарання призначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально відповідальні посади на підприємствах, установах, організаціях; на підставі статті 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком.»;

2)Абзац третій резолютивної частини вироку у такій редакції:

«На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені статтею 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.».

Виключити з вироку абзац другий та третій розділу «Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.».

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1