Постановление суда № 139735359, 15.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/6886/26

2/465/5189/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15.09.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби звязку: ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ),

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_4 ),

предмет позову: визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року позивач звернулась до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, із низкою позовних вимог майнового характеру, у тому числі щодо низки нерухомого майна.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 02.09.2026 указану позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Указаний строк продовжено ухвалою від 08.09.2026 до 14.09.2026, включно, у межах десяти днів з дня вручення ухвали від 02.09.2026, тобто у максимальній (граничній) межі визначеній Законом.

В аспекті наведеного суд враховує висновки Верховного Суду про застосування норми права, викладені у постанові від 07.04.2025 у справі № 910/7746/20, де зазначено таке: «апеляційний господарський суд дійшов висновку, що нормами ГПК України не передбачено додаткові строки для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки приписами частини другої статті 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжено судом у порядку частини другої статті 119 ГПК України, тому що його максимальна межа визначена ГПК України.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з приписами ГПК України, оскільки у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Так, у частині другій статті 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до частини другої статті 119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - ГПК України, а може бути поновленим судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Подібні висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постановах від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21».

Аналогічні положення викладені у ст.127, 185 ЦПК України.

У встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частинами 5, 6 ст.185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

У зв`язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути останньому.

Керуючись ст. 14, 185, ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, - визнати неподаною та повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала таку позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Роз`яснити, що повернення не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому у ст. 261 ЦПК України.

Суддя: Баран О.І.