Постановление суда № 139716670, 11.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Дата принятия
11.09.2026
Номер дела
405/5535/26
Номер документа
139716670
Форма судопроизводства
Уголовное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 405/5535/26

провадження № 1-кс/405/2921/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020120000000009, відомості про яке внесені 10 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції статті до 11.08.2023), про арешт майна, -

встановив:

11.09.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт майна шляхом встановлення заборони користування:

-статутним капіталом юридичної особи (корпоративними правами) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 );

-земельними ділянками, які мають кадастрові номери: 3520583500:02:000:9002, 3520583500:02:000:9003, 3520583500:02:000:9005, 3520583500:02:000:9006, 3520583500:02:000:9008, 3520583500:02:000:9009, 3520583500:02:000:9010, 3520583500:02:000:9011, 3520583500:02:000:9014, 3520583500:02:000:9016, 3520583500:02:000:9017, 3520583500:02:000:9018, 3520583500:02:000:9019, 3520583500:02:000:9020, 3520583500:02:000:9021, 3520583500:02:000:9022, 3520583500:02:000:9023, 3520583500:02:000:9024, 3520583500:02:000:9025, 3520583500:02:000:9027, 3520583500:02:000:9028, 3520583500:02:000:9029, 3520583500:02:000:9030, 3520583500:02:000:9031, 3520583500:02:000:9032, 3520583500:02:000:9033, 3520583500:02:000:9035, 3520583500:02:000:9039, 3520583500:02:000:9040, 3520583500:02:000:9041, 3520583500:02:000:9042, 3520583500:02:000:9044, 3520583500:02:000:9045, 3520583500:02:000:9046, 3520583500:02:000:9048, 3520583500:02:000:9051, 3520583500:02:000:9052, 3520583500:02:000:9053, 3520583500:02:000:9054, 3520583500:02:000:9056, 3520583500:02:000:9057, 3520583500:02:000:9058, 3520583500:02:000:9059, 3520583500:02:000:9060, 3520583500:02:000:9061, 3520583500:02:000:9062, що на праві власності належать ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), та право оренди на які зареєстровано за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Клопотання обґрунтовано тим, що зазначене майно вже перебуває під арештом, накладеним ухвалою слідчого судді від 25.08.2026 з метою забезпечення збереження речових доказів, та передане в ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому ухвалою про накладення арешту встановлено заборону відчуження та розпорядження майном, однак не встановлено заборони користування ним.

За результатами направлення судового рішення до Національного агентства листом від 09.09.2026 слідчого та прокурора повідомлено про неможливість здійснення ефективного управління відповідними активами та забезпечення збереження їх економічної вартості за відсутності встановленої судом заборони користування ними.

Посилаючись на зазначені обставини, слідчий просить накласти арешт на вказане майно в частині заборони користування ним.

Слідчий у судове засідання не з`явився, звернувся із заявою про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягає.

У клопотанні слідчий також просив здійснити його розгляд без повідомлення підозрюваного, його захисника, представників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власника земельних ділянок та інших осіб, зазначених у клопотанні, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду клопотання без повідомлення підозрюваного, власника та користувача майна, їх захисників і представників, слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Водночас ч. 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Отже, сама по собі та обставина, що майно не було тимчасово вилучене, не є безумовною підставою для розгляду клопотання без повідомлення відповідних осіб. Для застосування передбаченого ч. 2 ст. 172 КПК України порядку має існувати необхідність забезпечення дієвості арешту майна до моменту його застосування.

Як убачається з матеріалів клопотання, майно, щодо якого порушено питання про встановлення заборони користування, не було тимчасово вилучене. Ухвалою слідчого судді від 25.08.2026 щодо нього вже встановлено заборону відчуження та розпорядження, однак можливість користування арештованими активами чинним судовим рішенням не обмежена.

За таких обставин наведене слідчим посилання на загрозу відчуження майна саме по собі не є визначальним для вирішення питання про порядок розгляду клопотання, оскільки його відчуження та розпорядження ним уже обмежені чинною ухвалою слідчого судді.

Водночас відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України однією з обставин, які обумовлюють можливість застосування заборони користування майном, є ризик його подальшого використання.

У конкретних обставинах цього кримінального провадження такий ризик є реальним та залишається актуальним до моменту встановлення відповідного обмеження, оскільки майно не було тимчасово вилучене, а чинною ухвалою слідчого судді право користування ним не обмежено. Водночас із листа АРМА від 09.09.2026 убачається, що саме відсутність заборони користування арештованими активами перешкоджає здійсненню управління ними та забезпеченню збереження їх економічної вартості.

Отже, до моменту встановлення судом заборони користування відповідні особи зберігають юридичну можливість продовжувати використання арештованих активів поза визначеним судовим рішенням механізмом управління ними. Зазначена обставина випливає з чинного на цей час правового режиму активів і не ґрунтується на припущенні щодо можливої поведінки їх власника чи користувача.

За таких обставин попереднє повідомлення відповідних осіб про розгляд клопотання залишало б до моменту його вирішення незмінним саме той ризик, на усунення якого спрямований запитуваний слідчим спосіб арешту, - можливість подальшого користування майном за відсутності встановленої судом заборони.

При цьому предметом цього клопотання є не повторне встановлення заборони відчуження чи розпорядження майном, а застосування раніше не встановленого способу арешту - заборони користування майном, яке фактично не вилучене та щодо якого відповідне обмеження на цей час відсутнє.

Ураховуючи наведене, характер майна, відсутність його тимчасового вилучення, зміст уже застосованого арешту, реальність та актуальність ризику подальшого використання активів до моменту встановлення відповідної заборони, а також встановлену матеріалами неможливість реалізації ухвали про передачу активів в управління АРМА за чинного правового режиму майна, слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд клопотання без попереднього повідомлення зазначених осіб у цьому випадку є необхідним з метою забезпечення арешту майна у розумінні ч. 2 ст. 172 КПК України.

Такий порядок розгляду не позбавляє власника та користувача майна передбаченого законом права на подальший судовий контроль за застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, зокрема права на апеляційне оскарження ухвали та права у випадках і порядку, визначених ст. 174 КПК України, звернутися з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та матеріали, надані в його обґрунтування, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020120000000009, відомості про яке внесені 10 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції статті до 11.08.2023).

22.07.2026 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке у зв`язку з відсутністю останнього за місцем проживання вручено його батьку ОСОБА_5 .

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 , будучи директором та співзасновником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », умисно не надавши суб`єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 інформацію щодо наявності у товариства права оренди 49 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею майже 1,5 тис. га та таким чином занизивши вартість корпоративних прав, шляхом обману заволодів корпоративними правами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 65 %, які належали ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, безпосереднім об`єктом кримінально протиправних дій, за версією органу досудового розслідування, були корпоративні права ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 65 %, тоді як наявність у товариства права оренди значного масиву земель сільськогосподарського призначення була істотною складовою, що впливала на економічну вартість цих корпоративних прав.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 25.08.2026 у справі №405/5535/26, провадження №1-кс/405/2708/26, накладено арешт на корпоративні права ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та земельні ділянки, що перебувають в оренді цього товариства та у власності ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Резолютивною частиною зазначеної ухвали встановлено заборону відчужувати та розпоряджатися вказаним майном. Заборону користування арештованим майном у резолютивній частині ухвали не встановлено.

При цьому загальне формулювання про задоволення клопотання не змінює конкретно визначеного резолютивною частиною ухвали обсягу застосованого арешту, який у частині обмеження прав на майно полягав саме у забороні його відчуження та розпорядження ним.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 25.08.2026 у справі №405/5535/26, провадження №1-кс/405/2707/26, відповідні арештовані активи передано в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З матеріалів клопотання також убачається, що у первісному клопотанні про накладення арешту сторона обвинувачення просила, серед іншого, встановити заборону користування майном.

09.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_6 та прокурора листом №1708/6.1-41-26/6.2 повідомлено про неможливість здійснення ефективного управління переданими активами та забезпечення збереження їх економічної вартості у зв`язку з відсутністю встановленої судом заборони користування ними.

Таким чином, після постановлення ухвал від 25.08.2026 виникли обставини, які мають істотне значення для визначення необхідного обсягу обмежень щодо арештованого майна. Зокрема, під час виконання судового рішення про передачу активів в ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлено, що відсутність у чинному арешті заборони користування ними перешкоджає реалізації визначеного судом способу управління майном.

Саме зазначена обставина стала підставою для нового звернення слідчого з клопотанням про застосування того способу обмеження права на майно, який попередньою ухвалою встановлений не був.

Отже, на час звернення слідчого з цим клопотанням зазначене майно вже перебуває під арештом та передане в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а предметом цього судового розгляду не є повторне вирішення питання про наявність підстав для встановлених раніше заборон його відчуження та розпорядження.

Предметом цього судового розгляду є наявність передбачених законом підстав для застосування додаткового способу арешту майна у вигляді заборони користування ним.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Правові підстави для арешту зазначеного майна з метою забезпечення збереження речових доказів та його відповідність критеріям ст. 98 КПК України вже перевірялися слідчим суддею під час постановлення ухвали від 25.08.2026, яка на час розгляду цього клопотання є чинною.

З огляду на предмет поданого клопотання наведені обставини не потребують повторного детального дослідження, натомість слідчому судді належить перевірити наявність передбачених законом підстав саме для додаткового обмеження у вигляді заборони користування арештованим майном, а також необхідність і співмірність такого обмеження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, заборона користування майном не є автоматичним наслідком самого факту накладення на нього арешту, а потребує встановлення конкретної необхідності застосування саме такого виду обмеження.

У цьому випадку така необхідність підтверджується тим, що за чинного змісту арешту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зберігає можливість користування активами, переданими судовим рішенням в ІНФОРМАЦІЯ_7 , тоді як ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомило про неможливість здійснення ефективного управління ними за відсутності судової заборони користування.

Отже, передбачений ч. 11 ст. 170 КПК України ризик у конкретних обставинах цього провадження полягає саме у подальшому використанні арештованих активів особами, які користувалися ними до їх передачі в управління АРМА, що унеможливлює реалізацію визначеного судом способу управління арештованим майном та досягнення мети збереження його економічної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України «Про ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_8 , на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та користуватися такими активами.

Отже, встановлення заборони користування у цьому випадку є не лише одним зі способів арешту, передбачених ст. 170 КПК України, а й необхідною передумовою фактичної реалізації постановленого раніше судового рішення про передачу активів в ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановлення заборони користування арештованими активами не виключає здійснення щодо них управління Національним агентством та визначеним ним у встановленому законом порядку управителем, оскільки відповідні повноваження виникають на підставі судового рішення про передачу активів в управління та положень спеціального закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Оцінюючи співмірність запитуваного обмеження, слідчий суддя враховує, що майно вже передано судовим рішенням в ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто законодавчо визначений механізм його подальшого збереження та економічного використання вже встановлений.

Заборона користування у цьому випадку не має на меті припинення можливості господарського використання активів взагалі, а спрямована на забезпечення можливості здійснення управління ними у порядку, визначеному спеціальним законом, та недопущення їх одночасного використання поза встановленим судом механізмом управління.

Відтак застосування такого обмеження відповідає меті арешту майна, є необхідним для забезпечення виконання чинної ухвали про передачу активів в управління АРМА та не виходить за межі втручання, необхідного для досягнення завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що корпоративні права ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та земельні ділянки не є тотожними об`єктами. Земельні ділянки належать на праві власності ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зареєстровано право їх оренди. Разом з тим відповідні земельні ділянки вже охоплені чинним арештом та судовим рішенням про передачу активів в ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв`язку з чим питання щодо законності первісного арешту зазначеного майна не є предметом цього розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання в ухвалі зазначаються заборона або обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівка на таке майно.

За сукупності наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України підстав для встановлення заборони користування арештованим майном, оскільки незастосування такого обмеження залишає можливість його подальшого використання поза встановленим судом механізмом управління та перешкоджає реалізації ухвали про передачу активів в управління АРМА.

Таке обмеження переслідує законну процесуальну мету, пов`язане із забезпеченням збереження речових доказів та реалізацією чинного судового рішення щодо управління ними, є необхідним, розумним і співмірним завданням кримінального провадження.

З огляду на викладене клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 170-173, 369-372 КПК України, -

постановив:

клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на:

-статутний капітал юридичної особи (корпоративні права) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 );

-земельні ділянки, які мають кадастрові номери: 3520583500:02:000:9002, 3520583500:02:000:9003, 3520583500:02:000:9005, 3520583500:02:000:9006, 3520583500:02:000:9008, 3520583500:02:000:9009, 3520583500:02:000:9010, 3520583500:02:000:9011, 3520583500:02:000:9014, 3520583500:02:000:9016, 3520583500:02:000:9017, 3520583500:02:000:9018, 3520583500:02:000:9019, 3520583500:02:000:9020, 3520583500:02:000:9021, 3520583500:02:000:9022, 3520583500:02:000:9023, 3520583500:02:000:9024, 3520583500:02:000:9025, 3520583500:02:000:9027, 3520583500:02:000:9028, 3520583500:02:000:9029, 3520583500:02:000:9030, 3520583500:02:000:9031, 3520583500:02:000:9032, 3520583500:02:000:9033, 3520583500:02:000:9035, 3520583500:02:000:9039, 3520583500:02:000:9040, 3520583500:02:000:9041, 3520583500:02:000:9042, 3520583500:02:000:9044, 3520583500:02:000:9045, 3520583500:02:000:9046, 3520583500:02:000:9048, 3520583500:02:000:9051, 3520583500:02:000:9052, 3520583500:02:000:9053, 3520583500:02:000:9054, 3520583500:02:000:9056, 3520583500:02:000:9057, 3520583500:02:000:9058, 3520583500:02:000:9059, 3520583500:02:000:9060, 3520583500:02:000:9061, 3520583500:02:000:9062, що на праві власності належать ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), та право оренди на які зареєстровано за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Заборонити користуватися вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Копію ухвали негайно після її постановлення направити слідчому, прокурору, а також особам, щодо майна яких вирішено питання про арешт.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів у порядку, встановленому КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_7

Часті запитання

Який тип судового документу № 139716670 ?

Документ № 139716670 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 139716670 ?

Дата ухвалення - 11.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139716670 ?

Форма судочинства - Уголовное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Сведения о судебном решении № 139716670, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Судебное решение № 139716670, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) было принято 11.09.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.

Судебное решение № 139716670 относится к делу № 405/5535/26

то решение относится к делу № 405/5535/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система обеспечивает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет результативно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 139716666
Следующий документ : 139716678