Постановление суда № 139714248, 11.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25085/25

УХВАЛА

11 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/25085/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/25085/25:

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 12.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МОУ від 2008 р. №402 відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МОУ від 2008 р. №402 відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні.

Ухвалою від 27.05.2026 суд встановив судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до суду звіт про виконання рішення суду протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою від 03.08.2026 суд наклав на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановив новий строк для подання звіту про виконання рішення суду, зобов`язав у 15-денний строк з дати прийняття цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення суду.

20 серпня 2026 року до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/25085/25.

В поданому звіті представник відповідача вказує, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 було офіційно виключено з військового обліку за рішенням суду.

За твердженням представника відповідача, відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», тип підкартотеки: «Виключені за рішенням суду».

У звіті представник відповідача також зазначає, що пропуск первинно встановленого судом строку для подання звіту (до 29.06.2026) не був наслідком умислу на невиконання судового рішення, а зумовлений тим, що профільний та єдиний юрист установи у період, який безпосередньо передував закінченню процесуального строку, раптово зазнав критичного погіршення стану здоров`я та перебував на стаціонарному лікуванні у ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» з 20.05.2026 по 03.06.2026, де переніс хірургічну операцію на правому оці, а після виписки мав медичні протипоказання до праці, пов`язаної із зоровим навантаженням.

На підтвердження наведених обставин до звіту додано виписний епікриз (історія хвороби № 736061), а також довіреність представника, витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і докази направлення копій звіту іншим учасникам справи.

Звіт сформовано в системі «Електронний суд» 18.08.2026, тобто в межах нового п`ятнадцятиденного строку, встановленого ухвалою суду від 03.08.2026.

Від позивача заперечень щодо прийняття судом звіту та заперечень проти звільнення керівника відповідача від сплати штрафу - не надходило.

Розглянувши звіт, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17 зазначено, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.

Важливість виконання судового рішення також підкреслюється тим, що вказане питання включено до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021, у якій зазначено, що основними проблемами, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, є, зокрема, неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень.

Крім того, згідно з параграфом 4 Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, до стратегічних цілей підвищення гарантій захисту прав людини віднесено, зокрема, наявність ефективних механізмів виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень. Ця позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 (адміністративне провадження №К/990/9827/23).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 11 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно з ч.2,3 статті 382-2 КАС України, звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 виконано рішення суду у справі №420/25085/25.

На виконання рішення суду від 16.02.2026, ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 12.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст.62 «А» наказу МОУ №402, відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийнято рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Виключення ОСОБА_1 з військового обліку підтверджується витягом з картотеки виключених з військового обліку № НОМЕР_2 , у якому зазначено тип підкартотеки «Виключені за рішенням суду», службову відмітку «Виключений з в/о за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 справа №420/25085/25» та дату виключення з військового обліку - 13.04.2026.

Згідно з ч.1 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Враховуючи висновок суду про виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/25085/25, суд вважає за необхідне прийняти поданий відповідачем звіт та завершити судовий контроль за виконанням рішення суду.

У тексті поданого звіту представником відповідача заявлено клопотання про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі №420/25085/25 в частині накладення на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в сумі 66560,00 грн та стягнення його на користь ОСОБА_1 та Державного бюджету України.

Цим же клопотанням представник відповідача просить визнати причини несвоєчасного подання первинного звіту поважними та посилається на частину сьому статті 149 і частину сьому статті 382 КАС України.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає таке.

За змістом заявленого клопотання представник відповідача просить не стягувати з керівника відповідача суму штрафу у зв`язку з виконанням рішення суду. Суд виходить зі змісту заявленої вимоги та розглядає це клопотання як клопотання суб`єкта владних повноважень про звільнення керівника від сплати штрафу, подане в порядку частини п`ятої статті 382-3 КАС України.

Положень, на які посилається представник відповідача, статті 149 та 382 КАС України не містять. Помилкове зазначення норми у клопотанні не перешкоджає його розгляду. Суд вирішує клопотання за його змістом та застосовує частину п`яту статті 382-3 КАС України.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Абзац другий частини п`ятої статті 382-3 КАС України, який пов`язує зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати з відсутністю бюджетних асигнувань, у цій справі застосуванню не підлягає, оскільки рішення суду від 16.02.2026 не стосується здійснення виплат, а зобов`язує вчинити дії, які бюджетних видатків не потребують.

Згідно з ч.6 ст.382-3 КАС України суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ч.7 ст.382-3 КАС України ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

Клопотання про звільнення від сплати штрафу заявлене в тексті самого звіту та розглядається судом одночасно з цим звітом. Отже, умова, з якою абзац перший частини п`ятої статті 382-3 КАС України пов`язує звільнення від сплати штрафу, а саме оцінка дій керівника станом на момент розгляду звіту, у цій справі дотримана. Наведена норма пов`язує звільнення від сплати штрафу з моментом розгляду звіту, за наслідками якого вирішується відповідне клопотання, і не обмежує його лише тією ухвалою, якою цей штраф накладено.

Звільнення керівника відповідача від сплати штрафу за наслідками розгляду цього звіту не ставить під сумнів законність ухвали суду від 03.08.2026 у справі №420/25085/25. На час її постановлення звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк подано не було, у зв`язку з чим тією самою ухвалою суд встановив новий строк для подання звіту. Частина п`ята статті 382-3 КАС України пов`язує звільнення від сплати штрафу з обставинами, які склалися станом на момент розгляду наступного звіту, а саме з достатністю та вичерпністю дій керівника суб`єкта владних повноважень на цей момент.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання про звільнення від сплати штрафу, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19.

Так, Верховний Суд зазначив, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 03.08.2026 штраф накладено за неподання звіту у встановлений судом строк. Обставин, які свідчили б про умисел на невиконання рішення суду або про ухилення відповідача від його виконання, судом не встановлено. Відомості про виключення позивача з військового обліку за рішенням суду внесено до реєстру 13.04.2026, тобто ще до встановлення судового контролю ухвалою суду від 27.05.2026.

Штраф за своєю метою є засобом спонукання керівника суб`єкта владних повноважень до виконання судового рішення. Вирішуючи питання про звільнення від сплати штрафу, суд враховує, чи досягнуто мети, задля якої цей захід було застосовано.

Як убачається з матеріалів справи та поданого звіту, на момент розгляду питання судом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/25085/25 виконано в повному обсязі, що підтверджується відповідними документами.

Достатність та вичерпність дій, спрямованих на виконання судового рішення, у цій справі підтверджується самим фактом виконання рішення суду. Відомості про виключення позивача з військового обліку за рішенням суду від 16.02.2026 внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується витягом з картотеки виключених з військового обліку №160520250640867100186. За таких обставин дії керівника відповідача на момент розгляду звіту є достатніми та вичерпними у розумінні абзацу першого частини п`ятої статті 382-3 КАС України.

Суд бере до уваги, що наведені відповідачем обставини, пов`язані із діяльністю територіального центру комплектування та соціальної підтримки в умовах воєнного стану, дефіцит кваліфікованих кадрів та раптове критичне погіршення стану здоров`я профільного співробітника, є об`єктивними та такими, що істотно впливали на можливість своєчасного виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про наявність передбачених абзацом першим частини п`ятої статті 382-3 КАС України підстав для звільнення керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу в сумі 66560,00 грн, накладеного ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі №420/25085/25. Подальше стягнення цього штрафу за умови повного виконання рішення суду не відповідало б меті судового контролю та принципу пропорційності.

Керуючись ст. 248, 256, 382-2, 382-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/25085/25.

Завершити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/25085/25.

Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від сплати штрафу задовольнити.

Звільнити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66560,00 грн, накладеного ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі №420/25085/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала оскаржується в порядку та строки згідно ст.294-297, 382-3, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО