Постановление суда № 139711711, 11.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2026 рокуСправа №160/23163/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/23163/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/23163/24, в якій заявник просить суд:

- змінити спосіб та порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року у справі №160/23163/24 з: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.05.2024 року, зарахувавши до його страхового стажу період навчання з 01.09.1979 року по 12.07.1982 року та період роботи з 24.09.1986 року по 20.09.1996 року на:

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.05.2024 року, зарахувавши до його страхового стажу період навчання з 01.09.1979 року по 12.07.1982 року та період роботи з 24.09.1986 року по 20.09.1996 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості, нарахованої на виконання Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року по справі №160/23163/24, у розмірі 431 405,16 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що після набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року у справі №160/23163/24, яким боржника зобов`язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.05.2024 року, зарахувавши до його страхового стажу період навчання з 01.09.1979 року по 12.07.1982 року та період роботи з 24.09.1986 року по 20.09.1996 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 20.03.2026 року зареєструвало стягувача в Реєстрі судових рішень ПФУ за №821-101593, проте жодних виплат з часу набрання вказаним рішенням законної сили ОСОБА_1 не здійснює. При цьому згідно з інформацією з особистого кабінету стягувача на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, поточну заборгованість за рахунок коштів солідарної пенсійної системи нараховано лише за період з 01.03.2026 року по 31.05.2026 року у розмірі 55 092,84, грн, в той час як нарахування мало здійснюватися з 19.05.2024 року. Натомість, відповідно до довідки про доходи пенсіонера №1884778746882824 від 11.05.2026 року за період з травня 2024 року по квітень 2026 року ОСОБА_1 нараховано 431 405,16 грн. Таким чином, після набрання законної сили рішення суду у цій справі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській не виконало його у повному обсязі, фактично лише нарахувавши заборгованість за період з 01.03.2026 року по 31.05.2026 року, але не здійснивши фактичну виплату коштів та не виплачуючи поточну щомісячну пенсію. Відтак, з метою виконання рішення суду в повному обсязі є необхідність у зміні способу і порядку його виконання відповідно до абз.2 ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року призначено заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/23456/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до розгляду в судовому засіданні на 12.06.2026 року о 10:00 год.

Стягувач та представник боржника у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Стягувач у заяві від 29.05.2026 року просив суд розглянути заяву без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Боржник правом на подання заперечень на заяву стягувача (заявника) не скористався.

З огляду на приписи ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, якою, зокрема, передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, суд розглянув заяву про зміну чи встановлення способу виконання судового рішення в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні означеної заяви у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року у справі №160/23163/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, позовну заяву задоволено у повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком №101650006323 від 30.07.2024 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.05.2024 року, зарахувавши до його страхового стажу період навчання з 01.09.1979 року по 12.07.1982 року та період роботи з 24.09.1986 року по 20.09.1996 року.

Крім того, вказаним рішенням суду стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 в адміністративній справі №160/23163/24 - без змін.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року у справі №160/23163/24 набрало законної сили 05.03.2026 року.

При цьому з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року у справі №160/23163/24 слідує, що судом було встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є органом, визначеним засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 23.07.2024р.

За результатами розгляду цієї заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийняте рішення №101650006323 від 30.07.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, а також про відмову у зарахуванні до його страхового стажу періоду навчання з 01.09.1979 року по 12.07.1982 року та періоду роботи з 24.09.1986 року по 20.09.1996 року.

Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком №101650006323 від 30.07.2024 року, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області саме призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.05.2024 року, зарахувавши до його страхового стажу період навчання з 01.09.1979 року по 12.07.1982 року та період роботи з 24.09.1986 року по 20.09.1996 року, натомість здійснювати виплату такої пенсії суд Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зобов`язував.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії, це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи на наведене та враховуючи те, що у даному випадку органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке, відповідно, при розгляді документів ОСОБА_1 і здійснювало розрахунок його стажу, а також приймало рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV через недостатність страхового стажу, то саме на нього, як на належного відповідача, і було покладено обов`язок щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірних періодів роботи та навчання, а також щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.26 Закону №1058-IV.

Водночас, судом встановлено, що органом, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання ОСОБА_1 , яким відповідно до вищенаведених приписів абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 і здійснюється виплата пенсії, є не Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а Обухівське об`єднане управління ПФУ в Київській області, що підтверджується наданою стягувачем довідкою про доходи № 1884 7787 4688 2824, сформованою 11.05.2026 року засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України.

Так, відповідно до довідки про доходи № 1884 7787 4688 2824, сформованої 11.05.2026 року засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України та виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , він перебуває на обліку в Обухівському об`єднаному управлінні ПФУ в Київській області і отримує пенсію за віком (номер пенсійної справи 101650006323), при цьому сума нарахованої пенсії за віком за період з 01.05.2024 року по 30.04.2026 року складає 431405,16 грн.

Отже, саме Обухівським об`єднаним управлінням ПФУ в Київській області і здійснювалося нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 після прийняття Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення суду у справі №160/23163/24 рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.05.2024 року.

Також з матеріалів справи встановлено, що 20.03.2026 року стягувача зареєстровано в Реєстрі судових рішень ПФУ за №821-101593, при цьому жодних виплат з часу набрання рішенням суду у справі №160/23163/24 законної сили ОСОБА_1 пенсійним органом не здійснено у зв`язку із застосуванням приписів Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (далі - Порядок №821).

Зважаючи на те, що станом на момент звернення заявника із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/23163/24 ОСОБА_1 не виплачуються пенсійні виплати, стягувач вважає, що рішення суду у цій справі залишається не виконаним і наявні підстави для зміни порядку та способу його виконання у розумінні приписів абз.2 ч.3 ст.378 КАС України.

Так, відповідно до абз.1 ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з абз.1 ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому абз.2 ч.3 ст.378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024 року) встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.

Під зміною способу або порядку виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Тобто, зі змісту вказаної норми слідує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Як вказано вище, законодавцем визначено як самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення - невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили таким судовим рішенням, і належним способом та порядком виконання такого рішення, на який слід змінити попередній, є саме стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 року у справі №380/7706/22.

При цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є саме факт невиконання рішення суду за обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, з матеріалів справи встановлено, що судове рішення у справі №160/23163/24 не стосується обчислення та визначення розміру належних до виплати ОСОБА_1 сум пенсійних виплат, а розмір недоотриманих коштів, який позивач просить стягнути, було обраховано вже Обухівським об`єднаним управлінням ПФУ в Київській області після прийняття Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення суду у справі №160/23163/24 рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.05.2024 року.

Водночас, Обухівське об`єднане управління ПФУ в Київській області, яким здійснювалося обчислення пенсійних виплат ОСОБА_1 і обмеження їх виплати відповідно до Порядку №821, взагалі не було учасником справи №160/23163/24 і, відповідно, жодних зобов`язань рішенням суду у цій справі на Обухівське об`єднане управління ПФУ в Київській області не покладалося.

Натомість, встановлені судом обставини свідчать про те, що у розглядуваному випадку фактично між ОСОБА_1 та Обухівським об`єднаним управлінням ПФУ в Київській області виникли нові спірні правовідносини щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 , призначеної на виконання рішення суду у справі №160/23163/24, відповідно до приписів Порядку №821.

З цього приводу суд також вважає за доцільне врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25 (адміністративне провадження №К/990/6643/26), відповідно до яких Суд зазначив:

«… 47. Варто зазначити, що вказівка судів на застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж після формального виконання судового рішення, тобто, в даному випадку, здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ №1, виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.

48. Ототожнення такого позову з повторним зобов`язанням виконати попереднє судове рішення спотворює зміст вимог позивача та позбавляє ефективного способу захисту порушеного права.

49. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на те, що спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення, не врахували повною мірою позицію позивача про те, що виконання одного судового рішення може породжувати нові рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які також можуть бути протиправними та підлягати окремому судовому оскарженню, якщо вони виходять за межі визначеного законодавством механізму виконання вже встановлених судом зобов`язань.

50. Верховний Суд наголошує, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.

51. Отже суди, відмовивши у відкритті провадження, фактично позбавили позивача можливості вирішити питання наявності підстав для фактичної виплати пенсії у повному розмірі. …».

Наведені висновки Верховного Суду зводяться до того, що правовідносини відносно нарахування і виплати пенсійним органом пенсійних виплат, призначених (перерахованих) на виконання рішення суду, із подальшим застосуванням приписів Порядку №821 є новими, окремими правовідносинами, які також можуть бути протиправними та підлягати окремому судовому оскарженню, якщо вони виходять за межі визначеного законодавством механізму виконання вже встановлених судом зобов`язань.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та наведених стягувачем та боржником доводів, слід дійти висновку, що стягувач, звертаючись до суду з цією заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/23163/24, фактично намагається вирішити новий спір, що виник між ним та іншим суб`єктом владних повноважень Обухівським об`єднаним управлінням ПФУ в Київській області, який взагалі не був учасником справи №160/23163/24, що не відповідає меті та суті встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення, в тому числі у розумінні приписів абз.2 ч.3 ст.378 КАС України.

Як вказано вище, під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком, при цьому, зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Та обставина, що Обухівським об`єднаним управлінням ПФУ в Київській області не здійснюється виплата пенсії, призначеної стягувачу Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення суду у справі №160/23163/24, у зв`язку із застосуванням Обухівським об`єднаним управлінням ПФУ в Київській області приписів Порядку №821, не свідчить про невиконання боржником рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року у справі №160/23163/24, оскільки такі обставини виникли поза межами цієї справи, відтак незгода стягувача з діями Обухівського об`єднаного управління ПФУ в Київській області щодо невиплати призначеної йому пенсії за певний період у зв`язку із застосуванням приписів Порядку №821 є підставою для відповідного оскарження таких дій вказаного суб`єкта владних повноважень шляхом подання іншої (нової) позовної заяви до суду, а не шляхом зміни порядку (способу) виконання рішення суду у цій справі.

З огляду на вищевикладене у сукупності, проаналізувавши встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі, у зв`язку з чим, подана заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 243, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/23163/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова