Постановление суда № 139704887, 14.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

14.09.2026м. СумиСправа № 920/1133/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши у порядку наказного провадження заяву (вх. № 4156 від 09.09.2026) стягувача Фермерського господарства Агрофірми «Вікторія» (09301, Київська область, Білоцерківський район, селище Володарка, вул. Івана Франка, буд. 32, код ЄДРПОУ 30743580) до боржника Приватного акціонерного товариства «Сумирибгосп» (40002, м. Суми, вул. Роменська, буд. 105, код ЄДРПОУ 00476760) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 95100 грн 00 коп.

УСТАНОВИВ:

09.09.2026 Фермерське господарство Агрофірма «Вікторія» звернулось до Господарського суду Сумської області із заявою про видачу судового наказу (вх. № 4156 від 09.09.2026), в якій просить суд видати наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сумирибгосп» на свою користь 95100 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2026 справу № 920/1133/26 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу виходячи з наступного.

Згідно ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник просить стягнути 95100 грн 00 коп.

В обґрунтування заявленої вимоги, враховуючи відсутність письмового договору, заявник посилається на те, що боржнику передано товар на загальну суму 719100 грн 00 коп., за який отримано частковий розрахунок на суму 624000 грн 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями № 378 від 27.03.2026 та № 532 від 29.04.2026. Претензія № 13 від 14.08.2026 на суму 95100 грн 00 коп. боржником залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Суд установив, що вимоги заявника не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки в матеріалах заяви відсутній договір, укладений в письмовій формі, а під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Тоді як, при розгляді вимог заявника суду необхідно встановити факт укладення між сторонами договору у спрощений спосіб, що є неможливим при розгляді заяви у наказному провадженні.

Враховуючи неподання заявником в обґрунтування своїх вимог договору, укладеного у письмовій формі, а в ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України не міститься вказівки про можливість видачі судового наказу про стягнення коштів за договором, укладеним у спрощений спосіб, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У видачі судового наказу за заявою Фермерського господарства Агрофірми «Вікторія» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сумирибгосп» 95100 грн 00 коп. - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана суддею 14.09.2026.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна