Постановление суда № 139699767, 14.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №243/1460/23

Провадження № 1-кп/552/905/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження №22023050000000842 від 02.03.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Клопотання обґрунтовує тим, що ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшилися та не змінилися, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти існуючим ризикам.

Обвинувачений заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його, а ризики зазначені у ньому надуманими. Просив застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Захисник обвинуваченого також заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Просив застосувати щодо його підзахисного альтернативний запобіжний захід заставу.

Обвинувачений та його захисник вважають, що клопотання прокурора є необґрунтованим та безпідставним, а ризики зазначені у ньому надуманими. Просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Суд, ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу щодо заявленого клопотання, приходить до наступного.

Так, строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 14.09.2026. До зазначеного часу розгляд даного кримінального правопорушення завершено не буде. У зв`язку із цим у судовому засіданні виникло питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Звертаючись з клопотаннями про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, тощо.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачується, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.

ОСОБА_6 , обвинувачується у наданні допомозі рф та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом неодноразової передачі певної інформації.

На думку суду вказана обставина у поєднанні із відомостями про особу обвинуваченого, який може мати зв`язки з військовими рф та представниками незаконно створених органів на тимчасово окупованій території, свідчить про існування ризику переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Таким чином подальше існування наведених ризиків виправдовує необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_6 переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, беручи до уваги, що наведеним ризикам неможливо запобігти шляхом зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ще на 60 днів.

Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження під час вирішення питання про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.

Об`єктивних даних, які б свідчили що вказаний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено.

А тому, виходячи з наведеного, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.

Суд, при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, на даний час не вбачає підстав визначання розміру застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 наразі утримується у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4».

З метою участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні необхідно забезпечити проведення відеоконфереції з Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176, 181, 183, 199, 331, 336 КПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 12 листопада 2026 року включно без визначення розміру застави.

Проводити судові засідання за участю обвинуваченого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Доручити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» забезпечити проведення відеоконференції о 14 год. 30 хв. 22 жовтня 2026 року та о 13 год. 30 хв. 06 листопада 2026 року за участі обвинуваченого ОСОБА_6 .

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження до відому та Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» для виконання.

Ухвала в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3