Постановление суда № 139689124, 11.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27704/26

УХВАЛА

11 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ просп. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 08.09.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 23.08.2026, яка полягає у неналежному розгляді його окремих частин як запиту на публічну інформацію, вимоги суб`єкта персональних даних та заяви про службове направлення е-ВОД до Адміністрації ДПСУ, а саме: у неперевірці та неповідомленні того, чи був щодо Позивача сформований військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до абзацу другого пункту 17 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 932; у ненаданні відомостей про дату і час його формування, чинний статус, ідентифікатор, дату останнього оновлення, орган військового обліку та наявність або відсутність технічної перешкоди для відображення чинного QR-коду; у ненаданні вже сформованого документа або доступного електронного відображення наявних реєстрових даних; у невирішенні по суті заяви про службове направлення е-ВОД до Адміністрації ДПСУ для розгляду повторної заяви № 4-8185 та у ненаданні повної й мотивованої відповіді за кожною вимогою звернення;

2. Зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до пункту 4 частини другої та абзацу другого частини четвертої статті 245 КАС України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.08.2026 відповідно до правової природи кожної його частини, вимог Конституції України, законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і «Про звернення громадян», з урахуванням правової оцінки та висновків суду, а саме: перевірити запис Реєстру, наданий МОУ в додатку до листа від 03.08.2026 № 2848/9/ВихЗПІ, та встановити, чи був щодо Позивача сформований військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до абзацу другого пункту 17 Порядку № 932; повідомити дату і час формування документа, його чинний статус та ідентифікатор, дату останнього оновлення, орган військового обліку, а також наявність або відсутність технічної перешкоди для формування чи відображення чинного QR-коду; якщо е-ВОД був сформований надати Позивачу його доступне електронне відображення або копію у форматі, придатному для збереження, друку та перевірки QR-коду; якщо окремий статичний файл не зберігається надати засвідчене електронне відображення або витяг із повним актуальним змістом наявних даних і засобом перевірки їх достовірності; якщо документ не був сформований повідомити про це із зазначенням фактичної, технічної та правової причини; окремо розглянути та вирішити по суті вимоги пунктів 5 і 6 звернення щодо службового направлення е-ВОД та підтвердження його чинності до Адміністрації ДПСУ для розгляду повторної заяви № 4-8185 від прямо 30.07.2026, а в разі направлення надати Позивачу копію супровідного листа, його вихідний номер, дату, спосіб направлення та підтвердження доставки або реєстрації; якщо виконання окремої частини звернення належить до компетенції іншого розпорядника або органу направити таку частину належному адресатові відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та одночасно повідомити про це Позивача; у разі повної або часткової відмови надати індивідуальне мотивоване рішення із зазначенням конкретних нормативних і фактичних підстав; надати повну відповідь окремо за кожним із дев`яти пунктів прохальної частини звернення;

3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні 28.08.2026 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та подальшому зберіганні в ньому відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення, постанови у справі про адміністративне правопорушення та факту притягнення адміністративної відповідальності.

Зареєстроване місце проживання Позивача протягом усього зазначеного періоду залишалося незмінним. До автоматичного взяття на військовий облік, на момент такого взяття та після нього Позивач був і залишається зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не навів і не надав доказів зміни Позивачем зареєстрованого місця проживання або його прибуття до нового місця проживання;

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити та/або виправити у Реєстрі відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, застосовані з 28.08.2026, а також усі похідні негативні статуси, що ґрунтуються виключно на таких відомостях, для відновлення можливості одержати достовірний е-ВОД і використати його під час прикордонної та консульської процедур виходу з громадянства України;

5. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо формування та направлення 28.08.2026 електронного звернення до органів і підрозділів, що входять до системи поліції, стосовно адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , за відсутності одночасної сукупності умов, установлених частиною першою статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

6. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 : (а) відкликати електронне звернення від 28.08.2026, сформоване до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; (б) сформувати та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 79 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1487, із зазначенням унікального вихідного номера.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, у позовній заяві позивачем зазначено місцезнаходження:

- відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_2 ;

- третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 - АДРЕСА_3 .

Відтак, позивачу у позовній заяві необхідно зазначити повну адресу відповідача та третьої особи.

Глава 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме стаття 49, визначає таких часників судового процесу як:

- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача;

- треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача.

Натомість, в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позивач формуючи позовні вимоги, а саме п. 3 просить, зокрема визнати протиправними дії, які полягають у внесенні 28.08.2026 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та подальшому зберіганні в ньому відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення, постанови у справі про адміністративне правопорушення та факту притягнення адміністративної відповідальності.

Зареєстроване місце проживання Позивача протягом усього зазначеного періоду залишалося незмінним. До автоматичного взяття на військовий облік, на момент такого взяття та після нього Позивач був і залишається зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не навів і не надав доказів зміни Позивачем зареєстрованого місця проживання або його прибуття до нового місця проживання

Проте формуючи зобов`язальну (похідну) частину позову п. 4 просить зобов`язати видалити та/або виправити у Реєстрі відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, застосовані з 28.08.2026, а також усі похідні негативні статуси, що ґрунтуються виключно на таких відомостях, для відновлення можливості одержати достовірний е-ВОД і використати його під час прикордонної та консульської процедур виходу з громадянства України

Відтак заявлена основна та зобов`язальна (похідна) частина позовних вимог не узгоджуються між собою, а тому позивачу необхідно уточнити заявлені вимоги.

Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.

Крім того, у порушення п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу, в позовній заяві не зазначено: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За висновками Верховного Суду, викладених в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Слід зазначити, що рішення суду спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, тож зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту, залежить швидкий та ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень за поданою на розгляд суду позовною заявою.

Суд констатує, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, тож зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

У розглядуваному випадку, у позовній заяві відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та посилання на норми права, що можуть бути застосовані до спірних відносин.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Тобто, не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зі змісту позовної заяви випливає, що в ній одночасно об`єднано три вимоги немайнового характеру про:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неналежному розгляді його окремих частин як запиту на публічну інформацію;

- визнати протиправними дії, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку;

- визнати протиправними дії щодо формування та направлення електронного звернення до органів і підрозділів, що входять до системи поліції, стосовно адміністративного затримання та доставлення.

Сума судового збору за звернення позивача з позовними вимогами становить 3 993,60 грн (1331,20 х 3).

Позовну заяву подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Враховуючи положення частини третьої ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подачу адміністративного позову з трьома немайновими вимогами необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3 194,88 грн. (3 993,60*0,8). Вимоги про зобов`язання вчинити певні дії є похідними тому судовий збір за неї не справляється.

Суд встановив, що позивач надав до суду докази про сплату судового збору на суму 1064,96 грн квитанції №1.833019123.1 від 07.09.2026.

Враховуючи викладене позивачу необхідно додатково сплатити судовий збір у розмірі 2 129,92 грн.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В прохальній частині, позивачем заявлено клопотання про витребування від Міністерства оборони України:

- повну електронну реєстраційну справу за зверненням від 23.08.2026, включаючи дату і час отримання та реєстрації, реєстраційний номер, правову кваліфікацію кожної частини документа, резолюції, маршрути передання, відомості про відповідальних виконавців, службове листування, підготовлені відповіді та докази їх направлення;

- технічні та реєстрові відомості про формування або неформування щодо Позивача військово-облікового документа в електронній формі під час автоматичного взяття на військовий облік відповідно до пункту 17 Порядку № 932, зокрема дату і час операції, ідентифікатор документа, його статус, дату останнього оновлення, орган військового обліку, відомості про формування QR-коду та зафіксовані технічні помилки або перешкоди;

- документи й технічні записи щодо розгляду заяви Позивача про службове направлення е-ВОД до Адміністрації ДПСУ, включаючи рішення про направлення або відмову, супровідні листи, вихідні реєстраційні дані та підтвердження доставки;

- документ, названий у листі № ЩТ/4409 «рішенням вищого штабу», на підставі якого Позивача автоматично взято на облік, а також норму та алгоритм, за якими визначено саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Від МОУ та ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- документ, названий у листі № ЩТ/4409 «рішенням вищого штабу», на підставі якого Позивача автоматично взято на облік, а також норму та алгоритм, за якими визначено саме ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- усі документи, на підставі яких з 28.08.2026 застосовано позначку про порушення: протокол, постанова, повідомлення, повістка, доказ вручення, відомості про конкретний обов`язок за статтею 22 Закону № 3543-ХІІ, доказ факту і дати прибуття Позивача до нового місця проживання;

- повний зміст електронного звернення до поліції від 28.08.2026, його унікальний вихідний номер, дату й час направлення, зазначену правову та фактичну підставу, кваліфікований електронний підпис, орган поліції одержувач та відомості про актуальний статус звернення;

- технічне підтвердження доставки та реєстрації електронного звернення від 28.08.2026 в інформаційній системі поліції, відомий відправнику ідентифікатор, квитанцію або інше автоматичне повідомлення про прийняття набору даних, а також наявні у відправника відомості про його поточний статус.

Від ІНФОРМАЦІЯ_5 : повну справу опрацювання пересланого звернення, включаючи дату фактичного одержання від МОУ, резолюції, запити до ІНФОРМАЦІЯ_4 та підтвердження відправлення листа № 837/3970.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Водночас суд звертає увагу представника позивача на положення ч. 1 ст. 80 КАС України, в якій визначено учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте, заявлене клопотання у прохальній частині позову про витребування доказів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 80 КАС України, адже позивачем не зазначено, які обставини можуть підтвердити заявлені для витребування доказів та заходів яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно та не надано докази вжиття таких заходів, (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суду не надано доказів щодо існування перешкод у позивача в отриманні витребуваних доказів.

Суд може витребувати доказ, якщо є відмова відповідного органу в надані відповідного доказу, між тим, у даному випадку у суду немає відомостей щодо такої відмови та взагалі відомостей щодо самостійного вжиття заходів для отримання доказу.

Суддя зауважує, що на підтвердження заявлених позовних вимог не було надано жодного доказу, зокрема щодо наявності відмітки про порушення позивачем військового обліку.

Таким чином, клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам частини другої статті 80 КАС України, а відтак задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції з вимогами, викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України; із зазначенням повної адреси місцезнаходження відповідача та третьої особи; відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в якій має бути зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає; із належним нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог та посилання на норми права, що можуть бути застосовані до спірних відносин;

- докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або обґрунтованого клопотання про витребування доказів з урахуванням вимог передбачених ч. 2 ст. 80 КАС України;

- документу про додаткову сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2 129,92 грн.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА