Постановление суда № 139675694, 09.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9718/26 2/335/4898/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа Сьома криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію за період з 01.05.2023 по 30.04.2025, на одержання якої за життя мав право його батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриману пенсію за період з 01.05.2023 по 30.04.2025 належну спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з позовом, представником позивача подано клопотання про звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору представник позивача посилається на вимоги ст. 8 Закону України „Про судовий збір, а також на те, що позивач є особою, чиє майно та звичні джерела доходу постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації та окупації території (с. Скельки Василівського району Запорізької області), наразі матеріальний стан позивача є вкрай скрутним. Самостійна сплата судового збору за подання цього майнового позову становить для позивача суттєвий фінансовий тягар, який перешкоджає реалізації його конституційного права на судовий захист

Вивчивши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, доходжу наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005).

Проте, позивачем та його представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального стану позивача.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що наведені позивачем у заяві доводи не дають достатніх підстав для звільнення його від сплати судового збору, а відтак у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» 03.09.2026, дата реєстрації 04.09.2026, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Як передбаченост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог ЦПК України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме: подання до суду квитанції про сплату судового збору відповідно до вимогст. 177 ЦПК України.

З реквізитами для сплати судового збору позивач має можливість ознайомитися в мережі Інтернет за посиланням: https://og.zp.court.gov.ua/sud0818/gromadyanam/tax.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника Бєлової Тетяни Олегівни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа Сьома криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та стягнення грошових коштів - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде повернута заявнику, що не позбавляє його права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Геєць