Постановление суда № 139667345, 10.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22410/23

УХВАЛА

10 вересня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю старшого державного виконавця відділу ДВС Холоденко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Савін Олег Сергійович звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу від 27 травня 2026 року по виконавчому провадженню № 75221159 винесену старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Холоденко Людмилою Андріївною про накладання штрафу у розмірі 6787 грн. 94 коп на ОСОБА_1 .

Скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні у Відділі Державної виконавчої служби у місті Рівному перебуває виконавче провадження №75221159, відкрите на підставі виконавчого документа, виданого на виконання заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 січня 2024 року у цивільній справі № 569/22410/23. Зазначеним рішенням суду з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання. Постановою державного виконавця від 05 червня 2024 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного виконавчого документа. З березня 2023 року ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 . У подальшому виконавчий документ було направлено державним виконавцем за місцем проходження ОСОБА_1 військової служби для здійснення відрахувань із його грошового забезпечення. Разом з тим відповідні відрахування аліментів з грошового забезпечення скаржника фактично не здійснювалися. Зазначає, що державному виконавцеві було відомо місце проходження служби ОСОБА_1 , проте, жодних дій направлених на стягнення аліментів, або з`ясування причини їх не сплати державним виконавцем вчинено не було.

Від представника скаржника адвоката Савіна О.С. надійшла заява про розгляд скарги без участі заявника та його представника.

В судовому засіданні старший державний виконавець відділу ДВС Холоденко Л.А. заперечувала проти задоволення скарги, з підстав викладених у письмових запереченнях. Зазначає, що виконавчі дії у провадженні № 75221159 здійснювалися своєчасно та в межах наданих законом повноважень. Зокрема, після відкриття виконавчого провадження 05.06.2024 вже 06.06.2024 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, яку направлено до військової частини НОМЕР_2 за місцем проходження ОСОБА_1 військової служби. Одночасно направлялися запити щодо отримання інформації про його доходи. А тому твердження заявника про бездіяльність державного виконавця не відповідають дійсним обставинам. Після передачі виконавчого провадження 01.04.2026 новому державному виконавцю було перевірено його матеріали та здійснено розрахунок заборгованості. У зв`язку з відсутністю на той час довідок військових частин про фактично нараховане грошове забезпечення боржника розрахунок проведено на підставі наявних у провадженні відомостей, зокрема інформації Державної податкової служби. 02.04.2026 державним виконавцем повторно направлено запити до військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_2 щодо доходів боржника. Однак відповіді не отримано. 21.04.2026 від представника боржника надійшли документи про припинення дитиною навчання. Після їх отримання було проведено перерахунок заборгованості, яка склала 35 579,70 грн. Зазначає, що відповідальність за здійснення відрахувань із доходу боржника покладається на установу, яка виплачує такий дохід, тоді як державним виконавцем свій обов`язок щодо направлення постанови про звернення стягнення на доходи було виконано. Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для накладення штрафу є наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Вважає, що постанова від 27.05.2026 про накладення штрафу у розмірі 6787,94 грн винесена в межах повноважень, на підставі наявних на той момент матеріалів виконавчого провадження та за наявності передбачених законом підстав, у зв`язку з чим просила у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення старшого державного виконавця, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Заочним рішенням суду від 18 січня 2024 року позовні вимоги було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, що продовжує навчання.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 червня 2024 року було відкрите виконавче провадження ВП№75221159 по стягненню з ОСОБА_1 аліментів на підставі виконавчого листа №569/22410/23.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06 червня 2026 року у ВП 75221159 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27 травня 2026 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 6787 грн. 94 коп. в зв`язку з наявністю заборгованості по сплаті аліментів, що перевищує один рік.

Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 був мобілізований до Збройних сил України з 09 березня 2023 року та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно з частиною першою статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За приписами частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Частиною шостою статті 71 зазначеного Закону передбачено, що у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що застосування зазначеної норми не може відбуватися без з`ясування обставин виникнення заборгованості та вжитих виконавцем заходів примусового виконання та причин невиконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 09 березня 2023 року проходить військову службу у Збройних Силах України. Отже, на час виникнення спірних правовідносин основним джерелом доходу скаржника було грошове забезпечення за місцем проходження військової служби.

Судом встановлено, що державному виконавцю було відомо місце проходження боржником військової служби, у зв`язку з чим виконавчий документ було направлено до військових частин для здійснення відрахувань із грошового забезпечення ОСОБА_1 , що державним виконавцем не заперечується. Водночас матеріали справи не містять належних доказів того, що після направлення виконавчого документа до відповідної військової частини державним виконавцем було вжито достатніх та ефективних заходів для встановлення причин невиконання постанови про звернення стягнення на грошове забезпечення боржника та забезпечення фактичного виконання рішення суду. Також не встановлено доказів того, що ОСОБА_1 особисто ухилявся від виконання рішення суду, приховував доходи, змінював місце роботи чи служби з метою уникнення виконання рішення суду або вчиняв інші дії, спрямовані на умисне його невиконання.

З огляду на викладене суд вважає скаргу ОСОБА_1 обґрунтованою, а постанову старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Холоденко Людмили Андріївни від 27 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6787 грн 94 коп. такою, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 260, 353, 450, 451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу від 27 травня 2026 року по виконавчому провадженню № 75221159 винесену старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Холоденко Людмилою Андріївною про накладання штрафу у розмірі 6787 грн. 94 коп на ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Скаржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Особа дії якої оскаржуються: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: 33001, м.Рівне, вул.Замкова, 22А, код ЄДРПОУ 35007146.

Повний текст ухвали складено 11.09.2026 року.

Суддя Харечко С.П.