Постановление суда № 139666839, 11.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/145/26

Провадження № 1-кс/552/1819/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 м. Полтава

Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно,

встановив:

До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави звернулася слідча СВ відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170000000715 від 14.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в якому просить накласти арешт на вилучену в ході проведення обшуку 09.09.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0000-3029-ММХ6.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що СВ ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170000000715 від 14.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Із матеріалів поданого клопотання встановлено, що відомості до ЄРДР унесено на підставі матеріалів правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що до відділу СУ ГУНП в Полтавській області із УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України, надійшла інформація та матеріали перевірки проведеної спільно з ВБ Збройних сил України за фактом діяльності групи осіб, які діючи за попередньою змовою здійснюють підробки довідок до актів медико-соціальної експертної комісії, інших медичних документів та документів про навчання в закордонних навчальних закладах, які надалі використовуються для отримання відстрочок від мобілізації (а.с. 5-6).

В ході проведення досудового розслідування, виходячи із змісту наданих на запити слідства уповноваженими лікувально-профілактичними закладами відомостями, виявлено такі потенційні факти завідомого використання у період із 24.02.2022 по 28.10.2025 на території м. Полтави з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаними підроблених офіційних документів щодо стану здоров`я їх близьких родичів:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав 09.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України № 3543-XII від 21.10.1993, із доданими документами, зокрема, копією висновку лікарсько-консультативною комісією ТОВ «Медичні системи» № 6482/2 від 18.12.2024 щодо діагнозу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зокрема, з письмовою заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» звернувся ОСОБА_5 , який до заяви серед інших документів долучив засвідчені копії підроблених документів, а саме консультаційного висновку спеціаліста № 6482/4 виданого 18.12.2024 ТОВ «Медичні системи» (ЄРДПОУ 39500871), що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська, буд. 42 та висновку № 8058 виданого 18.12.2024 ТОВ «МЦ» Клініка «Медісервіс» (ЄРДПОУ №41482899), що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська, буд. 42, відповідно до яких його мати ОСОБА_6 має захворювання та потребує постійного стороннього догляду. Вказані документи в подальшому слугували підставою для отримання відстрочки при мобілізації.

Опитаний ОСОБА_7 повідомив, що працює в кафе «Рокет» по вул. Стрітенській в м. Полтава близько 4 років та зазначив, що ТОВ «МЦ Медичні системи» за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська, буд. 42 не знаходиться та ніколи раніше не розташовувалось, а там покинуте приміщення.

Згідно інформації з Міністерства охорони здоров`я встановлено, що в Ліцензійному реєстрі МОЗ з медичної практики, міститься інформація про ТОВ «Медичний центр «Медичні системи», яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 9, оф. 1, місце провадження діяльності: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 9, оф. 1.

09.09.2026 на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0000-3029-ММХ6.

Постановою слідчого від 09.09.2026 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям визначеними ст. 98 КПК України та мають істотне значення для кримінального провадження.

Оскільки вищевказані речі мають значення речових доказів по кримінальному провадженню, з метою збереження речових доказів, з метою виявлення інформація, яка може мати важливе значення для кримінального провадження та буде в подальшому доказом вини причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, проведення експертизи, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.

Слідча попередньо подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що клопотання підтримує та просить слідчого суддю задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 будучи повідомлений про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з частиною 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У поданому до суду слідчим клопотанні доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025170000000715 від 14.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

З протоколу обшуку від 09.09.2026 проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 03.09.2026 вбачається, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0000-3029-ММХ6, яку в подальшому постановою слідчого від 09.09.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025170000000715 від 14.08.2025.

Отже вилучене майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Як вбачається з клопотання, накладення арешту на вилучене майно слідчий вважає необхідною мірою для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення та з метою збереження речових доказів.

Водночас, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, тощо.

Отже, суд дійшов висновку, що на виконання вимог частини 1 статті 173 КПК України слідчий у своєму клопотанні довів необхідність арешту майна та наявність ризиків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України.

Таке рішення виходить з позиції розумності та співмірності обмеження права власності, права користування та наслідків такого арешту майна.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки, сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до статті 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на вилучену в ході проведення обшуку 09.09.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0000-3029-ММХ6.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Полтавського апеляційного суду з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1