Постановление суда № 139636825, 10.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2026 рокуСправа №160/36095/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенко А.Ю., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, у справі №160/36095/25, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа 160/36095/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №160/36095/25, яке набрало законної сили 10.06.2026, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2025 року №084050001935 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, починаючи з 12.06.2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

04.08.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, у якій заявник просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 084050001935 від 24.06.2026 про перерахунок мені, ОСОБА_1 , пенсії з призначенням доплати до мінімальної пенсійної виплати в сумі 2595 грн.

В обґрунтуваннязаяви вказано, що рішення відповідача № 084050001935 від 24.06.2026 про призначення «доплати до мінімальної пенсійної виплати (2595 грн)» замість пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, починаючи з 12.06.2025 року, є свідченням невизнання та заперечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №160/36095/25, яке набрало законної сили. Окрім заперечення рішення суду, рішення відповідача порушує конституційні права на соціальний захист та достатній рівень життя заявника. Порушує право на мирне володіння своїм майном, захищене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та ст. 13 Конвенції на ефективний засіб правового захисту.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

Зокрема, як вже було зазначено вище, відповідно до положень пунктів 7, 8 частини 2 ст. 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах виконавчої служби.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Актуальність вказаного правового висновку підтверджується ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.08.2025 у справі №2а-7421/11, в якій з посиланням на вищевказаний правовий висновок зазначено: «Правовий інститут судового контролю за виконанням судових рішень, унормований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає особливий порядок звернення до суду. Так, відповідно до частин першої та другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання рішення суду або порушення його прав, підтверджених таким рішенням. У заяві, зокрема, зазначається інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та хід виконавчого провадження.

Наведена процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Ключовим аспектом є необхідність вичерпання позивачем усіх можливих заходів для виконання судового рішення, включаючи примусове виконання, до звернення із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України».

Отже, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Аналіз ч. 1 ст.383 КАС України дозволяє дійти висновку, що позивач може звернутися із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем саме на стадії виконання такого рішення суду.

Однак у поданій заяві, всупереч п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України, позивачем не надано інформації про день пред`явлення виконавчих листів до виконання та не зазначено інформацію про хід виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 визначено, що перед тим як подати заяву у порядку статті 383 КАС України, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Водночас позивач не надав доказів пред`явлення виконавчого листа до виконання, що свідчить про те, що стадія примусового виконання рішення не вичерпана, що не заперечується позивачем у поданій заяві в порядку ст. 383 КАС України.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що позивачем не дотримано вимог частини 2 ст. 383 КАС України при зверненні до суду з заявою, відтак заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст.241, 243, 248, 293-295, 383 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку ст.383 КАС України - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко