Решение № 139635883, 10.09.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/679/26 Пров. №2/478/472/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - позивач) через електронну систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 1409159 від 23.12.2019 року у розмірі 19 750,00 грн, 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що 23.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі по тексту - ТОВ «МІЛОАН») та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 1409159, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані йому шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок.

ТОВ «МІЛОАН» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, натомість відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 19 750,00 грн, в тому числі: 5000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11250,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією; 2500,00 грн заборгованість по штрафах/пені.

27 березня 2020 року між ТОВ «МІЛОАН» і позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ, за умовами якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 1409159 від 23.12.2019 року.

Виходячи з цього, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту на загальну суму 19 750,00 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явились. Зі змісту позову вбачається, що представник позивача просить суд проводити судовий розгляд без його участі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився та про поважні причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань щодо відкладення судового засідання не подавав, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

З огляду на ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2019 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено кредитний договір (індивідуальна частина) № 1409159.

Відповідно до умов п. 1 Договору позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Сума кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 23.12.2019 року. Дата повернення кредиту: 07.01.2020 року. Сукупна вартість кредиту складає 3250,00 грн та 1,582,00 відсотків річних у процентному значенні. Комісія за надання кредиту складає 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом складають 2250,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

За умовами п.п. 2.1. п. 2 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника. Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 6.1.,6.2. п.6 Договору кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті Товариства. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепт) надається позичальнику шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (СМС) на мобільний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказану позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору в особистому кабінеті на веб-сайті Товариства.

Додатком до Договору є Графік розрахунків, згідно якого сторони узгодили дату платежу: 07.01.2020 року у загальному розмірі 8 250,00 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «МІЛОАН» від 10.09.2025 року б/н при підписанні документів відповідач використовував одноразовий ідентифікатор: S85461, отриманий 23.12.2019 року на мобільний номер телефону.

Відповідно до платіжного доручення № 9292948 від 23.12.2019 року ТОВ «МІЛОАН» на ім`я відповідача (кредит рахунку НОМЕР_1 ) було перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн.

Факт належності платіжної картки № 4149439013665421 відповідачу та отримання на його рахунок грошових коштів у розмірі 5000,00 грн підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 18.08.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260811/66503-БТ.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач на підставі кредитного договору від 23.12.2019 року № 1409159 отримав грошові кошти під гарантії їх повернення протягом строку кредитування зі сплатою процентів за користування кредитом та разовою комісією в сумі 1000,00 грн. Договір було укладено між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» в електронній формі із прийняттям умов кредитного договору шляхом його підписання відповідачем за допомогою електронного підпису.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за кредитом у визначений Договором строк кредитування. Натомість, з відомості ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення, а також з Виписки з особового рахунку за кредитним договором вбачається, що заборгованість відповідача складає 19 750,00 грн.

В свою чергу, 27 березня 2020 року між ТОВ «МІЛОАН» і позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ, за умовами якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «МІЛОАН».

Факт отримання права вимоги до відповідача позивачем вбачається з акту приймання передачі Реєстру Боржників від 27.03.2020 року, Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 49-МЛ та платіжної інструкції від 27.03.2020 року № 17922.

Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі досліджених доказів та оцінки встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, в тому числі, факт укладення кредитного договору, перерахування коштів відповідачу, неналежного виконання ним умов договору та обставини переходу прав вимоги до позивача як нового кредитора, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, з огляду на те, що кредитний договір було укладено у період до введення на території України воєнного стану, нараховані штрафні санкції відповідачу також підлягають стягненню та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не можуть бути застосовані.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 8000,00 грн надав:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, який укладений між ТОВ «ФК КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «Апологет», в особі керуючого партнера - адвоката Усенка М.І., в якому визначено, що вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн;

- акт № Д/23294 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026 року, відповідно до якого вартість послуг за ведення справи по боржнику ОСОБА_1 становить 8000,00 грн;

- детальний опис наданих послуг до акту № 232, в якому деталізовано надані послуги та кількість витраченого часу.

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не навів будь-яких обставин проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним та обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 8000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 610, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, ст. 3, 11, 12 "Про електронну комерцію", п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та, керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 1409159 від 23.12.2019 року у розмірі в тому числі: 5000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11250,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією; 2500,00 грн заборгованість по штрафах/пені, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 8000,00 грн - витрат за професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 10.09.2026 року.

Суддя