Решение № 139635580, 10.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7479/26

Провадження № 2-а/127/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області від представника позивача Папенка Руслана Станіславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №6719612 від 24.02.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позов мотивовано тим, що постановою серії ЕНА №6719612 від 24.02.2026 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Підставою накладення адміністративного стягнення стало те, що на переконання працівників патрульної поліції, позивач порушив вимоги ПДР, а саме п. 1.12 та п. 8.5.1 цих Правил.

На думку позивача, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

За даною постановою нібито позивач, керуючи автомобілем Фольксваген перетнув дорожню розмітку 1.12 на вимкнену стрілку світлофора та здійснив рух ліворуч зі смуги руху призначеної для руху прямо, чим порушив п.8.5.1. ПДР - порушення вимог горизонтальної розмітки. Згідно з оскаржуваною постановою на позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн.

Сторона позивача стверджує, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу і перевірку документів. На місці складання постанови поліцейський не надав доказів і не послався на жодні докази (п. 7 постанови) і не надав можливості скористатися правничою допомогою. Тобто із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було перевіряти, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Волошанової Тетяни Володимирівни про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6719612 від 24.02.2026р. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., та закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні). Витребувано в Департаменту патрульної поліції Національної поліції України належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА №6719612 від 24.02.2026 про накладення адміністративного стягнення.

23.03.2026 на адресу суду від представника відповідача Липовської Н.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити в повному обсязі, оскільки вважає їх безпідставними, адже суб`єкт владних повноважень в даному випадку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами та Конституцією України.

Як зауважено у відзиві, під час патрулювання 24.02.2026 року в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 99 поліцейськими роти №1 БУПП у Вінницькій області ДПП Волошановою Т. та Кондратюком Р. було помічено автомобіль Volkswagen ID 4 CROZZ днз НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керуючи ТЗ перетнув дорожню розмітку 1.12 на вимкнену стрілку світлофора та здійснив рух ліворуч зі смуги руху, призначеної для руху прямо, чим порушив п. 8.5.1 порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки ПДР України. Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст. ст. 33 та 284 КУпАП інспектором було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №6719612 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Представник відповідача у відзиві посилається на ст. 36 КУпАП, згідно якої, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Отже, враховуючи вищевказане, інспектором було об`єднано правопорушення та винесено одну постанову.

На підтвердження вчинення зазначеного правопорушення до відзиву додано відеозаписи з бодікамер працівників поліції та відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля з назвою «WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.57.34», відео з камер відеоспостереження КП «Ситуаційний центр ВМР» з назвою «WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.59.50».

З огляду на наведене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

24.03.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, додатками до якої долучено оптичний диск з відеофайлами з портативних відеореєстраторів працівників поліції 472967, 473693, на яких зафіксовано процес розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо Інякіна Романа Олексійовича та належним чином засвідчена копія постанови серії ЕНА №6719612 від 24.02.2026.

26.03.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками, у якій зазначає, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

При ознайомленні з відеозаписами, наданими відповідачем позивач звертає увагу на наступне. На наданому відповідачем відео немає зафіксованого автомобіля VOLKSWAGEN ID.4 CROZ р.н. НОМЕР_2 . Так, до відзиву було долучено наступні матеріали в додатках:

3. export-barzn.mp4.

4. export-tfhcp.mp4.

5. WhatsApp Image 2026-03-23 at 10.59.51.jpeg.

6. WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.57.34.mp4.

7. WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.59.50.mp4.

В додатках №3 і №4 містяться відеофайли «export-barzn.mp4» і «export tfhcp.mp4», на яких зафіксовано зйомку процесу складання постанови, при якій позивач вимагав доказів порушення ПДР саме з цим автомобілем і спростовував факти порушень. Такі відеозаписи не були долучені до постанови і не підтверджують порушення позивача.

В додатку №5 на фотознімку з назвою «WhatsApp Image 2026-03-23 at 10.59.51.jpeg» містить зображення якогось перехрестя з якимись автомобіля, при цьому не зазначено ні місце, ні номери транспортних засобів. Частина фото взагалі засліплена. Дане фото не було долучено до постанови і не підтверджує порушення позивача.

В додатку №6 міститься відео файл за назвою «WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.57.34.mp4», на якому лише видно як білий автомобіль, перед перехрестям змістився ліворуч і зупинився саме в лівій смузі. При цьому на даному відео лінії 1.12 не видно взагалі. Розмітка 1.12 (стоп-лінія) позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух. Але знака 2.2. не було, а світлофор був зелений. Слід зауважити, що при складані постанови о 20.18.08 год позивач просив показати де стоп лінія (додаток №3 - відео файл «export-barzn.mp4»), але після перегляду відоезапису так і не було видно лінію.

Згідно з Таблицею 1 Горизонтальна дорожня розмітка Державного стандарту ДСТУ 2587:2021 «Безпека дорожнього руху. Розмітка Дорожня. Загальні технічні умови» лінія 1.12 - позначення місць на проїзній частині та велосипедній смузі для зупинки ТЗ (стоп-лінія), де водій повинен зупинитися перед перехрестям, залізничним переїздом тощо, за наявності дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» згідно з ДСТУ 4100, або в місцях, де рух регулюється світлофором згідно з ДСТУ 4092. Примітка. Перед розміткою 1.12 на проїзній частині може бути нанесено розмітку 1.21 «STOP». Правила застосування відповідно до 10.2.12. Але розмітку 1.21 «STOP» не нанесено.

За п. 10.2.12 - Розмітку 1.12 (стоп-лінію) потрібно наносити на смузі (смугах) руху (зокрема, на велосипедній смузі) перед перехрестям, залізничним переїздом тощо, де водій повинен зупинитися за наявності дорожніх знаків 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» згідно з ДСТУ 4100, або в разі сигналу світлофора згідно з ДСТУ 4092 (регулювальника згідно з [2]), що забороняє рух.

У відповідності до п. 8.5.1 ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Згідно з абз. 7 глави 1 розділу 34 ПДР горизонтальна розмітка має таке значення: 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами; 1.11- поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків на ділянках доріг, де перестроювання дозволено лише з однієї смуги; позначає місця, призначені для розвороту, в`їзду і виїзду з майданчиків для стоянки тощо, де рух дозволено лише в один бік.

Згідно з п. 6.3.1 ДСТУ 2587:2021 основне призначення розмітки організація дорожнього руху забезпеченням візуального орієнтування водіїв під час вибору напрямку й режимів руху за різних дорожніх умов; інформування та попередження про небезпеку й умови руху; позначення ділянок для перетину проїзної частини пішоходами та велосипедистами.

Розмітка має бути видимою як у світлу, так і в темну пору доби протягом функціональної довговічності. Відповідно до п. 6.3.3 ДСТУ 2587:2021 протягом строку функціональної довговічності зношеність горизонтальної розмітки по площині не повинна перевищувати 25 %. У той же час з наданих відеозаписів відповідачем вбачається, що на відео не зафіксовано місце перетину дорожньої розмітки 1.12. З матеріалів справи не вбачається, чи було поліцейським досліджено зношеність горизонтальної розмітки на місці вчинення перетину ліні 1.12 позивачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В додатку №7 міститься відеофайл за назвою «WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.59.50.mp4», на якому лише видно як якийсь білий автомобіль повертає ліворуч з лівого ряду, а правіше проїжджають інші автомобілі прямо. Тобто, якщо припустити, що на даному відео саме автомобіль під керуванням позивача, то він з лівого ряду здійснював маневр повороту ліворуч. А це спростовує відомості в постанові про поворот ліворуч зі смуги руху, призначеної для руху прямо. Такий відеозапис не було долучено до постанови і не підтверджує порушення позивача.

При розгляді справи не були досліджені докази порушення (за п. 7 постанови), адже їх не було надано на місці на вимогу позивача і не було надано до суду. Без доказів порушення правил дорожнього руху поліцейський не має права вимагати документи у водія. Відповідно до зазначеного, водій не зобов`язаний надавати документи без доказів порушення Правил дорожнього руху

Враховуючи викладене, позивач просив позов задовольнити повністю, та вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, такими, що не спростовують заявлених позовних вимог.

Інших заяв по суті спору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення, судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/ або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Судом встановлено, що 24.02.2026 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Волошановою Тетяною Володимирівною винесено постанову серії ЕНА № 6719612 від 24.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 . Зі змісту постанови вбачається, що 24.02.2026 року о 20 годині 06 хв в м. Вінниця, по вул. Хмельницьке щосе, 99, позивач, керуючи транспортним засобом Volkswagen ID 4 CROZZ д.н.з. НОМЕР_1 перетнув дорожню розмітку 1.12 на вимкнену стрілку світлофора та здійснив рух ліворуч зі смуги руху, призначеної для руху прямо, чим порушив п. 8.5.1 порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки ПДР України, за що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 Місце зупинки, якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до ПДР України 8.5.1. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 Правил. 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або за сигналу світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.

Знак 5.69 «Місце зупинки» вказує на місце зупинки транспортних засобів під час заборонного сигналу світлофора (регулювальника) чи перед залізничними переїздами, рух через які регулюється світлофорами.

Пункт 8.7.3 Правил дорожнього руху викладено таким чином:

8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:

а) зелений дозволяє рух;

б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.

в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Тобто Правила дорожнього руху передбачають категоричну вимогу для водія транспортного засобу зупинитись на вимкнений зелений сигнал світлофора у вигляді стрілки на чорному фоні, оскільки він забороняє рух у зазначеному напрямку.

Відповідно до пункту 2.3 б) ПДР України, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою.

Відповідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

На підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕНА №6719612 від 24.02.2026, представником відповідача надано суду відеозаписи з відеореєстратора службового автомобіля з назвою «WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.57.34», відео з камер відеоспостереження КП «Ситуаційний центр ВМР» з назвою «WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.59.50» та відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції 472967, 473693.

Проаналізувавши відеозапис з відеореєстратора службового транспортного засобу під назвою «WhatsApp Video 2026-03-23 at 10.57.34», суд зазначає, що на 10 секунді вказаного відеозапису (20:06:07 год) відображено наявність знака 5.69 «Місце зупинки» праворуч світлофора, а також зафіксовано розмітку 1.12 (стоп-лінія), водночас зелений сигнал світлофора у вигляді стрілки на чорному фоні вимкнений, разом з тим, автомобіль Volkswagen ID 4 CROZZ д.н.з. НОМЕР_1 стоїть за дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія).

Таким чином, суд робить висновок, що позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen ID 4 CROZZ д.н.з. НОМЕР_1 перетнув дорожню розмітку 1.12 на вимкнену стрілку світлофора, чим порушив п.8.5.1 ПДР України порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Окрім того, твердження позивача про те, що йому не було надано можливості скористатись правничою допомогою спростовуються наданим суду відеозаписом з портативного відеореєстратора працівника поліції 472967, на якому зафіксовано на 8 хв. 46 сек. як позивач радиться зі своїм адвокатом, разом з тим водій не вчинив жодних дій, які були б спрямовані на прибуття такого захисника до місця розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас даним відеозаписом зафіксовано, що позивача ознайомлено із правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. Слід зауважити, що в процесі розгляду справи, на клопотання позивача було представлено відеозапис з портативного відеореєстратора, встановленого в службовому автомобілі працівників поліції та відеозапис з камер відеоспостереження КП «Ситуаційний центр ВМР». Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Позивачу роз`яснено порядок виконання та оскарження даного рішення.

Разом з тим, оцінюючи твердження позивача стосовно того, що водій не зобов`язаний надавати документи без доказів порушення Правил дорожнього руху, суд зазначає наступне. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX. Надалі воєнний стан був неодноразово продовжений Указами Президента України та діє і на даний час.

Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1455 (далі Порядок №1455) визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з п.10 Порядку №1455, заходи з контролю включають перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо).

У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №564/43/23 зроблено висновок, що Закон України «Про Національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов`язок водія після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи, незалежного від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу. Тому в даному випадку вимога працівника поліції щодо пред`явлення документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР є законною.

Доводи, викладенні позивачем в позові і у відповіді на відзив, суд оцінює критично, оскільки такі спростовано наявними матеріалами справи, та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Позивачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував, що правопорушення він не вчиняв або, що його вина у цьому відсутня.

Відповідачем було надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином постанова серії ЕНА №6719612 від 24.02.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є законною, а тому позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення слід залишити без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 9, 33, 122, 251, 293 КУпАП, ст. 72, 77, 90, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №№6719612 від 24.02.2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - залишити без задоволення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Суддя: