Решение № 139632675, 10.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Справа № 911/867/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Укртранснафта», 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2, код ЄДРПОУ 31570412,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція», 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 135, офіс 1, код ЄДРПОУ 39894111,

про стягнення 184 803,33 грн,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

26.03.2026 року Акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» про стягнення 184 803,33 грн, з яких 94 340,16 грн пеня за невиконання умов Договору на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р., 90 463,17 грн штраф.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.03.2026 р. вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи № 911/867/26 від 29.04.2026 р. останню передано судді Мацко О.С.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було порушено прийняті на себе зобов`язання за Договором на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р. в частині виконання підрядних робіт у строки, визначені Договором.

Відповідач у відзиві від 21.05.2026 р. (вх. № 7019 від 21.05.2026 р.) стверджував про те, що виконання робіт за Договором № 22/789 від 10.07.2025 р. не було можливим у зв`язку з проведенням мобілізаційних заходів, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану, та відповідно недостачею кадрів та неможливістю комплектування бригади ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» необхідною кількістю працівників, що, у свою чергу, є обставиною непереборної сили, внаслідок якої відповідач має бути звільнений від визначеної Договором відповідальності за його порушення.

З огляду на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Укртранснафта» в повному обсязі, а у разі встановлення судом обґрунтованості вказаних вимог просив зменшити на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України заявлену позивачем до стягнення суму штрафних санкцій на 75 %, посилаючись на ненадання останнім жодного доказу на підтвердження настання негативних наслідків недотримання відповідачем строків проведення робіт та збитків, які б були спричинені простроченням виконання зобов`язання.

25.05.2026 р. позивач подав до суду відповідь на відзив від 25.05.2026 р. (вх. № 7149), у якій вказав, що відповідач не довів наявність в нього форс-мажорних обставин, а також за час виконання Договору № 22/789 від 10.07.2025 р. жодним чином не повідомляв АТ «Укртранснафта» про існування обставин непереборної сили.

Крім того, позивач заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на недобросовісну поведінку відповідача, що полягає у порушенні строків надання послуг, що визначені Договором, та ігнорування отриманих ним претензій для добровільної оплати боргу в досудовому порядку.

У запереченні на відповідь на відзив від 29.05.2026 р. (вх. № 7353 від 29.05.2026 р.) відповідач вказав про те, що у листах № 0109/1 від 01.09.2025 р., № 0511/301 від 05.11.2025 р. та №3012/504 від 30.12.2025 р., а також в телефонному режимі він зазначав про неможливість виконання договірних зобов`язань з причин існування непереборних обставин, які не залежать від ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція», що, на думку відповідача, є належним доказом повідомлення АТ «Укртранснафта» про виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору).

Також відповідач наполягав на тому, що неустойка у спірних правовідносинах в заявленому до стягнення розмірі не направлена на компенсацію майнових втрат, а фактично є способом отримання позивачем додаткового доходу у договірних правовідносинах та не має на меті забезпечення справедливості і розумності за наслідками не виконання робіт, з урахуванням тих обставин, які фактично зумовили порушення ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» зобов`язань за Договором.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

10.07.2025 року між Акціонерним товариством «Укртранснафта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» було укладено Договір на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 (а. с. 17-22).

Договір № 22/789 від 10.07.2025 р. та додатки до нього укладались сторонами в електронній формі відповідно до умов Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, відповідно до дефектного акта і умов цього Договору, надання послуг: «Поточний ремонт сховища № 60039 у будівлі виробничого корпусу ЦЕЗ ЛВДС «Кременчук» (м. Полтава)» (ДБН А.2.2-3:2014, код 45220000-5 за ДК 021:2015, Інженерні та будівельні роботи).

Згідно з пунктом 1.2 Договору Підрядник зобов`язується своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконати Роботи, що обумовлені в Договорі та визначені дефектним актом, Підрядник має право залучати до виконання Договору третіх осіб субпідрядників.

Договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2) і становить: без ПДВ 1 076 942,53 грн (один мільйон сімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дві гривні 53 копійки), ПДВ (20 %) 215 388,51 грн (двісті п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 51 копійка). Разом з ПДВ 1 292 331,04 грн (один мільйон двісті дев`яносто дві тисячі триста тридцять одна гривня 04 копійки) (пункт 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору № 22/789 від 10.07.2025 р. визначено, що строки виконання робіт, передбачених пунктом 1.1 Договору, становлять 170 (сто сімдесят) календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі Календарного графіка (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що датою початку виконання Підрядником робіт вважається дата, зазначена Замовником у письмовій заявці про готовність до виконання Договору (далі Заявка).

11.07.2025 року Замовник направив на адресу Підрядника Заявку № 22-02/5/5083-25 від 11.07.2025 р. про готовність АТ «Укртранснафта» до виконання договору (а. с. 47), в якій зазначено дату початку виконання робіт за Договором 15.07.2025 року. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Таким чином, строк виконання робіт, встановлений пунктом Договором № 22/789 від 10.07.2025 р., до 01.01.2026 року (включно).

Позивач стверджує, що станом на дату подання позовної заяви відповідачем не вжито жодних дієвих заходів щодо оформлення допуску та фактичного початку виконання робіт, що унеможливило завершення ремонту у встановлений Договором строк.

Згідно з п. 9.1 Договору № 22-02/5/5083-25 від 11.07.2025 р. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, встановлених Календарним графіком, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання.

Якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 30 календарних днів, Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни невиконаних зобов`язань.

19.01.2026 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 07-00/11/279-26 від 19.01.2026 р. (а. с. 48-49), у якій вимагав від ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» сплатити на користь АТ «Укртранснафта» пеню в розмірі 23 261,96 грн, що передбачена пунктом 9.1 Договору.

Також 17.03.2026 року позивач направив на адресу ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» повідомлення № 22-02/5/1765-26 від 17.03.2026 р. (а. с. 52) про відмову від Договору на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р. з 16 березня 2026 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» 184 803,33 грн, з яких 94 340,16 грн пеня за невиконання умов Договору на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р., 90 463,17 грн штраф.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р. з додатками, Заявка № 22-02/5/5083-25 від 11.07.2025 р. про готовність АТ «Укртранснафта» до виконання договору, претензія № 07-00/11/279-26 від 19.01.2026 р., лист № 22-02/5/551-26 від 29.01.2026 р., повідомлення № 22-02/5/1765-26 від 17.03.2026 р. про відмову від зобов`язань за договором на надання послуг з поточного ремонту об`єкту від 10.07.2025 № 22/789 та ін.

Перелік доказів, якими відповідачка обґрунтовує заперечення проти позову: лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., листи № 1707/2 від 17.07.2025 р., № 0511/301 від 05.11.2025 р., № 0511/302 від 05.11.2025 р., № 3012/504 від 30.12.2025 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Акціонерним товариством «Укртранснафта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» було укладено Договір на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 839 ЦК України визначено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як зазначено вище, пунктом 3.1 Договору № 22/789 від 10.07.2025 р. визначено, що строки виконання робіт, передбачених пунктом 1.1 Договору, становлять 170 (сто сімдесят) календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі Календарного графіка (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що датою початку виконання Підрядником робіт вважається дата, зазначена Замовником у письмовій заявці про готовність до виконання Договору (далі Заявка).

11.07.2025 року Замовник направив на адресу Підрядника Заявку № 22-02/5/5083-25 від 11.07.2025 р. про готовність АТ «Укртранснафта» до виконання договору (а. с. 47), в якій зазначено дату початку виконання робіт за Договором 15.07.2025 року.

Таким чином, строк виконання робіт, встановлений пунктом Договором № 22/789 від 10.07.2025 р., до 01.01.2026 року (включно).

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Докази на підтвердження того, що відповідач приступив до виконання робіт в матеріалах справи відсутні. Факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» умов договору на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р. в частині дотримання строків початку робіт та їх виконання в цілому також визнається відповідачем.

Водночас ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» стверджує, що виконання робіт за Договором № 22/789 від 10.07.2025 р. не було можливим у зв`язку з проведенням мобілізаційних заходів, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану, та відповідно недостачею кадрів та неможливістю комплектування бригади ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» необхідною кількістю працівників, що, у свою чергу, є обставиною непереборної сили, внаслідок якої відповідач має бути звільнений від визначеної Договором відповідальності за його порушення.

Так, згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У розділі 13 Договору № 22/789 від 10.07.2025 р. вказано, що сторона звільняється від визначеної цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), визначених у цьому Договорі, за умови, що настання таких обставин засвідчено у визначеному цим Договором та/або законом порядку.

Під обставинами непереборної сили (форс-мажор) у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини Сторін, поза їхньою волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

З огляду на укладення цього Договору в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який триває, Сторони визнаватимуть воєнний стан як обставину непереборної сили виключно у випадку доведення безпосереднього впливу на можливість виконання зобов`язань за цим Договором.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

При цьому згідно з роз`ясненнями Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

З огляду на викладене, введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки у тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Тобто, відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, має довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили.

Отже, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, але й їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Натомість відповідачем таких доказів до суду не надано. Зокрема Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» не подано до суду доказів на підтвердження неможливості комплектування бригади ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» для виконання робіт за Договором № 22/789 від 10.07.2025 р. необхідною кількістю працівників саме у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та проведенням мобілізаційних заходів.

Також у розділі 13 Договору № 22/789 від 10.07.2025 р. Сторони погодили, що не вважаються обставинами непереборної сили (форс-мажором) недодержання своїх обов`язків тією Стороною, що порушила цей Договір, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання цього Договору, відсутність у Сторони, що порушила Договір, необхідних коштів.

Сторона, що має намір посилатися на обставини непереборної сили (форс-мажор), зобов`язана невідкладно, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів із дня настання таких обставин та їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомити про це іншу Сторону. Повідомлення направляється цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення та має містити інформацію про обставини непереборної сили (форс-мажор) з обґрунтуванням їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, а також орієнтовний період їхньої дії/впливу.

У випадку об`єктивної неможливості направити повідомлення іншій Стороні у порядку, встановленому п. 13.4 Договору, Сторона невідкладно, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів із дня настання таких обставин та їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, надсилає таке повідомлення із застосуванням технічних засобів миттєвого зв`язку (телеграма, факсограма, електронна пошта тощо). Надсилання повідомлення у такий спосіб не звільняє Сторону від обов`язку подальшого направлення письмового повідомлення іншій Стороні у порядку, передбаченому цим Договором.

Повідомлення та інші документи, що надійшли від Сторони, яка перебуває під впливом обставин непереборної сили (форс-мажору), засобами миттєвого зв`язку (телеграма, факсограма, електронна пошта тощо), мають силу оригіналів до моменту отримання іншою Стороною оригінальних примірників зазначених документів.

Наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або іншого компетентного органу, визначеного законодавством України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст.ст. 76 77 ГПК України докази на підтвердження того, що ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» повідомляло АТ «Укртранснафта» про наявність будь-яких обставин, які перешкоджають можливості виконанню відповідачем зобов`язань за Договором № 22/789 від 10.07.2025 р.

Так, відповідач вказував про те, що у листах № 0109/1 від 01.09.2025 р., № 0511/301 від 05.11.2025 р. та № 3012/504 від 30.12.2025 р., а також в телефонному режимі він зазначав про неможливість виконання договірних зобов`язань з причин існування непереборних обставин, які не залежать від ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція».

Однак, відповідачем не надано до суду оригіналу чи належним чином засвідченої копії листа № 0109/1 від 01.09.2025 р., а також доказів направлення позивачу листів № 0511/301 від 05.11.2025 р. та № 3012/504 від 30.12.2025 р. в порядку, визначеному розділом 13 Договору № 22/789 від 10.07.2025 р.

Таким чином, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин та відсутність вини є необґрунтованим.

Крім того, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 р. у справі №910/17876/19.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно з п. 9.1 Договору № 22-02/5/5083-25 від 11.07.2025 р. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, встановлених Календарним графіком, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання.

Якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 30 календарних днів, Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни невиконаних зобов`язань.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання підрядником робіт за розірваним договором, судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Позивачем наведено розрахунок пені за невиконання відповідачем зобов`язань за Договором на надання послуг з поточного ремонту об`єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) № 22/789 від 10.07.2025 р. в розмірі 94 340,16 грн та штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 30 календарних днів в розмірі 90 463,17 грн (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 47).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві від 21.05.2026 р. (вх. № 7019 від 21.05.2026 р.) також просив зменшити на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України заявлену позивачем до стягнення суму штрафних санкцій на 75 %.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення вказаних сум.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки, а також розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.07.2023 р. у справі № 914/3231/16 та відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що відповідачем не наведено виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а також не надано доказів надмірності вказаних сум, заявлених Акціонерним товариством «Укртранснафта» (у порівнянні з сумою основного зобов"язання, у виконанні якого допущено порушення), та враховуючи інші обставини справи у сукупності, , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція».

Запровадження у державі воєнного стану також не може бути підставою для застосування у даному випадку положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, оскільки зазначена обставина стосується обох сторін справи; відповідачем не надано доказів на підтвердження перешкоджання здійсненню підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» під час воєнного стану (зупинення роботи, звільнення та мобілізація працівників, використання майна для воєнних потреб тощо).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Укртранснафта» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 135, офіс 1, код ЄДРПОУ 39894111) на користь Акціонерного товариства «Укртранснафта» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2, код ЄДРПОУ 31570412) 94 340,16 грн пені, 90 463,17 грн штрафу, 2 662,40 грн судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 10.09.2026 р.

Суддя О.С. Мацко