№ 139630463, 31.08.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1166/26

провадження № 3/631/458/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 18 вересня 2019 року, органом 6326, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 465610, складеного 18 серпня 2026 року інспектором ювенальної поліції відділу СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко Альбіною Володимирівною, убачається, що ОСОБА_1 не займається вихованням своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , 17 серпня 2026 року о 18 години 20 хвилин громадянка ОСОБА_1 в присутності дітей вживала алкогольний напій та не створила умови для проживання дітей, про що складено акт Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради від 17 серпня 2026 року, чим порушила статтю 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як неналежне виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення належних умов життя неповнолітніх дітей.

ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнала повністю, запевнила суд, що в подальшому буде більш відповідальніше ставитись до своїх батьківських обов`язків.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини підтверджується сукупністю даних, що містяться в наступних належних та допустимих доказах, безпосередньо досліджених в судовому засіданні, а саме:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 465610, складеному 18 серпня 2026 року інспектором ювенальної поліції відділу СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко Альбіною Володимирівною, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не займається вихованням своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , 17 серпня 2026 року о 18 години 20 хвилин громадянка ОСОБА_1 в присутності дітей вживала алкогольний напій та не створила умови для проживання дітей, про що складено акт Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради від 17 серпня 2026 року, чим порушила статтю 12 Закону України «Про охорону дитинства». Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 та містить її особистий короткий підпис із вказівкою «з протоколом згодна» (а. с. 2);

копії рапорту інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Василя Калашника про те, що ним спільно із поліцейським сектору реагування патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Шарапа К. С. та інспектором сектору реагування патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 під час несення служби на добовому чергуванні у складі групи реагування патрульної поліції «Водолага 36» 16 серпня 2026 року о 19 годині 37 хвилин здійснювали виїзд за повідомленням 60.3203. В ході опрацювання виклику було встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, а саме мала виражений запах алкоголю з порожнини рота, хитку ходу та поведінку, що не відповідала обстановці. Також вона є матір`ю трьох малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за якими вона належним чином не слідкує, так як відпочивала та святкувала, вживаючи спиртні напої, через що їй зробив зауваження її колишній чоловік ОСОБА_6 . Це стало причиною того, що між ними виник словесний конфлікт та увесь час відпрацювання виклику вівся відеозапис на службові бодікамери TECSAR інвентаризаційний номер 1113057280-1, 30144022-2 (а. с. 3);

письмових поясненнях ОСОБА_6 від 18 серпня 2026 року, який пояснив, що 17 серпня 2026 року у нього в гостях знаходилась колишня дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з їх дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в присутності яких остання вживала пиво і він сказав їй, щоб вона покупала дітей та переодягнула, на що остання відповіла відмовою. Він взяв ОСОБА_1 за руку і остання почала телефонувати до поліції, тому що була дуже п`яна, не керувала своїми діями і не могла в необхідному обсязі виховувати дітей. По приїзду Служби у справах дітей був складений акт, в якому сказано, що умови для дітей не створені (а. с. 5).

письмових поясненнях ОСОБА_1 від 18 серпня 2026 року, яка пояснила, що вона виховує трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, 17 серпня 2026 року о 18 годині 20 хвилин вона почала вживати пиво марки «1715», випила 2 літри та сильно сп`яніла. Випивала в присутності дітей, що є загрозою для їх життя та здоров`я. Приблизно о 19 годині 00 хвилин колишній чоловік, у якого вони гостювали, ОСОБА_6 , наказав покупати дітей та вона одразу цього не зробила. ОСОБА_6 почав говорити гучніше, через що вона викликала поліцію, оскільки перебувала у сильному стані алкогольного сп`яніння. Також приїхали працівники Служби у справах дітей, які склали акт, у якому було зафіксовано, що за вищевказаним домоволодінням умови для проживання дітей не створені (а. с. 6);

копії акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 17 серпня 2026 року комісією у складі: начальника Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області М. Синиці, ФСР I категорії Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Я. Таници, ФСР I категорії Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Н. Степаненко і поліцейського офіцера громади СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Ю. Пашковим, в якому зазначено, що на підставі повідомлення відділення поліції № 3 Харківського районного відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області з метою оцінки ситуації, що склалась та оцінки рівня безпеки проведення обстеження умов проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок цегляний, критий шифером, вікна пластикові. Електро-, газопостачання підключено. В будинку стіни пошпакльовані, підлога залита, двері (міжкімнатні) відсутні. Є два дивани та одяг дитячий складений. Зі слів батька дітей, ОСОБА_6 , діти з матір`ю проживають у сусідньому будинку свекрухи, де харчуються і ночують. Поспілкувавшись з матір`ю дітей вона повідомила, що в них на руках квитки щодо фактичного місця проживання як внутрішньо переміщених осіб в АДРЕСА_3 . Для виховання та розвитку дітей умови відсутні. Вказаний акт підписаний ОСОБА_6 і ОСОБА_1 без зауважень та доповнень (а. с. 10 11);

копії розписки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеної на ім`я тимчасового виконуючого обов`язки заступника начальника СВГ відділення поліції № 3 Харківського районного відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Володимира Сосюрки від 16 серпня 2026 року, в якій зазначено, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , і зобов`язується забезпечити безпеку життя та здоров`я своїх онуків: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в період з 20 години 30 хвилин 16 серпня 2026 року до того часу, доки інспектором ювенальної превенції не буде її повідомлено про відсутність такої необхідності. Вона перебуває у здоровому глузді та тверезому стані. З онуками мешкає в одному домоволодінні за вищевказаною адресою (а. с. 14 15).

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя малолітньої дитини, а тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає наявність щирого каяття та відсутність діючих адміністративних стягнень у ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша репресивно-каральна («штрафна») полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція запобіжно-виховна тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, а також наявність на її утриманні трьох неповнолітніх дітей, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді попередження.

Саме ця міра покарання, на думку судді, буде достатньою для виправлення правопорушника та запобігання вчинення нею нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 665 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 11, 23, 24, 25, 27, 33 36, частиною 2 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 184, статтями 245, 246, 249 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців

Суддя Т. М. Трояновська