Решение № 139629337, 10.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3722/26

Провадження № 2/345/2675/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І. розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

23.06.2026 на адресу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Так, представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 97 016,11 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662, 40 грн. та за надання правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису, шляхом застосування одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідач отримав кредитні кошти у загальному розмірі 20 000,00 грн., які були перераховані на його банківський рахунок частинами: 3200,00 грн - 24.03.2023 року, 1 000,00 грн 31.03.2023, 2 500,00 грн, 2 000,00 грн та 4000,00 грн 30.04.2023, 1000,00 грн, 2000,00 грн та 2000, 00 грн - 02.05.2023 року, 2000,00 грн. 03.05.2023 та 300,00 грн. 05.11.2023 .

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на користь ТОВ "Таліон Плюс", яке в подальшому передало право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", а останнє - позивачу ТОВ "Фінансова компанія "Ейс".

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином зобов`язання не виконує, кредит та проценти не сплачує.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на момент звернення до суду загальна сума заборгованості становить 97 016,11 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 19 994,14 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом 77 021,97 грн.

Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач просить стягнути з відповідача 97 016,11 грн. заборгованості за кредитним договором №314248586 від 24.03.2023 року, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За згодою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 314248586 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором .

Укладенню договору передувало вчинення відповідачем дій в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, а саме: реєстрація на офіційному сайті, створення особистого кабінету, подання заявки із зазначенням персональних даних, проходження процедури ідентифікації (верифікації), ознайомлення з умовами договору та правилами надання кредиту, а також підтвердження акцепту оферти шляхом використання одноразового ідентифікатора .

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у сумі 3200,00 грн, які були перераховані на банківську картку відповідача .

У подальшому відповідач скористався правом на збільшення суми кредиту (отримання додаткових траншів), у зв`язку з чим загальна сума отриманих ним кредитних коштів склала 20 000,00 грн .

Кредитний договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом також встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у встановлені договором строки не повернув .

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, а відповідно до Реєстру прав вимоги від 26.03.2024 року відповідно до якого право вимоги за кредитним договором було відступлено новому кредитору.

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01, на підставі якого право вимоги було відступлено наступному кредитору .

16 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача .

Факт переходу права вимоги підтверджується відповідними договорами факторингу, реєстрами прав вимоги (реєстрами боржників) та актами приймання-передачі.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором становить 97 016,11 грн, яка складається з: 19 994,14 грн - заборгованість за тілом кредиту; 77 021,97 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем виникли правовідносини, що випливають із кредитного договору, які за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 509 ЦК України, за яким одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. При цьому відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в електронному документі.

Відповідно до ч.ч. 3, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом акцепту пропозиції (оферти) та, у разі його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З огляду на встановлені судом обставини укладення кредитного договору, суд дійшов висновку, що такий договір є належним та укладеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений строк.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши грошові кошти, належним чином свої зобов`язання не виконав, кредит та проценти у визначений договором строк не повернув, що свідчить про порушення грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у зв`язку з відступленням права вимоги. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

З матеріалів справи вбачається, що право вимоги за кредитним договором неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу, укладених між відповідними фінансовими установами, а відтак позивач набув статусу належного кредитора у зобов`язанні.

При цьому відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а тому укладені договори факторингу користуються презумпцією правомірності.

Щодо розміру заборгованості, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, а відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються договором.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами кредитного договору та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, досліджених доказів та наведених норм матеріального права, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини з надання та повернення кредиту, які підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме кредитним договором, укладеним в електронній формі, доказами перерахування грошових коштів відповідачу, а також розрахунком заборгованості, який відповідає умовам договору.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свого обов`язку щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитом у визначені договором строки, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому право вимоги за вказаним кредитним договором правомірно перейшло до позивача на підставі укладених договорів факторингу, що підтверджується відповідними доказами, які не спростовані та не оспорені у встановленому законом порядку.

Надані позивачем докази є послідовними, взаємоузгодженими та достатніми для висновку про наявність у відповідача заборгованості у заявленому розмірі, при цьому суд не встановив підстав для сумніву у правильності проведеного позивачем розрахунку, оскільки він здійснений відповідно до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства.

Водночас відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, не довів факту належного виконання своїх зобов`язань або їх часткового виконання, а також не заявив заперечень щодо розміру заборгованості, що відповідно до положень ст. 81 ЦПК України покладає на нього негативні процесуальні наслідки.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, зокрема в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 97 016 грн 11 коп., яка складається з 19 994 грн 14 коп. заборгованості за тілом кредиту та 77 021 грн 97 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст. ст. 137, 141 ЦПК України, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову, а саме - 2662,40 грн

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що заявлений їх розмір становить 7000 грн, однак з огляду на характер спору, обсяг наданих послуг, складність справи та принципи розумності і співмірності, приходить висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим. А навпаки, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи.

Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до суми 3000 грн., яка буде співмірною по відношенню до обставин, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України та яка відповідатиме характеру і обсягу узгодженими між сторонами і фактично наданими адвокатом послугами.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.526, 536,549,572,589,1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263,265,280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) 97 016,11 грн. заборгованості за кредитним договором №314248586 від 24.03.2023 року, 2662,40 грн. сплаченого судового збору, а також 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: