Приговор № 139629072, 10.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4564/26

Провадження № 1-кп/191/315/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості (між прокурором та обвинуваченим, захисником)у кримінальному провадженні стосовно:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має середню освіту, одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

у травні місяці 2024 року, точну дату, час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 31.07.2024 у ОСОБА_5 , виник умисел спрямований на підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідома підробленого документа.

Так, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого умислу вирішив незаконним шляхом виготовити та в подальшому використати завідомо підроблений офіційний документ, а саме акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), а також пов`язані з ним документи, зокрема виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісієюз метою подальшого незаконного отримання відстрочки від призову на військову службу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права з метою використання його підроблювачем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , у невстановленому місці, у невстановлену дату, час та спосіб, однак не пізніше 08.07.2024 вступив у змову з невстановленою особою (матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження), яка за грошову винагороду погодилась виготовити завідомо підроблені документи - акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), а також пов`язані з ним документи, зокрема виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією. З цією ж метою ОСОБА_5 у невстановленому місці та у невстановлену дату, час та спосіб передав невстановленій особі (матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження) свої анкетні дані, дані своєї матері, для внесення до зазначених документів завідомо неправдивих відомостей про здійснення ним догляду за своєю матір`ю, яка нібито потребує постійного догляду та грошові кошти.

У подальшому ОСОБА_5 у невстановленому місці та у невстановлену дату, час та спосіб, однак не пізніше 08.07.2024, достовірно знаючи, що його мати не проходила відповідного медичного обстеження та не потребує постійного нагляду, отримав від невстановленої особи (матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження) завідомо підроблений документ - акт

№ 926 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 08.07.2024, виданий Управлінням соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 25001414), виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (серія 12 ААГ №096069), до якого внесені завідомо неправдиві відомості щодо здійснення ним постійного догляду за своєю матір`ю, з метою подальшого використання такого документа.

За вказаних обставин ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленою особою, виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного з підробленням офіційного документу, шляхом надання (повідомлення) такій особі своїх анкетних даних та даних своєї дружини, які необхідно було зазначити при підробленні документа, а також шляхом надання такій особі інших даних, необхідних для підроблення посвідчення.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , кваліфікуються за ч. 3 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права з метою використання його підроблювачем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.

Надалі, 07.08.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою:

АДРЕСА_1 , реалізуючи свій раніше сформований прямий умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи, що наявний в нього документ: акт №926 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 08.07.2024, виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (серія 12 ААГ №096069) є підробленим, долучив останній до заяви про надання відстрочки від призову відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 та пред`явив службовим особам РТЦК та СП, тим самим використав завідомо підроблений документ для створення видимості наявності законних підстав для відстрочки від призову на військову службу.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

За сукупністю дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 3 ст. 358 КК України підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права з метою використання його підроблювачем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб; за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

07.09.2026 року між сторонами кримінального провадження: прокурором Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 , з іншого боку, було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. ст. 394, 424, 468, 469, 472 - 474 КПК України в приміщенні Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області, згідно умов якої ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, перерахувати на користь ЗСУ грошові кошти у сумі 60000 гривень та сторонами погоджено вид та міру покарання, передбачені в межах санкції відповідних статей КК України, а саме:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, строком на

2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді у виді штрафу в розмірі

50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

850 (вісімсот п`ятдесят) гривень

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В угоді також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся. Крім того, пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки невиконання угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив суд затвердити угоду.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченого, зазначивши, що угода про визнання винуватості стосовно останнього, укладена у відповідності із КПК та КК України, та в його присутності, просив суд її затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Суд, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов наступного висновку.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором, обвинуваченим та його захисником, повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки її умови не суперечать вимогам КК України, КПК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

При призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є:

-за ч. 3 ст. 358 КК України нетяжким злочином;

-за ч. 4 ст. 358 КК України - кримінальним проступком;

а також враховано особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, матеріальна шкода незаподіяна.

В якості пом`якшуючих покарання обставини, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, згідно положень ст. 67 КК України, не встановлені.

Крім того, обвинувачений цілком розуміє, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

За таких обставин, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді узгодженої сторонами міри покарання в межах санкції інкримінованих статей Кримінального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 07.09.2026 року у кримінальному провадженні укладену між прокурором Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 з іншого боку.

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, строком на 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1