Решение № 139628850, 10.09.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1845/26

Номер провадження 2-о/184/85/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Руденко М.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту проживання однією сім`єю заявника з дідусем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Факт смерті зареєстрований 10 січня 2026 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за актовим записом №17, видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 10.01.2026. ОСОБА_2 був рідним дідусем заявника. Він прожив та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інших родичів, окрім заявника, у померлого не має. Дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 померли. В кінці 2021 року, після смерті дружини, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я в силу поважного віку дідуся, заявник декілька раз на тиждень навідував його та доглядав за ним, а після смерті доньки (матері заявника) взагалі переїхав до хворого дідуся, оскільки стан його здоров`я значно погіршився, він мав підвищений тиск, не міг сам себе обслуговувати. У період з середини червня 2024 року по день смерті ОСОБА_2 , заявник з дідусем проживали однією сім`єю, як дід з онуком, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, заявник ОСОБА_1 закупав продукти харчування, сезонний одяг, оплачував лікування дідуся. З метою оформлення своїх спадкових прав після смерті дідуся, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., якою 15.07.2026 було відкрито спадкову справу за №222/2026. Щодо майна, яке належало померлому ОСОБА_2 нею було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки пропущений строк, встановлений законом для прийняття спадщини (відсутні документи, що встановлюють факт спільного проживання спадкодавця зі спадкоємцем, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами), про що 20.07.2026 видано відповідну постанову. Рішення суду надасть заявнику можливість оформити свої спадкові права.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Представник заінтересованої особи Покровської міської ради Дніпропетровської області, до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі, при прийнятті рішення по справі покладаються на розсуд суду.

Суд, вислухавши доводи заявника, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 75 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10.01.2026 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за актовим записом №17.

Заявник ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області 13.02.2002, актовий запис №51.

Факт народження матері заявника ОСОБА_6 підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Рай РАЦС Усть Янського району Як. АССР 22.04.1980 за актовим записом №27, батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Факт одруження матері заявника та зміна прізвища з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 09.09.2023, про що складено актовий запис №122.

Мати заявника, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 27.07.2024 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №471.

Дружина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (бабуся заявник), померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , факт смерті зареєстрований Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що 07.10.2021 за актовим записом №637 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 .

З метою оформлення своїх спадкових прав після смерті дідуся, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., якою 15.07.2026 було відкрито спадкову справу за №222/2026.

20.07.2026 за №519/02-31 приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини становить 6 місяців, що починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.3 ст.1270 ЦК України у разі пропущення цього строку він може бути поновлений лише за рішенням суду, якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений строк з поважних причин. Згідно з поданими документами дата смерті спадкодавця 08.01.2026, тобто строк для подання заяви про прийняття спадщини закінчився 08.06.2026. Заява про прийняття спадщини в установлений строк ОСОБА_1 подана не була. Факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини документами, що знаходяться у спадковій справі не підтверджується.

Всі вищезазначені факти, а також відсутність інших спадкоємців підтверджується копією спадкової справи №222/2026 від 15.07.2026 на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку на виконання ухвали Покровського міського суду Дніпропетровської області надала приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П.

Крім того, факт спільного проживання заявника з ОСОБА_2 підтверджується допитаними в судовому засіданні свідками.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказав, що заявник ОСОБА_10 є його однокласником, вони мають дружні відносини. ОСОБА_1 спочатку проживав з матір`ю, а після її смерті почав проживати з дідом ОСОБА_2 останні два роки на Гірняку в м. Покрові.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вказав, що він є вітчимом заявника. Після смерті дружини (матері заявника ОСОБА_1 ) ОСОБА_12 проживав разом з дідусем ОСОБА_2 , з яким вели спільне господарство та вели спільний бюджет. Інших родичів у діда не було. Донька знаходиться в Німеччині, за спадщиною не зверталася.

Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У порядку окремого провадження розглядаються також інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно до ч.2 ст.315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення фактів спільного проживання заявника зі спадкодавцем та родинного зв`язку між ними, необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд не вбачає наявність будь-якого спору про право у даному випадку.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявнику для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини.

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити заявнику факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 263-265, 279, 317 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю осіб, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дідуся та онука, до дня смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.09.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко