Решение № 139628041, 10.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13040/20

Провадження № 6/712/506/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за заявою представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» Харченко Вікторії Олександрівни про заміну сторони у виконавчому провадженні, боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ КБ «Приватбанк», Першій відділ державної виконавчої служби у м.Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-, -

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/13040/20 задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На виконання зазначеного судового рішення 03 червня 2021 року видано виконавчий лист № 712/13040/20.

Виконавчий документ перебував на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 66181370. 30 травня 2024 року виконавче провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено первісному стягувачу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло права грошової вимоги за кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру, у тому числі за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .

При передачі документів новому кредитору оригінал виконавчого листа № 712/13040/20 переданий не був.

З метою встановлення його місцезнаходження ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до АТ КБ «ПриватБанк» із запитом від 12 березня 2026 року. З отриманої 31 березня 2026 року відповіді банку вбачається, що оригінал виконавчого документа втрачено (знищено).

Посилаючись на перехід до нього права вимоги за відповідним зобов`язанням та втрату оригіналу виконавчого документа, заявник просить замінити АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 712/13040/20 та видати його дублікат.

Представник заявника просив здійснювати розгляд заяви без його участі.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2026 року заяву прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд без виклику учасників справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд заяви, однак письмових пояснень, заперечень чи інших заяв по суті порушених перед судом питань не подали.

Дослідивши матеріали справи та надані заявником докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/13040/20 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором.

На виконання зазначеного судового рішення 03 червня 2021 року видано виконавчий лист № 712/13040/20.

Вказаний виконавчий документ перебував на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 66181370, яке 30 травня 2024 року було завершено, після чого оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» як клієнтом та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» як фактором укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого останньому відступлено права грошової вимоги до позичальників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про заміну стягувача, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, відступлення права вимоги є юридичним фактом, наслідком якого є вибуття первісного кредитора з відповідного матеріального правовідношення та вступ до нього нового кредитора в тому обсязі прав, який належав первісному кредитору на момент такого переходу.

Процесуальне правонаступництво у цьому випадку є похідним від правонаступництва у матеріальному правовідношенні. Перехід права вимоги, підтвердженого судовим рішенням, не припиняє відповідного зобов`язання та не змінює змісту судового рішення, а зумовлює необхідність приведення процесуального статусу його учасників у відповідність до фактичного суб`єктного складу матеріального правовідношення.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, встановивши, що на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , яке було предметом судового розгляду у справі № 712/13040/20 та підтверджене судовим рішенням, суд доходить висновку про наявність правових підстав для заміни первісного стягувача його правонаступником.

Водночас саме по собі процесуальне правонаступництво не забезпечує новому кредитору можливості реалізувати право на примусове виконання судового рішення у випадку втрати виконавчого документа.

Вирішуючи вимогу про видачу дубліката виконавчого листа, суд враховує таке.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний чи приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд має встановити наявність у сукупності двох юридично значущих обставин: втрату оригіналу виконавчого документа та звернення із заявою про видачу його дубліката в межах строку, встановленого для пред`явлення документа до виконання.

Крім того, видача дубліката не може мати наслідком повторне стягнення вже виконаного зобов`язання, оскільки дублікат виконавчого документа не створює нового обов`язку боржника, а лише відтворює втрачений документ, виданий на виконання судового рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 712/13040/20 перебував на виконанні у виконавчому провадженні № 66181370. Після завершення виконавчого провадження 30 травня 2024 року оригінал виконавчого документа було направлено первісному стягувачу.

Разом із тим при відступленні права вимоги ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» оригінал зазначеного виконавчого документа переданий не був.

З метою з`ясування його місцезнаходження заявник звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із відповідним запитом. З відповіді банку, отриманої заявником 31 березня 2026 року, вбачається, що оригінал виконавчого листа втрачено (знищено).

Отже, на час вирішення заяви оригінал виконавчого документа відсутній у нового кредитора, не перебуває на примусовому виконанні, а наданими суду доказами підтверджено неможливість його подальшого використання первісним стягувачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) виходила з того, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, заява про видачу дубліката втраченого виконавчого документа вважається поданою в межах установленого строку. Натомість у разі спливу такого строку, якщо його не поновлено, підстав для видачі дубліката немає.

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначив, що підставою для видачі дубліката виконавчого документа є його втрата, а відсутність виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про його втрату.

З огляду на встановлені обставини суд вважає факт втрати оригіналу виконавчого листа № 712/13040/20 доведеним.

Щодо дотримання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім випадків, установлених законом.

Разом із тим законодавцем запроваджено спеціальне правове регулювання перебігу строків, установлених Законом України «Про виконавче провадження», на період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Виконавчий лист у справі № 712/13040/20 видано 03 червня 2021 року, тобто станом на 24 лютого 2022 року встановлений законом трирічний строк його пред`явлення до виконання не закінчився.

Крім того, виконавчий документ фактично пред`являвся до примусового виконання та перебував на виконанні у виконавчому провадженні № 66181370 до 30 травня 2024 року.

Воєнний стан в Україні на час вирішення заяви не припинений і не скасований.

Отже, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, а тому передбачена підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України умова для видачі дубліката виконавчого документа дотримана.

При цьому суд враховує, що відповідно до статей 18, 431 ЦПК України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а його виконання становить завершальну стадію судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала залишення остаточного та обов`язкового судового рішення невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання судового рішення для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є складовою «судового розгляду» (рішення у справах «Hornsby v. Greece», «Shmalko v. Ukraine, 2004»).

Разом із тим, видача дубліката виконавчого листа не змінює змісту судового рішення, не створює для боржника нового чи додаткового обов`язку та не відновлює вже виконану частину зобов`язання. Дублікат лише замінює втрачений оригінал виконавчого документа та може бути виконаний виключно в межах тієї частини судового рішення, яка фактично залишається невиконаною.

Таким чином, у цій справі встановлена необхідна сукупність юридичних фактів: право вимоги, підтверджене судовим рішенням, перейшло від АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»; первісний стягувач вибув із матеріального правовідношення; оригінал виконавчого листа втрачено; виконавчий документ на цей час не перебуває на примусовому виконанні; строк для його пред`явлення до виконання не закінчився.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви та наявність правових підстав як для заміни первісного стягувача його правонаступником, так і для видачі останньому дубліката виконавчого листа.

Керуючись статтями 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 1077 ЦК України, статтями 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву заяву представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» Харченко Вікторії Олександрівни про заміну сторони у виконавчому провадженні, боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ КБ «Приватбанк», Першій відділ державної виконавчої служби у м.Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: м. Київ, просп. Степана Бандери, 28-А) у виконавчому листі № 712/13040/20, виданому Соснівським районним судом м. Черкаси 03 червня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 712/13040/20, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 03 червня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлений 10.0 9.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян