Постановление суда № 139622747, 09.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/360/25

Номер провадження2-з/205/1162/26

У Х В А Л А

09 вересня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко Д.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача та третьої особи Іванчика П.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіпа Медіка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

05 серпня 2026 року представник позивача Самусь А.А. сформувала в системі «Електронний суд» клопотання, в якому вона просила призначити у справі проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи та залучити до складу експертної комісії лікаря ортодонта і лікаря-пародонтолога, на вирішення якої поставити питання: чи був правильно встановлений діагноз ОСОБА_2 до початку ортодонтичного

лікування та чи відповідав обсяг проведеного клінічного й рентгенологічного обстеження вимогам чинних стандартів медичної допомоги?; чи відповідали план ортодонтичного лікування, обраний метод лікування і проведені лікувальні заходи вимогам чинних клінічних протоколів, стандартам надання стоматологічної допомоги та правилам належної медичної практики?; чи потребував стан тканин пародонту позивача до початку ортодонтичного лікування проведення додаткового обстеження або консультації лікаряпародонтолога, і чи могло непроведення таких заходів вплинути на результати лікування?; чи мала відсутність 44 зуба клінічне значення при плануванні ортодонтичного лікування та чи повинна була вона бути врахована лікарем під час вибору плану лікування?; чи встановлюється за матеріалами справи факт погіршення стану тканин пародонту (прогресування рецесії ясен) після проведеного ортодонтичного лікування?; якщо так, то чи перебуває зазначене погіршення у прямому причиннонаслідковому зв`язку з проведеним ортодонтичним лікуванням?; якщо прогресування рецесії ясен було зумовлено кількома факторами, то які саме фактори встановлюються у цьому випадку, який із них є основним і

який ступінь впливу кожного з них на розвиток зазначених змін?; чи були під час проведення ортодонтичного лікування допущені відхилення від вимог належної медичної практики, клінічних протоколів або стандартів надання стоматологічної допомоги? Якщо так, то які саме?; чи були під час проведення ортодонтичного лікування допущені відхилення від вимог належної медичної практики, клінічних протоколів або стандартів надання стоматологічної допомоги? Якщо так, то які саме?, проведення якої доручити Державній спеціалізованій установі «Полтавське обласне бюро судовомедичної експертизи». В обґрунтування клопотання зазначила, що після ознайомлення із висновком експерта вона дійшла висновку, що він не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки є неповним, недостатньо обґрунтованим, містить внутрішні суперечності, не містить категоричних відповідей на питання, поставлені судом, не враховує всі наявні у

справі медичні документи та викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності

зроблених експертами висновків. Вважає, що експертами не проведено диференційного аналізу можливих причин прогресування рецесії, не досліджено значення відсутності 44 зуба та пародонтологічний аспект лікування, не досліджено всі матеріали, надані судом, висновок експертної комісії не містить належного мотивування, експертами не надано оцінки дотриманню стандартів надання медичної допомоги. Таким чином, наведені обставини свідчать не про окремі формальні недоліки експертного висновку, а про істотні порушення під час проведення експертного дослідження, які вплинули на його результати та викликають обґрунтовані сумніви щодо правильності зроблених висновків. Висновок експертної комісії є неповним, недостатньо мотивованим, містить внутрішні суперечності, не містить категоричних відповідей на поставлені судом питання, не охоплює всіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, та не усуває сумнівів щодо

причинно-наслідкового зв`язку між проведеним лікуванням і негативними

наслідками для позивача.

Від представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4 до суду надійшли заперечення щодо клопотання про повторної комісійної судово-медичної експертизи, в яких він відмовити у задоволенні вказаного клопотання з підстав відсутності процесуальних підстав для призначення повторної експертизи. Вказує на те, що жодна з вказаних юридичних підстав у клопотанні позивача не знайшла свого належного, об`єктивного та підтвердженого належними доказами обґрунтування: щодо відсутності підстави «необґрунтованості» висновку, щодо відсутності підстави «суперечливості матеріалам справи», щодо відсутності підстави «наявності обґрунтованих сумнівів у правильності висновку». Посилається на те, що експертом здійснена об`єктивна оцінка наявних матеріалів справи та доказів, а якщо позивач не розуміє висновків експерта, вважає відповіді експертів недостатньо ясними чи мотивованими, він мав процесуальне право ініціювати виклик експертів для надання ними усних роз`яснень та відповідей на уточнюючі питання безпосередньо в судовому засіданні. Зазначає, що позивач просить поставити перед експертною установою абсолютно нові питання, які раніше не перевірялися та не досліджувалися під час проведення первинної експертизи, а висунення нових питань, які не розглядалися первинною експертною комісією, за своєю правовою природою не є підставою для призначення повторної експертизи.

Представник позивача Самусь А.А. у підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання про призначення повторної експертизи та просила його задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача та третьої особи ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про призначення повторної експертизи з підстав, які містяться у запереченнях.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та клопотання представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ч. 2 ст. ст. 103 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У порядку з ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Пунктами 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо). У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Таким чином, повторною призначається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав сторін чи інших осіб.

Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта (ч. 2 ст. 113 ЦПК України).

Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Згідно з роз`яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: висновок експерта недостатньо обґрунтований; висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.

З матеріалів справи вбачається, що експертиза проведена атестованим судовим експертом, який має вищу медичну освіту, необхідну для проведення такого виду експертиз, та на його вимогу було надано усі медичні документи для проведення вказаної експертизи, а сама по собі незгода сторони з висновком експерта не є самостійною підставою для призначення повторної судової експертизи.

Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні, однак суд у цій справі не перейшов до стадії дослідження письмових доказів, тому надати оцінку первинній експертизі на цей час не вбачається можливим.

Враховуючи викладені обставини, оскільки підстави для призначення повторної експертизи відсутні, тому у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 102-109, 252, 253 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіпа Медіка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.П. Терещенко

.