Решение № 139622706, 10.09.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1549/26

Провадження № 2/588/827/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача Журавльов С.Г. у серпні 2026 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 13.09.2019 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 131-441-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнта в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. Сторонами були погоджені всі істотні умови, що необхідні для цього виду договорів, зокрема строк надання кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір щомісячного платежу.

Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредит.

Однак, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 88119,94 грн, яка складається з такого: 36612,78 грн - заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена); 51507,16 грн заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена).

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого, АТ «МЕГАБАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» був укладений договір про відступлення права вимоги №1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019.

ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019.

Таким чином відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019 у розмірі 88119,94 грн.

У зв`язку з наведеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019 у розмірі 88119,94 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 11200 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але подав клопотання, у якому вказав, що просить розглядати справу без його участі.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, зокрема визнала заборгованість за тілом кредиту, однак заперечила проти вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками та щодо стягнення судових витрат. Також відповідачка пояснила, що їй не телефонували з банку та не надсилали листів. В інших банках вона закрила кредити.

Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 13.09.2019 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 131-441-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 43103,45 грн на строк до 10.09.2021, з умовою сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 39% річних та сплати відсотків за користування кредитом понад строк у розмірі 0,1% річних. Також сторони погодили: строк договору, який діє до 10.09.2024, але у будь-якому випадку до повного погашення сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним; графік платежів; відповідальність за несвоєчасну сплату у виді штрафу та інші умови (а.с. 9-10).

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту вказаного кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею даного договору.

Відповідачка користувалася кредитними коштами, що вбачається з виписок по особовим рахункам відкритим в АТ «МЕГАБАНК» за періоди з 13.09.2019 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 11-20, 22-24).

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого, АТ «МЕГАБАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019 у розмірі 88119,94 грн, яка складається з такого: 36612,78 грн - заборгованість за кредитом; 51507,16 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 26-29).

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» був укладений договір про відступлення права вимоги №1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019 у розмірі 88119,94 грн, яка складається з такого: 36612,78 грн - заборгованість за кредитом; 51507,16 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 30-32, 41).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений 13.09.2019 між ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунків складених первісним кредитором станом на 03.09.2024, складає 88119,94 грн, із яких: 36672,78 грн - заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена); 51507,16 грн заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена) (а.с. 21, 25).

Суд частково не погоджується із вказаним розрахунком, зокрема в частині нарахування відсотків починаючи з 11.09.2021 за відсотковою ставкою 39% річних, оскільки умовами кредитного договору визначено відсоткову ставку за користування кредитом понад строк у розмірі 0,1% річних.

Відтак, розмір відсотків за користування кредитними коштами відповідачкою у період з 11.09.2021 по 02.09.2024 має становити 110,65 грн.

Разом із тим, нарахування відсотків за період з 19.09.2019 по 10.09.2021 за відсотковою ставкою 39% річних узгоджується з умовами кредитного договору та не суперечить вимогам чинного законодавства, тому суд погоджується з таким розрахунком.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки за відсотками, з урахуванням внесених нею платежів на погашення заборгованості має становити 17096,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачкою не надано.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 36612,78 грн, а також заборгованість за відсотками у розмірі 17096,12 грн, а всього разом 53708,90 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 51, 69).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, на 60,95%, тому витрати позивача на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 1622,73 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав такі докази: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 з додатками до нього; ордер на надання правничої допомоги адвокатом Журавльовим С.Г. від 11.08.2025; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 82013 від 05.01.2026 на суму 11200 грн (а.с. 33-40,44).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Саме така правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 11200 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.

Згідно акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 82013 від 05.01.2026 адвокатом Журавльовим С.Г. на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 було проведено такі дії (надано послуги): проведення юридичного та фінансового аналізу боржника та вартість цієї послуги склала 1200 грн; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості та вартість цієї послуги склала -10000 грн (а.с. 37).

Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Текст позовної заяви є незначним за обсягом та у більшості зводиться до цитування норм законодавства, тому її складання, враховуючи професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності.

До того ж, представництво інтересів позивача у судових засіданнях адвокат не здійснював.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 5000 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60,95%), що становить 3047,50грн.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 131-441-850-2-19-Г від 13.09.2019 у розмірі 53708 (п`ятдесят три тисячі сімсот вісім) грн 90 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ» кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн 73 коп. та кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 3047(три тисячі сорок сім) грн 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ», адреса місцезнаходження: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40932411;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. О. Огієнко