Решение № 139621771, 08.09.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №484/1606/25

Провадження №2/477/393/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Клюсевич Н.М.,

представниці позивача Альховської І.Б. (ВКЗ),

представниці відповідача - ОСОБА_1 (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №CL-331374 від 27 серпня 2021 року в розмірі 249153 грн 26 коп. та судові витрати.

В позовній заяві зазначав, що 27 серпня 2021 року між акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №CL-331374, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит в сумі 100027 грн 32 коп., строком на 60 місяців, з умовою сплати відсотків за користування кредитом.

08 листопада 2023 року між акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «МАРИН-ФІНАНС» був укладений договір факторингу, відповідно до умов якого акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «МАРИН-ФІНАНС» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_2 за кредитним договором №CL-331374 від 27 серпня 2021 року.

12 грудня 2024 року рішенням №12/12/24-1 було змінено найменування ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Посилаючись на те, що за час користування кредитом відповідач належним чином не виконував умови договору та не своєчасно сплачував кредитні платежі, через що за ним утворилася загальна заборгованість у розмірі 249153 грн 26 коп., просив стягнути з відповідача на свою користь дану заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2989 грн 84 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою суду від 26 травня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

29 січня 2026 року представниця відповідача надала суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів за кредитним договором №CL-331374 від 27 серпня 2021 року. Вказала, що позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Додані розрахунки заборгованості є документами, що складені самим позивачем, а відтак інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач. Також вказала, що у справі відсутні належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача. В той же час, позивачем не надано підтвердження сплати кредитору коштів за договорами факторингу, як того вимагає Закон. Крім цього, зазначила, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, а тому нараховані відсотки за кредитними договорами є незаконними та підлягають списанню, так як позичальнику, як військовослужбовцю Збройних Сил України, проценти за кредитним договором не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Що стосується розрахунку судових витрат позивача зазначила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів пе5рвісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останнього. Тому просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представниця позивача в судовому засіданні просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представниця відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, вважаючи його необґрунтованим.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27 серпня 2021 року між акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №CL-331374, відповідно до умов якого йому був наданий кредит у розмірі 100027 грн 32 коп., строком на 60 місяців, до 26 серпня 2026 року.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 35% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.

Пунктом 7.1. кредитного договору визначено, що за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Згідно п.7.2. кредитного договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п.10.2 кредитного договору, Банк має право нарахувати позичальнику штраф в розмірі 5% від суми кредиту (п.2.1. кредитного договору), що становить 5001 грн 37 коп.

У випадку не надання позичальником підтверджуючих документів про повне погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед кредитором у розмірі суми кредиту за кредитним договором та припинення кредитного договору укладеного з кредитором (п.10.8 кредитного договору), Банк має право нарахувати позичальнику штраф в розмірі 20% від суми кредиту (п. 2.1 кредитного договору).

Пунктом 7.3. кредитного договору передбачено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальника на підставі цього кредитного договору, не може перевищувати 50% від суми кредиту

Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами.

08 листопада 2023 року між акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» був укладений договір факторингу, у відповідності до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», в тому числі і до ОСОБА_2 за кредитним договором №CL-331374 від 27 серпня 2021 року.

12 грудня 2024 року рішенням №12/12/24-1 учасника ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №CL-331374 від 27 серпня 2021 року відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, не здійснював належне погашення існуючої заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим вона становить 249153 грн 26 коп., з яких: строкове тіло -76105 грн 64 коп.; прострочене тіло 23353 грн 39 коп., строкові відсотки 1156 грн 53 коп.; прострочені відсотки 69487 грн 18 коп., та відсотки за користування кредитом, нараховані за період з 09 листопада 2023 року по 28 лютого 2025 року 79050 грн 52 коп.

Твердження представниці відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості, спростовується наданими позивачем доказами. Договір було укладено відповідно до норм чинного законодавства, а його умови були погоджені сторонами, про що свідчить підпис відповідача в ньому. Тому вважає їх даними з метою уникнення відповідача відповідальності від виконання умов кредитного договору.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем доведена кредитна заборгованість відповідача в загальній сумі 249153 грн 26 коп., оскільки при укладенні вищевказаного договору він був ознайомлений з його умовами, в тому числі й про нарахування процентів за користування ним.

Дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень статей 526, 549, 550, 611, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову в сумі 2989 грн 84 коп.

Також суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн на підставі долученого до матеріалів справи акту наданих послуг №1 від 27 січня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 24 січня 2025 року №24/01/25.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (79026, Львівська область, м.Львів, вул. Акалеміка Лазаренка Є., 4, кабінет 4, ЄДРПОУ: 43231894) заборгованість за кредитним договором №CL-331374 від 27 серпня 2021 року у розмірі 249153 (двісті сорок дев`ять тисяч сто п`ятдесят три) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (79026, Львівська область, м.Львів, вул. Акалеміка Лазаренка Є., 4, кабінет 4, ЄДРПОУ: 43231894) судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, у розмірі 2989 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 84 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено на 26 серпня 2026 року.

Суддя Р.В. Козаченко