Решение № 139620972, 10.09.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/418/26

Провадження №2/672/458/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

прокурора Манилюка М.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» про витребування земельної ділянки,

встановив:

Керівник Волочиської окружної прокуратури звернувсь до суду з позовом в інтересах держави в особі Городоцької міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вивченням питання законності надання земельних ділянок встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.12.2017 №22-22478-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 6821287100:06:002:0034, яка розташована за межами населених пунктів Радковицької сільської ради Городоцького району (на теперішній час за межами с.Радковиця Городоцької ОТГ Хмельницького району) та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 31.03.2017 №22-5921-СГ). На підставі зазначеного рішення, 22.12.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. 05.02.2018 щодо вищезазначеної земельної ділянки зареєстровано речове право - право оренди земельної ділянки орендарем ТОВ «Поділля-Агросервіс», згідно договору оренди землі, серія та номер: б/н виданого 27.12.2017. Таким чином, на даний час земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ТОВ «Поділля-Агросервіс», правонаступником якого є ТОВ «Енселко Агро».

Вищевказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.12.2017 №22-22478-СГ є незаконним, а земельна ділянка, яка передана вказаним рішенням ОСОБА_1 підлягає витребуванню на користь громади. Прокурором встановлено, що ОСОБА_1 попередньо отримав на підставі розпорядження голови Іванківської РДА Київської області від 3 серпня 2012 року № 543, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9998 га з кадастровим номером 3222084600:03:004:0009, що розташована за межами населених пунктів Сидоровицької сільської ради Київської області (право зареєстровано 20.09.2014).

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.12.2017 № 22-22478-СГ) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. З цих підстав керівник Волочиської окружної прокуратури звернувсь до суду з даним позовом та просить витребувати у ОСОБА_1 на користь Городоцької об`єднаної територіальної громади в особі Городоцької міської ради Хмельницької області спірну земельну ділянку, а також стягнути з відповідача судові витрати за подання позову та заяви про його забезпечення.

Ухвалою суду від 01.04.2026 задоволено заяву про забезпечення позову у даній справі.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_1 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він попередньо таким правом скористався і отримав у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації площею 1,9998 га за межами населених пунктів Сидоровицької сільської ради Київської області.

Представник Городоцької міської ради Хмельницької області в судове засідання не з`явився, попередньо подав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не подав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Енселко Агро» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не подав.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в підпунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, підпунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 21 постанови від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункті 35 постанови від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, підпункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частина третя статті 56 ЦПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).

При цьому частиною четвертою статті 23 Закону передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав представництва. Судом звертається увага, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. У цьому висновку суд також бере до уваги таке.

За частиною п`ятою статті 56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким ряд змін внесені до Земельного кодексу України.

Зокрема, розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 наступного змісту: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначених випадків.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Городоцької міської об`єднаної територіальної громади, то належним позивачем у даній справі є Городоцька міська рада Хмельницької області.

Судом встановлено, що прокурором дотримано порядок встановлення наявності підстав представництва інтересів держави в суді в особі Городоцької міської ради, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». А саме 23.12.2025 прокурор листом №51-5070ВИХ-25 повідомив Городоцьку міську раду про виявлені порушення вимог земельного законодавства при наданні у власність відповідачу спірної земельної ділянки, запропонувавши повідомити чи будуть уповноваженим органом вживатись заходи на захист інтересів держави.

У відповідь на зазначений лист 25.12.2025 заступник міського голови Р.Конюшко повідомив прокурора, що Городоцькою міською радою не планується вжиття заходів щодо витребування в судовому порядку у ОСОБА_1 на користь територіальної громади земельної ділянки площею 1 га із кадастровим номером 6821287100:06:002:0034.

Враховуючи надану відповідь, керуючись абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», 24.03.2026 прокурором повідомлено Городоцького міського голову про пред`явлення позовної заяви до суду про витребування спірної ділянки на користь Городоцької міської ради.

Таким чином, суд вважає, що прокурором належним чином встановлено підстави представництва інтересів держави в суді в особі уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах органу Городоцької міської ради.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Іванківської РДА Київської області від 3 серпня 2012 року № 543 ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9998 га з кадастровим номером 3222084600:03:004:0009, що розташована за межами населених пунктів Сидоровицької сільської ради Київської області (речове право зареєстровано 20.09.2014).

Окрім цього, ОСОБА_1 16.03.2017 звернувсь із заявою до начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1 га з метою передачі у власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Радковицької ради Городоцького району. До заяв долучив, зокрема, графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки.

Наказом в.о.начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31.03.2017 №22-5921-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1 га з метою передачі у власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Радковицької сільської ради Городоцького району.

10.10.2017 ОСОБА_1 звернувсь із заявою до начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1 га з метою передачі у власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Радковицької сільської ради Городоцького району.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.12.2017 №22-22478-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 6821287100:06:002:0034, яка розташована за межами населених пунктів Радковицької сільської ради Городоцького району (на теперішній час за межами с. Радковиця Городоцької ОТГ Хмельницького району) та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 31.03.2017 №22-5921-СГ).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.10.2025 та 30.03.2026 на підставі зазначеного наказу 22.12.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Окрім цього, 05.02.2018 щодо вищезазначеної земельної ділянки зареєстровано речове право - право оренди земельної ділянки орендарем ТОВ «Поділля-Агросервіс», згідно договору оренди землі, серія та номер: б/н виданого 27.12.2017, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.10.2025 та 30.03.2026.

Таким чином, на даний час земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 та у фактичному користуванні ТОВ «Поділля-Агросервіс», правонаступником якого є ТОВ «Енселко Агро».

Застосовані судом норми права

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України (статті 13, 14) визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч.2, 3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності. Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України, комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.116 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 гектара.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання і, відповідно, не мав права на отримання земельної ділянки з кадастровим номером 6821287100:06:002:0034 безоплатно у власність.

За вказаних обставин наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.12.2017 №22-22478-СГ про надання ОСОБА_1 у власність вказаної земельної ділянки є незаконним, а земельна ділянка передана йому у власність поза волею власника цієї земельної ділянки.

Згідно із висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі № 910/1809/18, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 11.02.2020 по справі №922/614/19, де зазначено «У спорах про витребування земельної ділянки вимога про визнання наказів Головного управління Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою; така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Водночас позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Земельна ділянка площею 1 га кадастровий номер 6821287100:06:002:0034, яка розташована за межами населеного пункту Радковицької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, вибула із комунальної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цієї земельної ділянки. Таким чином, відсутні правові підстави для збереження цієї земельної ділянки за ОСОБА_1 ..

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову сторонами не подане.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Хмельницькою обласною прокуратурою сплачено 3328 грн 00 коп судового збору за подання позовної заяви та 1664 грн 00 коп судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст.89, 141, 280-282, 354 ЦПК України,

ухвалив :

Позов керівника Волочиської окружної прокуратури задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь Городоцької міської ради Хмельницької області земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 6821287100:06:002:0034, яка розташована за межами населеного пункту Радковицької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (на даний час Городоцької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA 188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір за пред`явлення позовної заяви та заяви про забезпечення позову в сумі 4992 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Городоцька міська рада Хмельницької області, ЄДРПОУ 04060708, місцезнаходження: 32000, вул.Грушевського, буд.53, м.Городок, Хмельницький район, Хмельницька область.

Прокурор: Волочиська окружна прокуратура, місцезнаходження: 31200 вул. Слави, буд.8, м. Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 10.09.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК